Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/19122/25
від 11.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19122/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року (суддя Бухтіярова Марина Миколаївна) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії № 046850018071 від 05.05.2025 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на загальних підставах весь період роботи з 13.06.1989 по 01.08.1997 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 06.06.1983, та врахувати при призначенні пенсії архівні довідки, видані виконавчим комітетом Зайцівської сільської ради № Б-60 від 16.05.2024, № Б-61 від 16.05.2024, № Б-62 від 16.05.2024, та розглянути повторно заяву про призначення пенсії, подану 28.04.2025. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 05.05.2025 № 046850018071 про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди її роботи з 12.12.1990 по 31.07.1997 включно. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Вказує, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, суворо дотримуючись встановлених Законом № 1058 та Порядком № 22-1 норм. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 28.04.2025 звернулась до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Названа заява в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, яким прийнято рішення від 05.05.2025 № 046850018071 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Згідно з названим рішенням: вік заявниці - 60 років 5 місяців 25 днів. Страховий стаж складає 28 років 11 місяців 3 дні (з 01.01.2004 по 24.11.2016 обчислено за даними Реєстру з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків). До страхового стажу не зараховано періоди роботи: 1) за записами трудової книжки від 06.06.1983 серії НОМЕР_1 з 13.06.1989 по 01.08.1997 у радгоспі «Дружба», оскільки в підставі внесення запису про прийняття на роботу не зазначено дату видачі наказу № 226-к та перетинається з періодом роботи у ВО «Укрелектрочермет»; 2) за архівними довідками, виданими Виконавчим комітетом Зайцівської сільської ради, на ім`я ОСОБА_1 .: від 16.05.2024 № Б-60 з 03.12.1988, оскільки не відповідає записам трудової книжки, не зазначено дату звільнення з роботи та по батькові зазначено неповністю (потребує перевірки); від 16.05.2024 № Б-61 та № Б-62, оскільки по батькові зазначено неповністю та відсутня інформація, що з таким прізвищем, ім`ям та по батькові інші працівники на підприємстві відсутні (потребує уточнення довідкою та перевірки). До страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ОСОБА_2 . З 13.06.1989 по 11.12.1990 зараховано за даними свідоцтва про народження. Вважаючи протиправним таке рішення, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Межами апеляційного перегляду справи є правильність висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи. Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.06.1983 позивач у період з 13.06.1989 по 01.08.1997 працювала робітницею молочною тваринницького комплексу у радгоспі «Дружба» (перейменоване в КСП «Дружба»). Підставою для не зарахування спірного періоду, за висновком відповідача, слугувала та обставина, що запис про прийняття на роботу не містить дату видачі наказу № 226-к та перетинається з періодом роботи у ВО «Укрелектрочермет». Суд першої інстанції вірно звернув увагу відповідача на безпідставність посилання в оскаржуваному рішенні на те, що період роботи у радгоспі «Дружба» перетинається з роботою в ВО «Укрелектрочермет», оскільки таке спростовується записами трудової книжки НОМЕР_1 від 06.06.1983, згідно з якою 12.06.1989 позивач звільнена з посади токаря ВО «Укрелектрочермет», а з 13.06.1989 прийнята на посаду робітницею молочною тваринницького комплексу у радгоспі «Дружба». Такі висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються апелянтом в поданій апеляційній скарзі. Щодо зауважень відповідача, що у записі про прийняття на роботу не зазначено дату видачі наказу № 226-к, суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58). Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Колегія суддів зауважує, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 встановлено, що за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. З огляду на наведені норми права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо порядку її заповнення. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17. Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують. Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року в адміністративній справі № 160/19122/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з 11 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 11 червня 2026 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров