Постанова 4814 № 644/3983/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 644/3983/20 Номер провадження 22-ц/814/4389/23Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2023 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Обідіної О.І., суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В., розглянула в порядку в судовому засіданні у м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2023 року по справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, В С Т А Н О В И Л А : У червні 2020 року КП «Харківводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. В обґрунтування зазначало, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою АДРЕСА_1 , щодо своєчасної оплати наданих послуг неналежно виконували зобов`язання. Враховуючи наведене просив стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.10.2013 по 30.04.2020 з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 34270,69 грн. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2023 року позовні вимоги КП «Харківводоканал» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які отримані за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.05.2017 по 30.04.2020 в розмірі 14540,99 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 8239,93 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення, 1866,09 інфляційні втрати, 817,26 грн. 3 % річних; за період з 01.05.2020 по 31.12.2021 в розмірі 8662,80 грн за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 6638,45 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення, 1210,77 грн. - інфляційні втрати, 399,75 грн. - 3 % річних, всього в розмірі 49376 грн. 04 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» понесені судові витрати з кожного в розмірі по 525 грн. 50 коп. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.08.23 виправлено арифметичну помилку, допущено в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2023 року у справі №644/3983/20, вірно вважати в описовій частині та другому абзаці резолютивної частини рішення загальну суму заборгованості, яка підлягає стягненню, як 42376, 04 грн. замість помилково обрахованої 49376, 04 грн. Рішення суду першої інстанції вмотивовано обґрунтованістю позовних вимог та доведеністю позивачем факту наявної заборгованості за спожиті відповідачами комунальні послуги. Не погодившись з даним судовим рішення, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення районного суду та залишити позовну заяву без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. На апеляційну скаргу ОСОБА_1 надіслало свій відзив КП «Харківводоканал», у якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просило рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, позивач КП «Харківводоканал» в період з 01.10.2013 по 31.12.2021 надавав послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , в якій відповідачі у встановленому законом порядку зареєстрували своє постійне місце проживання та в силу норм закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами послуг, які надаються позивачем. Також встановлено та не було спростовано в ході судового розгляду , що плата за послуги відповідачами не вносилася, існує заборгованість, яка утворилась в період з 01.10.2013 по 30.04.2020 в розмірі 18424,04 грн за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 13163,30 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення; за період з 01.05.2020 по 31.12.2021 в розмірі 8662,80 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 6638,45 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення. Розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам. В ході розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, тому суд першої інстанції у відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України застосував останні до заборгованості за межами визначеного законом трирічного строку, взявши до уваги, що з даним позовом підприємство звернулося до суду 03.06.2020. Оскільки відповідачі не виконують належним чином свої обов`язки, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які отримані за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строків позовної давності за період з 01.05.2017 по 30.04.2020 в розмірі 14540,99 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 8239,93 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення, 1866,09 інфляційні втрати, 817,26 грн. 3 % річних; за період з 01.05.2020 по 31.12.2021 в розмірі 8662,80 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 6638,45 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення, 1210,77 грн. інфляційні втрати, 399,75 грн. 3 % річних. Всього підлягає стягненню сума 42376 грн. 04 коп. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі як споживачі своїх обов`язків належним чином не виконували, за фактично отримані послуги з водопостачання та водовідведення не сплачували, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої доводиться наданими позивачем доказами, які не були спростовані в ході розгляду справи. Погоджуючись з вказаними висновками, колегія суддів звертає увагу на невірне вирішення судом першої інстанції питання в частині розподілу судових витрат. Так, відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 10 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зібраними по справі доказами повністю доводиться наявність заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які отримані за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строків позовної давності за період з 01.05.2017 по 30.04.2020 в розмірі 14540,99 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 8239,93 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення, 1866,09 інфляційні втрати, 817,26 грн. 3 % річних; за період з 01.05.2020 по 31.12.2021 в розмірі 8662,80 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 6638,45 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення, 1210,77 грн. інфляційні втрати, 399,75 грн. 3 % річних, а всього підлягає стягненню сума 42376 грн. 04 коп., оскільки розрахунок є доведеним та не спростований відповідачами. Вказаний розрахунок не був спростований відповідачами, які не надали суду свого контр розрахунку та не довели обставин, якими заперечували підстави позову. Таким чином, висновок суду щодо наявності достатніх правових підстав для покладення на відповідачів обов`язку по сплаті заборгованості за спожиті послуги в межах строку позовної давності - є обґрунтованим. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи згідно довідки - серія 12 ААВ №617378, тому в силу норм статті 141 ЦПК України судовий збір, підлягає віднесенню за рахунок держави. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, судове рішення в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 судового збору підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нового рішення про віднесення судового збору в розмірі 525,50 грн. за рахунок держави. Інші доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги колегією суддів та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції. Так, відхиляється твердження про порушення норм процесуального права щодо не забезпечення судом можливості відповідачам прийняти участь в розгляді справи. В даному випадку матеріали справи містять інформацію про належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду стави, тоді як останні не виявляли бажання приймати участь в судових засіданнях та надсилали з цього приводу суду заяви та телефонограми. Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не містять посилань на обставини, з якими процесуальне законодавство пов`язує підстави для скасування чи зміни судового рішення, в колегії суддів відсутні підстави для скасування рішення суду в частині стягнення заборгованості з відповідачів як солідарних боржників. Керуючись ст. ст. 371, 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія судів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» понесених судових витрат в розмірі 525,50 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким судовий збір в розмірі 525 грн. 50 коп. підлягаючий стягненню з ОСОБА_1 , компенсувати за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів Україні. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 листопада 2023 року. Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Прядкіна