Постанова 4824 № 756/1954/22

справа № 756/1954/22 головуючий у суді І інстанції Луценко О.М. провадження № 22-ц/824/5160/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 14 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, - в с т а н о в и в : У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 156 203 грн 01 коп. Позов обгрунтовано, що з 01 лютого 2014 року по 15 липня 2020 року сторони перебували у шлюбі. Під час шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що малолітній ОСОБА_3 постійно проживає з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач жодної участі та матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав. Саме тому, позивач змушена була звернутись до відповідача про стягнення аліментів. Відповідач не має інших аліментних зобов`язань, має у власності нерухоме майно, є працездатним, не має обмежень у можливостях виконувати батьківський обов`язок щодо утримання свого сина. Дитина перебуває на обліку у лікаря-гастроентеролога, алерголога, отоларинголога, потребує домашнього догляду та домашнього харчування. Оскільки дитина потребує спеціального харчування, лікування та догляду, тому не може відвідувати ДДН3, у зв?язку із чим позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, адже цілодобово повинна знаходитися разом із дитиною Оскільки дитина не має можливості відвідувати ДДН3, для її адаптації у соціальному середовищі, розвитку інтелектуальних та фізичних здібностей, спілкування з однолітками та розвитку, вміння налагоджування стосунків з оточуючим суспільством дитині необхідно відвідувати розвиваючи, спортивні, оздоровлюючі заняття, купувати книжки для розвитку, розвиваючі іграшки за відповідним віком. 3 06 січня 2021 року по 07 серпня 2022 року виникли додаткові витрати на дитину у розмірі 156 203 грн 01 коп., із яких: на лікування та оздоровлення (у т.ч ліки, аналізи, консультації лікарів тощо) -14 680 грн 41 коп.; одяг - 24 052 грн 62 коп.; розвиток дитини (розвиваючі заняття, розвиваючі ігри, розвиваючі іграшки тощо) - 87 002 грн 75 коп.; розваги - 5 064 грн 47 коп.; побутові товари, які викликані особливими потребами дитини, пов`язаними з харчуванням, гігієною тощо - 9 078 грн 67 коп. витрати на паливо (можливість довести дитину на заняття, до лікарів, оздоровлення, за спеціальним харчуванням, на розваги, прогулянки тощо) - 16 324 грн 09 коп. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зазначені позивачкою витрати не є додатковими у розумінні статті 185 СК України, адже не викликані особливими обставинами, а є витратами на утримання дитини (аліментами), у тому числі на навчання, харчування, тощо. Також ці витрати не погоджувались із відповідачем. Суд першої інстанції вважав, що витрати, понесені позивачем на харчування та дитячі товари, дозвілля, здійснювалися на власний розсуд, без погодження з відповідачем, без з`ясування, чи має відповідач можливість оплачувати такі витрати. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду є таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки: порушено норми процесуального прав, оскільки в ухвалі про відкритті провадження зазначено, що спір стосується стягнення аліментів на дитину, тобто вийшов за межі позовних вимог; прийнято відзив, до якого не надано докази надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи, а тому відзив мав бути повернутий відповідачу без розгляду; твердження суду першої інстанції про те, що відповідач щомісячно сплачує аліменти та приймає участь у додаткових витратах на дитину, а також про те, що позивач чинити перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною, не відповідають дійсності; під час розгляду справи про додаткові витрати не підлягає встановленню факт зустрічі батька з сином та наявність перешкод у їх спілкуванні; судом зазначено, що витрати на харчування дитини мають бути погоджені з батьком, але позовна вимога про стягнення витрат на харчування відсутня; позивачем до позову надані документи, що підтверджують особливий стан дитини і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування, тощо; судом першої інстанції не досліджувався матеріальний стан дитини та позивача, а також те, що вона знаходиться у соціальній неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною згідно з висновками ЛКК; судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідач у своїх письмових доповненнях до відзиву погодився з позовною вимогою в частині стягнення витрат на дитину, що викликані її хворобою та просив задовольнити позовні вимоги частково; без обґрунтування причин відмовлено у прийнятті клопотання, яке подано після ознайомлення зі змістом письмових доповнень до відзиву, що є порушенням принципу змагальності сторін. Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Литвиненка Д.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обґрунтовано тим, що заявлені позивачем додаткові витрати за період з 06 січня 2021 року по 07 серпня 2022 року є витратами, що охоплюються утриманням у вигляді аліментів, які визначені судом у розмірі 12 000 грн під час розгляді справи № 756/11185/20. Витрат на придбання одягу, іграшок, оплата розваг та пального для автомобіля позивача не пов`язані з особливими обставинами та є поточними витратами на дитину, які можуть бути понесеними батьками є охоплюються утриманням у вигляді аліментних зобов`язань. Представник відповідача вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та заявляє про відшкодування додаткових витрат на дитину, зокрема щодо таких товарів: чек від 04 березня 2021 року - замовлення на крісло-переноску для іграшкових малюків (пупсів), яка призначена для дівчаток; чек від 31 серпня 2021 року щодо придбання свічок для торту, цифри: 4, 9, 3, які не відповідають віку їх сина. Зазначені у позові витрати на лікування та оздоровлення у розмірі 14 680 грн 14 коп. за спірний період не надають можливості встановити понесення позивачем таких витрат за рецептами лікарів. Розмір аліментів у розмірі 12 000 грн достатній для забезпечення потреб сина сторін, у тому числі забезпечення медичними послугами, адже заявлені витрати на лікування та оздоровлення становлять 6,5 % від розміру аліментів, що отримуються щомісяця. Позивач посилається на те, що дохід відповідача становить 450 000 грн, однак з відрахуванням податків, заробіток відповідача на місяць у середньому становить 35 774 грн 16 коп. Також представник відповідача зазначає, що відповідачем своєчасно сплачуються аліменти на дитину, а також він здійснює оплату житлово-комунальних послуг за квартиру, у якій проживають позивач із сином. За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, ця справа є справою незначної складності, відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла таких висновків. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 01 лютого 2014 року по 15 липня 2020 року, який розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15 липня 2020 року (а.с. 8-10 т. 1). Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 26 листопада 2019 року (а.с. 7 т. 1). У власності ОСОБА_2 знаходяться частки у квартирах АДРЕСА_1 , а також АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 11-13 т. 1). Відповідно до відповіді КНП «ЦПМСД №1» Оболонського району міста Києва від 15 жовтня 2020 року малолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку гастроентеролога з раннього дитинства з діагнозом первинна недостатність лактази (с/с ферментопатія), дисфункція жовчного міхура на фоні його деформації, харчова алергія, у отоларинголога з діагнозом аденоїдні вегетації 1-2 ступеня (а.с. 14 т. 1). Згідно з довідками КНП «ЦПМСД №1» Оболонського району міста Києва від 13 серпня 2020 року, 12 лютого 2021 року, 02 березня 2022 року малолітній ОСОБА_3 має захворювання Е731, перебуває на диспансерному обліку з 11 січня 2018 року, потребує домашнього огляду (а.с. 16-18 т. 1). Наказом ТОВ «Агроскоп Інтернешенл» від 28 серпня 2020 року продовжено ОСОБА_1 , економісту відділу супроводу та оперативного контролінгу продажів, соціальну відпустку для догляду за дитиною на період з 29 серпня 2020 року по 28 лютого 2021 року включно (а.с. 19 т. 1). Наказом ТОВ «Агроскоп Інтернешенл» від 19 лютого 2021 року продовжено ОСОБА_1 , економісту відділу супроводу та оперативного контролінгу продажів, соціальну відпустку для догляду за дитиною на період з 01 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року включно (а.с. 21 т. 1). Наказом ТОВ «Агроскоп Інтернешенл» від 25 серпня 2021 року продовжено ОСОБА_1 , економісту відділу супроводу та оперативного контролінгу продажів, соціальну відпустку для догляду за дитиною на період з 02 вересня 2021 року по 02 березня 2022 року включно (а.с. 20 т. 1). На підтвердження понесення заявлених позовних вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_1 також надала копії квитанцій і чеків, які стосуються спірного періоду з 06 січня 2021 року по 07 серпня 2022 року про купівлю ліків, отримання медичних послуг, купівлю одягу та взуття, іграшок, відвідування аквапарку, оплати пального та ін. (а.с. 22-103 т.1). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року у справі № 756/11185/20 визначено способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 у розмірі 6 500 грн щомісячно, починаючи стягнення з 14 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року у справі № 756/11185/20 змінено рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 за об`єднаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 12 000 грн щомісячно, починаючи стягнення з 14 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати у розмірі 5 881 грн 16 коп. Відмовлено ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання до досягнення дитиною шести років. В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року за об`єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року в оскаржуваних частинах залишено без змін. Зі змісту судового рішення у справі № 756/11185/20 вбачається, що питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину вирішувалося за період з листопада 2019 року по січень 2021 року. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно із частиною 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Відповідно до частини 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Пленум Верховного Суду України у Постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками тощо). Звертаючись заявою про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, позивач посилалася на те, що дитина хворіє, потребує спеціального лікування та харчування, а також домашнього догляду та розвитку здібностей, у зв`язку з чим за період з 06 січня 2021 року по 07 серпня 2022 року у неї виникли додаткові витрати на дитину у розмірі 156 203 грн 01 коп., із яких: на лікування та оздоровлення (у т.ч ліки, аналізи, консультації лікарів тощо) -14 680 грн 41 коп.; одяг - 24 052 грн 62 коп.; розвиток дитини (розвиваючі заняття, розвиваючі ігри, розвиваючі іграшки тощо) - 87 002 грн 75 коп.; розваги - 5 064 грн 47 коп.; побутові товари, які викликані особливими потребами дитини, пов`язаними з харчуванням, гігієною тощо - 9 078 грн 67 коп. витрати на паливо (можливість довести дитину на заняття, до лікарів, оздоровлення, за спеціальним харчуванням, на розваги, прогулянки тощо) - 16 324 грн 09 коп. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що зазначені позивачкою витрати не є додатковими у розумінні статті 185 СК України, адже не викликані особливими обставинами, а є витратами на утримання дитини. Однак, з матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_3 має захворювання, у зв`язку з якими перебуває на обліку гастроентеролога та отоларинголога, потребує домашнього огляду. На підтвердження додаткових витрат на лікування та оздоровлення дитини позивачем надано копії фіскальних чеків про купівлю лікарських засобів та акти про надання медичних послуг малолітньому ОСОБА_3 . Матеріли справи не містять доказів того, що лікарські засоби, на підтвердження купівлі яких позивачем надано до суду фіскальні чеки, були призначені лікарем малолітньому ОСОБА_3 (рекомендацій лікарів щодо усунення негативних наслідків наявних хвороб шляхом вживання певного переліку медичних препаратів, проведення тих чи інших процедур тощо, документального підтвердження виконання позивачем лікарських рекомендацій), а тому витрати у цій частині не можуть вважатися належним чином обґрунтованими позивачем. Відповідь та довідки КНП «ЦПМСД №1» Оболонського району міста Києва (а.с. 14-18 т. 1), додані до позову, ні містять будь яких відомостей про те, що малолітній ОСОБА_3 має приймати якісь лікарські засоби, зокрема і лікарські засоби, придбані позивачем відповідно до наданих нею фіскальних чеків. Відповідно до актів ОСОБА_3 надавалися медичні послуг, а саме: консультація провідного педіатра, здійснена 16 березня 2021 року, вартістю 799 грн (а.с. 23 т. 1); консультація дитячого отоларінолога, здійснена 09 травня 2021 року, вартістю 522 грн 50 коп. (а.с. 24 т. 1); консультація головного гастроентеролога, здійснена 02 лютого 2022 року, вартістю 450 грн (29 т. 1). Указані акти підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, таки витрати стосуються спірного періоду, а тому, враховуючи зміст статті 141 СК України, яка визначає рівність батьків щодо участі у вихованні дитини, половина вартості надання указаних медичних послуг у сумі 885 грн 75 коп. (799 + 522 грн 50 коп. + 450 грн = 1 771 грн 50 коп.)/2 = 885 грн 75 коп.) підлягає стягнення з відповідача на користь позивача. Порушуючи питання про стягнення витрат, понесених на розвиток дитини у розмірі 87 002 грн 75 коп., позивачем надано до суду копії фіскальних чеків, з яких вбачається, що нею придбано зокрема набір олівців, стікерів, наліпки люмінесцентні, папка пластикова, конструктор, батарейки, розмальовки, глобус, велосипед, розвивальні наліпки, перекидний блок «Вчимося рахувати», новорічні прикраси на ялинку, губна гармошка, пластилін та ін. (а.с. 46-83 т. 1). Також позивачем надано докази понесення витрат на відвідування малолітнім ОСОБА_3 аквапарку, кінотеатру, новорічного шоу, цирку (а.с. 83-87 т. 1). Однак, указані витрати на указані речі та відвідування розважальних заходів (кінотеатру, аквапарку, шоу, цирку) не зумовлені особливими обставинами, пов`язаними з розвитком певних здібностей дитини. Витрати на одяг, взуття, посуд, побутову хімію, засоби особистої гігієни (зубна паста, туалетний папір, гігієнічна помада, вологі серветки), на підтвердження придбання яких позивачем надано копії фіскальних чеків (а.с. 88-97 т. 1), належать до основних витрат, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок отриманих аліментів. Обґрунтовуючи витрати на придбання пального, позивач надала суду копії фіскальних чеків на загальну суму 16 324 грн 09 коп. та зазначила у позові, що такі витрати пов`язані із її можливістю довести дитину на заняття, лікарів, на оздоровлення, за спеціальним харчуванням, на розваги, прогулянки тощо. Проте, у матеріалах справи відсутні відомості про транспортний засіб, на якому здійснювалося перевезення дитини, дані про розхід палива, відстань та час, витрачений на дорогу. За таких обставинах наявність квитанцій про купівлю пального не є безспірним доказом того, що позивачка понесла ці витрати для перевезення дитини під час її хвороби, тому в цій частині підстави для задоволення позову також відсутні. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято відзив, до якого не надано докази надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Частиною 4, 5 статті 178 ЦПК України передбачено, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. З матеріалів справи вбачається, що до відзиву ОСОБА_2 на позов додано документ, що підтверджує надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - позивачу (а.с. 206 т. 1), у зв`язку з чим апеляційний суд відхиляє указаний довід апеляційної скарги. Також в апеляційній скарзі позивач зазначила про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки в ухвалі про відкритті провадження зазначено, що спір стосується стягнення аліментів на дитину, тобто вийшов за межі позовних вимог. Апеляційний суд відхиляє указані доводи, оскільки помилкове зазначення у резолютивній частині ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі про те, що указаний спір стосується також стягнення аліментів, не може вважатися виходом суду за межі позовних вимог. Позивачем зазначено в апеляційній скарзі, що твердження суду першої інстанції про те, що позивач чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною, не відповідають дійсності. Однак, інформація про те, що позивач чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції як доводи відповідача, а не як обставини, встановлені судом першої інстанції під час розгляду справи. Слушним є довід позивача про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідач у своїх письмових доповненнях до відзиву погодився з позовною вимогою в частині стягнення витрат на дитину, що викликані її хворобою, у розмірі 50 % від указаної вартості указаних послуг, та апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача половини вартості наданих малолітньому ОСОБА_3 медичних послуг у сумі 885 грн 75 коп. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року в частині відмови у стягненні з відповідача половини вартості наданих малолітньому ОСОБА_3 медичних послуг у сумі 885 грн 75 коп. ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а тому рішення суду у цій частині підлягає зміні. Щодо судових витрат. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За змістом пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину. Отже, при подачі позову ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору за вимогу стягнення додаткових витрат, тому відповідно до частини 9 статті 10, частин 1, 6 статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає до стягненню з відповідача у дохід держави пропорційно задоволеним позовним вимогам. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні (враховуючи розмір задоволених позовних вимог: 885 грн 75 коп. х 100% : 156 203 грн 01 коп. ціни позову = 0,56 %), а тому з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати за сплату судового збору за подачу позову та апеляційної скарги (1 562 грн + 2 343 грн = 3 905 грн), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 21 грн 86 коп. (0,56 % х 3 905 грн : 100% = 21 грн 86 коп.). Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року, - змінити. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину у розмірі 885 грн 75 коп. В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року, - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 21 грн 86 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська