Постанова 4852 № 160/15366/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/15366/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року (головуючий суддя Горбалінський ВВ.) в адміністративній справі №160/15366/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 04.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 з виготовлення бойових розпоряджень №95 від 25.04.2022 року, №46/1805 від 18.05.2022 року, розпорядження №147 від 22.05.2022 року шляхом друкування, проставлення гербової печатки на написі «командир в/ч НОМЕР_1 », підпису « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та оголошення особовому складу як законних розпоряджень командира в/ч НОМЕР_1 ; - визнати протиправними бойові розпорядження №95 від 25.04.2022 року, №46/1805 від 18.05.2022 року, розпорядження №147 від 22.05.2022 року про переміщення солдата ОСОБА_1 із проставленим відбитком гербової печатки в/ч НОМЕР_1 на написі «командир в/ч НОМЕР_1 » та підписі « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо направлення та утримування в період з 25.04.2022 року по 19.05.2022 року солдата ОСОБА_1 в розташуванні бойових позицій лінії оборони 2-го стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 без закріплення за ним зброї АК-74 № НОМЕР_2 на підставі бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 №95 від 25.04.2022 року; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нереєстрації 25.05.2022 року заяви про ворожі дії відносно громадян України солдата ОСОБА_1 , подальшого ухилення від її розгляду; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо створення документів службового розслідування з висновком про порушення солдатом ОСОБА_1 військової дисципліни в зв`язку з невиконанням розпорядження №147 від 22.05.2022 року. 20.10.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху (а.с. 18). 21.02.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу (а.с. 24). 06.06.2023 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено (а.с. 37-59). Скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року про повернення позовної заяви. Направлено матеріали за позовом ОСОБА_1 для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 29.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять оригіналу позову для суду та позову з додатками для відповідача (а.с. 65). Встановлено позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачем надано до суду оригінал позовної заяви з додатками для суду та копію позовної заяви з додатками для відповідача (а.с. 68-87). Ухвалою суду від 21.08.2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (а.с. 88). 30.08.2023 року представником ОСОБА_1 надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду. У своєму клопотанні представником ОСОБА_1 зазначено, що позивач лише 04.09.2022р. отримав достовірні відомості про відсутність у м-ра ОСОБА_2 повноважень командира в/ ч НОМЕР_1 видавати оскаржувані накази та розпорядження в період з 01.03 по 05.06.22р. Також представником позивача зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу (а.с. 97-98). Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваною вимогою у встановлений строк звернення до суду не звернувся, належних доказів та обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 01.09.2023 року оскільки перешкоджає подальшому судовому розгляду. Вказує, що повертаючи позовну заяву із зазначеними первісно причинами пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції позбавив позивача можливості скористатися своїми процесуальними правами та ефективного засобу правового захисту з боку держави. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 01.09.2023 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. В оригіналі позовної заяви (яка подана через систему «Електронний Суд») позивач зазначає, що йому стало відомо про порушення його прав 04.08.2022 року, а саме в період з 25.04.2022 по 31.05.2022 при створенні оскаржуваних розпоряджень ОСОБА_2 не обіймав жодної з посад в ЗСУ і в/ч НОМЕР_1 , тобто не мав повноважень на видачу розпоряджень і наказів (а.с. 69 з/с). Однак, надаючи до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, представник позивача вже зазначає, що позивач лише 04.09.2022 року отримав достовірні відомості про порушення його прав. При цьому, доказів (відомостей), з яких позивач достеменно дізнався про порушення своїх прав до суду не надано. Відтак, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача, що він був обізнаний про порушення своїх прав лише 04.09.2022 року. Зміна позивачем дати обізнаності з порушенням прав без надання доказів такої помилки не може слугувати підставою, щоб вважати, що строк обізнаності є іншим, ніж вказано в позовній заяві. Також, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, представником позивача зазначено, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, а тому протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Щодо доводу про наявність воєнного стану, як підстави для поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На думку колегії суддів апеляційної інстанції сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків, оскільки суди в Україні працюють, доступ до суду можливий як в порядку особистого звернення, так і звернення через представника, а також надіслання позову поштовим зв`язком, або направлення позову через систему «Електронний Суд». При цьому, під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є такі: повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач на даний час проходить військову службу в НОМЕР_3 батальйоні в/ч НОМЕР_1 , отже безпосередньо як військовослужбовець (а не цивільна особа) може стикатися з такими умовами які дають підстави для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду. Суд першої інстанції зазначає, що позивач не звернувся до суду в місячний термін (ч.5 ст.122 КАС України), при цьому не зазначив ґрунтовних та об`єктивних причин порушення ним строку звернення до суду. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки будь-який солдат, який проходить військову службу під час військового стану щоденно (щохвилинно) може стикається з обставинами, які є об`єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду. Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та повернення позову. Статтею 320 КАС України визначені підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (серед іншого зазначено про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи). Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції від 01.09.2023 року слід скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 08.11.2023 та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова