Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 686/24064/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/24064/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заворотна О.Л. Суддя-доповідач - Курко О. П. 14 листопада 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції у м.Борисполі УПП в Київській області, Управління патрульної поліції у Київській області ДПП про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Батальйону патрульної поліції у м.Борисполі УПП в Київській області, Управління патрульної поліції у Київській області ДПП про скасування постанови. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що електронний доказ був наданий суду першої інстанції без засвідчення електронним підписом, а тому не може братися судом до уваги. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7691175 від 08.09.2023 року складеною інспектором Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області лейтенантом поліції 2 роти Горєновим О.П. було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень за те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ S 400 д.н.з. НОМЕР_1 , 08 вересня 2023 року о 09 год. 46 хв. на автодорозі з окремими проїзними частинами рухався зі швидкістю 134км/год., при цьому перевищив максимальне обмеження швидкості більше ніж на 20 км./год., чим порушив п. 12.6. ґ ПДР - Порушення швидкісного режиму іншими транспортними засобами на дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год. Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення ним вимог п. 12.6 ґ) ПДР України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 12.6 ґ) ПДР України поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год. Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23). Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, вчинення адміністративного правопорушення було зафіксоване технічним засобом TruCam LT1 20/20 ТС008346. На підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем надано фотокартки порушення на яких відображено: дату і час вчинення порушення; місце вчинення порушення та його географічні координати; фотофіксація автомобіля із зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля; обмеження (перевищення) швидкості; напрямок руху автомобіля. Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що прилад TruCam не може використовуватись як належний засіб вимірювання швидкості автомобіля, з огляду на наступне. Законом України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 9 ч.1 ст. 31 Закону). Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Тобто положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію отриману за допомогою лазерного вимірювача та інформацію відеозапису в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 №ТС008346 отримав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26575, який дійсний до 17.11.2023, та відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі +2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год., +1% в діапазоні від 201 км/год до 320км/год. До Реєстру затверджених типів ЗВТ (далі - Реєстр), який розмішується на веб-сайті підприємства www.ukrcsm.kiev.ua, внесено тип ЗВТ - вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM виробництва Laser Technology Inc., США та видано сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 241-18, який діє до 26.12.2028. Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Так, в п. 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відео з бк 475466,437792, фото та відео з приладу TruCam №ТС008346. В матеріалах справи наявні відеозапис та фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam ТС008346, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 134 км/год. Вказані фотознімок та відеозапис дають можливість достовірно встановити місце фіксації швидкості транспортного засобу позивача, адже на них відображена фіксація швидкості руху автомобіля, які вказують на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався з перевищенням швидкості. Колегія суддів звертає увагу, що позивач ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не заперечує факту керування транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 400 д.н.з. НОМЕР_1 , 08.09.2023 об 09 год. 46 хв. по автодорозі М-03 Київ-Харків, 84 км. Відтак, позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення ним вимог п. 12.6 ґ) ПДР України. Стосовно тверджень апелянта про відсутність на наданому відповідачем відеозаписі цифрового підпису, що, на думку останнього, в силу приписів ст.74 КАС України, свідчить про його недопустимість, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Згідно ч.ч. 2-3 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Таким чином, засвідченню електронним підписом підлягають тільки електронні копії електронних доказів. Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Так, із матеріалів справи встановлено, що відповідач подав до суду першої інстанції електронні докази: відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського та відеозапис вимірювання швидкості в електронному вигляді на носії інформації DVD-R диску. Тобто, надані відповідачем електронні примірники відеозаписів на електронному носії інформації є оригіналами в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Оскільки відповідач подав електронні докази в оригіналі, а тому чинне процесуальне законодавство не містить вимог щодо їх засвідчення електронним підписом. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2023 року. Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.