Постанова Полтавський апеляційний суд № 635/2913/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 635/2913/20 Номер провадження 33/814/346/23Головуючий у 1-й інстанції Пілюгіна О.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В. з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 В С Т А Н О В И В: Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 12 травня 2020 року близько 02:17 год. по вул. Полтавське шосе, 208-А, в селищі Пісочин Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчив запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та порушення мови. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків та під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити. Апеляційна скарга обґрунтовується відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи. Мотиви суду Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Також, Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №181290 від 12 травня 2020 року (а.с.1) вбачається, що ОСОБА_1 12 травня 2020 року о 02:17 год. по вул. Полтавське шосе, 208-А, в селищі Пісочин Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчив запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці складання протоколу та в медичному закладі, водій ОСОБА_1 під відеозапис та в присутності двох свідків відмовився від даної пропозиції, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі. Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послалась на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №181290 від 12 травня 2020 року; письмові пояснення свідків (а.с.5-7); направлення на огляд водія(а.с.4); відеозапис (а.с.9); рапорт працівника поліції (а.с.8). Надавши оцінку зазначеним доказам, суддя дійшла вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд. Натомість, доводи ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом, а перебував на пасажирському сидінні та не виконував функція водія, є необґрунтованими та такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції чітко вбачається, що в момент коли поліцейські підійшли до автомобіля «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 на водійському сидінні та за кермом даного транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 . Більше того, з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вбачається, що вони є працівниками заправки «ОККО», яка знаходиться за адресою вул. Полтавське шосе, 208-А в селищі Пісочин Харківського району Харківської області, перебуваючи на робочому місці, 12 травня 2021 року, біля 01-00 год. до заправки заїхав невідомий чоловік на автомобілі «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 , вийшов з машини та придбав каву, при спілкуванні з ним було чутно запах алкоголю з порожнини рота, після чого даний чоловік сів за кермо вищезазначеного автомобіля та поїхав до виїзду із заправки, однак зупинився та увімкнув аварійну сигналізацію. Коли на територію заправки приїхали поліцейські, водій автомобіля «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 почав рух заднім ходом і під`їхав до входу в приміщення заправки. Вищезазначені свідки проінформували поліцейських, що в даного водія є ознаки алкогольного сп`яніння, після чого працівники поліції почали вести діалог з даним водієм. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить до висновку, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях зазначали лише про одну особу, яка керувала вказаним автомобілем та після повідомлення даної інформації працівникам поліції, щодо наявності ознак алкогольного сп`яніння у водія, останні почали вести діалог з водієм та здійснювати відеозапис на нагрудну відеокамеру з якого чітко вбачається, що на місці сидіння водія знаходиться саме ОСОБА_1 та в салоні автомобіля відсутні інші особи. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, є правопорушенням, яке за своєю сутністю становить підвищену суспільну небезпеку, тому застосування ст. 21 КУпАП, та звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадським організаціям, є недоцільним. Отже, жодних об`єктивних даних, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено. Враховуючи викладене, з огляду на дотримання приписів закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КУпАП а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У свою чергу, стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану. Судове рішення є належним чином мотивованим та таким, що відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ПОСТАНОВИВ: Клопотання Громадської організації «Харківське обласне об`єднання «Товариство випускників вищих навчальних закладів ракетних військ стратегічного призначення» про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 з передачею на розгляд даної організації залишити без задоволення. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року. Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко