Ухвала КЦС ВС № 752/1962/22

Ухвала 10 листопада 2023 року м. Київ справа № 752/1962/22 провадження № 61-15716ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 04 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року. На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Київського апеляційного суду ухвалена 26 вересня 2023 року (відомості про складення повного судового рішення відсутні).Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 04 листопада 2023 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 26 жовтня 2023 року. У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 на підставі статті 390 ЦПК України просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що: в судовому засіданні 26 вересня 2023 року сторона позивача була відсутня; про наявність повного тексту постанови стороні позивача стало відомо лише 18 жовтня 2023 року в день її оприлюднення в ЄДРСР; поштою ні позивач, ні його представник постанову не отримували. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України). Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, постанова апеляційного суду не вручалася (видавалася або надсилалась) йому або його представнику раніше апеляційним судом. Верховний Суд позбавлений можливості перевірити доводи щодо неотримання копії постанови суду апеляційної інстанції, оскільки у розпорядженні суду наявні лише матеріали касаційної скарги. На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази. Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судовий збір не сплачується на підставі пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». У пункті 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення. Разом з тим, предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного суду, про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, а не додаткове судове рішення (щодо розподілу судових витрат). За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому за подання касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити 536,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Окрім цього, 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року. У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України). З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Керуючись статтями 136, 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат