Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3545/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 280/3545/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/3545/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 29.05.2023р. позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення №084250002950 від 13.01.2023 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 05.01.2023 з урахуванням страхового стажу за період роботи згідно дублікату трудової книжки від 18.05.1990: з 05.05.1988 по 22.06.1989, з 27.06.1989 по 23.05.1990, з 13.06.1990 по 16.11.1990, з 07.12.1990 по 25.09.1991, з 12.04.1996 по 09.05.1996, з 11.10.2006 по 21.09.2007, з 24.06.2013 по 03.07.2013. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №084250002950 від 13.01.2023 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно дублікату трудової книжки від 18.05.1990 НОМЕР_1 , а саме з 05.05.1988 по 22.06.1989, з 27.06.1989 по 23.05.1990, з 13.06.1990 по 16.11.1990, з 07.12.1990 по 25.09.1991, з 12.04.1996 по 09.05.1996, з 11.10.2006 по 21.09.2007, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.01.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На вказане рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права та надано оцінку обставиним справи. Так, у відповідача відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи за дублікатом трудової книжки від 18.05.1990 серії НОМЕР_1 (з 05.05.1988 по 22.06.1989, з 27.06.1989 по 23.05.1990, з 13.06.1990 по 16.11.1990, з 07.12.1990 по 25.09.1991, з 12.04.1996 по 09.05.1996) оскільки дублікат видано з порушенням пункту 5.3 Інструкції (записи не підтверджено належно оформленими документами). Також у призначення пенсії було відмовлено з підстав відсутності необхідного стажу. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 05.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком. Заява позивача розглянута ГУ ПФУ в Луганській області за принципом екстериторіальності та за результатами розгляду заяви прийнято рішення №084250002950 від 13.01.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку із недостатністю страхового стажу. У рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано роботи за дублікатом трудової книжки від 18.05.1990 серії НОМЕР_1 оскільки дублікат виданий з порушенням пункту 5.3 Інструкції; ведення підприємницької діяльності з 28.04.2011 по 11.12.2015, у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків за даними Реєстру застрахованих осіб. Позивач, не погодившись з правомірністю прийнятого рішення, звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції частково задовольняючи позов дійшов висновку що у відповідача не було правових підстав для неврахування, під час вирішення питання про призначення пенсії, відомостей із дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 18.05.1990, а відтак періоди з 05.05.1988 по 22.06.1989, з 27.06.1989 по 23.05.1990, з 13.06.1990 по 16.11.1990, з 07.12.1990 по 25.09.1991, з 12.04.1996 по 09.05.1996, з 11.10.2006 по 21.09.2007 повинні бути зараховані до трудового стажу позивача. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період з 24.06.2013 по 03.07.2013, суд відмовив, з підстав зарахування саме вказаного періоду. Позивачем не оскаржено рішення суду. Колегія суддів переглядаючи судове рішення, доходить висновку, що оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав. Спірним у справі є не зарахування до трудового стажу позивача періодів роботи за дублікатом трудової книжки від 18.05.1990 серії НОМЕР_1 . Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 1.1 Інструкції про прядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом щодо трудової діяльності робітників та службовців. Відповідно до пункту 2.3 Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Відповідно до пункту 5.3 розділу 5 Інструкції якщо робітник до вступу на дане підприємство вже працював в якості робітника або службовця, то при заповненні дублікату трудової книжки у розділі Відомості про роботу у графі 3 насамперед вноситься запис про загальний стаж роботи в якості робітника або службовця до вступу на дане підприємство, підтверджений документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу на яких посадах працював у минулому володар трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремим періодам роботи в наступному порядку: в графі 2 зазначається дата прийому на роботу; в графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював робочий чи службовець, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку був прийнятий працівник, а починаючи з 01.01.1986, - і відомості (за їх наявності), передбачені в абзаці третьому пункту 2.13 Інструкції. Як свідчать встановлені обставини справи, дублікат трудової книжки НОМЕР_1 від 18.05.1990, за позицією відповідача, не відповідає пункту 5.3 розділу 5 Інструкції, оскільки не місить у графі 3 запису про загальний стаж роботи в якості робітника або службовця до вступу на дане підприємство. Проте, обов`язок ведення трудових книжок покладається на роботодавця, а тому є вірними висновки суду першої інстанції, що позивач не може нести відповідальність за допущені роботодавцем помилки під час оформлення дублікату трудової книжки. Крім того, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що недоліки заповнення дубліката трудової книжки носять формальний характер та жодним чином не спростовують факт того, що позивач протягом періодів зазначених у дублікаті трудової книжки працював в якості найманого працівника та підлягав загальнообов`язковому страхуванню. Враховуючи зазначене, є вірними висновки суду першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для неврахування під час вирішення питання про призначення пенсії відомостей із дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 18.05.1990, а відтак періоди з 05.05.1988 по 22.06.1989, з 27.06.1989 по 23.05.1990, з 13.06.1990 по 16.11.1990, з 07.12.1990 по 25.09.1991, з 12.04.1996 по 09.05.1996, з 11.10.2006 по 21.09.2007 повинні бути зараховані до трудового стажу позивача. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо питання періодів роботи позивача з 28.04.2011 по 11122015р., з підстав незаявлення вказаних позовних вимог. Доводи скаржника про те, що питання з призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, є безпідставними та відхиляються апеляційним судом, оскільки відповідача судовим рішенням зобов`язано саме повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року в адміністративній справі №280/3545/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак