Ухвала КЦС ВС № 334/5479/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2023 року м. Київ справа № 334/5479/23 провадження № 61-15780ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив внести зміни до пункту 5 договору оренди земельної ділянки від 26 жовтня 2004 року, який укладений між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02 листопада 2015 року, шляхом викладення пункту 5 договору у наступній редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 933 370,24 гривень в цінах на 2023 рік», та внести зміни до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 26 жовтня 2014 року, який укладений між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02 листопада 2015 року, шляхом викладення пункту 9 договору у наступній редакції: «орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 178 001,11 гривня, що складає 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік у цінах на 2023 рік». Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2023 року, яка залишена без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, у відкритті провадження відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що вказаний спір належить до юрисдикції господарського суду відповідно змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з договору у господарській діяльності відповідача, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились. 02 листопада 2023 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року в указаній вище справі. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Суд установив, що між Запорізькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, призначення земельної ділянки за договором визначено - для комерційного використання з метою розташування торгово-побутового комплексу. Таким чином, на час укладання договору суб`єктивний склад сторін за договором та правовідносини, що склалися між сторонами мали суто господарський характер. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 липня 2023 року відповідач ОСОБА_1 з 25 травня 2015 року припинив статус ФОП за власним рішенням, у зв`язку з чим до вказаного договору були внесені зміни від 02 листопада 2015 року в частині визначення орендаря як громадянина ОСОБА_1 , а не ФОП, як було зазначено раніше. З огляду на положення статей 51, 52, 598-609 ЦК України однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 та від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 дійшла висновків про належність спорів до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились. Наголосивши на тому, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. Відповідно пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильно висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір відноситься до господарської юридиці. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров