Постанова 4856 № 560/13844/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/13844/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 09 листопада 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Позов мотивований тим, що позивач - ОСОБА_1 , як депутат Красилівської міської ради, відповідно до частини 1 статті 13 закону України (Про статус депутатів місцевих рад) направив депутатське звернення від 19.07.2023 року, яке було адресоване до голови Красилівської міської ради Островської Н.В. Позивач вважав, що Красилівська міська рада мала його депутатське звернення 19.07.2023 року, винести на розгляд депутатів міської ради на сесію, відповідно до ст.23 Закону України від 11.07.2002 №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон №93-IV). Натомість заступником міського голови Слободянюк Мариною депутатське звернення позивача від 19.07.2023 року, розглянуто одноосібно заступником міського голови, що, на думку позивача, не відповідає ст.23 Закону №93-IV. Вважаючи, зазначені дії відповідача протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на обставини зазначені ним в позовній заяві. Крім того, ОСОБА_1 звернув увагу Суду, що лист від 28.07.2023 року, за своїм змістом, зовсім не усуває тих порушень, які позивач просив усунути депутатським зверненням 19.07.2023 року в порядку ч.1 - 3 ст.15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Посилання заступника міського голови Слободянюк Марини в листі 28.07.2023 року на рішення та постанову суду по праві №677/1777/21, є безпідставними оскільки останні зовсім не відносяться до його депутатського звернення, а крім того справа №677/1777/21, на даний час знаходиться на перегляді в Верховному Суді, тому їх коментувати посадова особа взагалі немала права. Суд має поставитися до такого критично. 17 жовтня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від представника Красилівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . У поданому відзиві представник відповідача вказав, що депутат ОСОБА_2 звертався не з пропозиціями чи зауваженнями під час сесії ради чи пленарного засідання, а звернувся з депутатським зверненням. Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" не передбачає та не зобов`язує розглядати депутатські звернення на сесії ради. Просив залишити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року без змін. 19 жовтня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив Красилівської міської ради від ОСОБА_1 . У поданому відзиві позивач продублював свою позицію та доводи висловлені у позовній заяві та апеляційній скарзі, просив задовольнити апеляційну скаргу повністю. Крім того позивач також послався на позицію викладену у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №815/6203/15 від 17.06.2016 року. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 є депутатом Красилівської міської ради Хмельницької області. 19.07.2023 року позивач надіслав до міського голови м.Красилів депутатське звернення, в якому просив: 1) Негайно розірвати договори оренди від 01.04.2022, від 01.04.2022, укладені з ОСОБА_3 щодо гідротехнічних споруд №1, №2, які знаходяться за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, с. Чепелівка. 2) Зареєструвати гідротехнічні споруди №1, №2, які знаходяться за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, с. Чепелівка, в передбаченому законом порядку. Листом від 28.07.2023 №ВихД-506 Красилівська міська рада Хмельницької у відповідь на депутатське звернення позивача повідомила про відсутність підстав для розірвання договорів оренди гідротехнічних споруд №1 та №2 від 01.04.2022. Позивач вважаючи, що Красилівська міська рада Хмельницької області протиправно не винесла на розгляд сесії депутатське звернення від 19.07.2023 року звернувся до суду з цим позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо безпідставності позовних вимог. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України, визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі по тексту - Закон №280/97-ВР). Відповідно до пунктів 3, 11, 13 ч. 1 ст.26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: - утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; - заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує; - розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах. Згідно зі статтею 13 Закону України від 11.07.2002 №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі-Закон №93-IV) депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк. Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону. Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону №93-IV депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради-також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради. Депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо, або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради. Відповідно до статті 23 Закону №93-IV пропозиції і зауваження, висловлені депутатами місцевої ради на сесіях ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов`язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів місцевої ради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також відповідну раду. Порядок розгляду депутатського звернення, депутатського запиту та пропозиції і зауваження депутата регулюється окремими правовими нормами Закону №93-IV. При цьому, депутатське звернення не потребує його розгляду на пленарному засіданні міської ради та за обумовлених обставин таке звекрнення передує депутатському запиту, розгляд якого є обов`язковим на пленарному засіданні міської ради. Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до Красилівської міської ради Хмельницької області саме з депутатським зверненням від 19.07.2023 року. 28.07.2023 року Красилівська міська рада Хмельницької області надала позивачу відповідь на депутатське звернення, тобто з дотримання десятиденного строку, передбаченого статтею 13 Закон №93-IV. Однак, ОСОБА_1 не погоджується з наданою відповіддю за результатом його депутатського звернення, попри це апелянт не звертався до Красилівської міської ради Хмельницької області з депутатським запитом. Отже, доводи апелянта щодо необхідності винесення міською радою на розгляд сесії його депутатського звернення від 19.07.2023 року є необґрунтованими. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11.08.2020 року у справі №320/5970/17, то колегія суддів зауважує, що дійсно Верховний Суд у даній постанові вказав, що: ... протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний. Однак, як слідує із матеріалів даної справи відповідачем - Красилівською міською радою Хмельницької області, як суб`єктом владних повноважень, надано позивачу відповідь на його депутатське звернення, а тому колегія суддів вважає посилання апелянта на зазначену позицію Верховного Суду такими, що не підлягають до застосування в правовідносинах, що виникли. Щодо посилання апелянта на ухвалу Вищого Адміністративного суду України у справі позовом депутата Сиротинської селищної ради ОСОБА_4 до голови Сиротинської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною ухвала від 08 квітня 2008 року м. Київ., то колегія суддів зауважує, що у даній ухвалі вирішувалися питання, що не є ревалентними до даних правовідносин. Зокрема, як встановлено з даної ухвали, на яку посилається скаржник, підставою перегляду Вищим Адміністративним судом України вищезазначеної справи слугувало те, що депутату Сиротинської селищної ради м.Сєверодонецька Луганської області ОСОБА_4 оскаржив до суду бездіяльність голови Сиротинської селищної ради м. Сєверодонецьк Луганської області Попова В.Г., яка полягала у ненаданні відповіді на його депутатське звернення від 15.02.2006 року щодо інформації про проект прокладки кабелю зв`язку по території селища Метьолкіно без розгляду даного питання на сесії Сиротинської селищної ради Луганської області, на що головою Сиротинської селищної ради йому була надана усна відповідь. Вищий Адміністративний суд України в ухвалі від 08.04.2008 року (категорія справи № К-35047/06) вказав, що скасовуючи рішення суду першої інстанції і закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що позивач звернувся до суду не як фізична особа, а як депутат селищної ради, який не має права самостійно звертатись до суду з позовом, оскільки повноваження депутата міської ради визначені Законом України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів», яким передбачений інший, не судовий, порядок розгляду питання про ненадання відповіді на депутатське звернення, або незгоди депутата з результатами розгляду його звернення. Суд дійшов висновку, що заявник як фізична особа (депутат міської ради) мав право подавати скаргу на дії та бездіяльність посадових осіб органу місцевого самоврядування, який відповідно до вимог п.7 ст. 3 КАС України є суб`єктом владних повноважень. Отже, як слідує з аналізу справи, суть позовних вимог полягала у ненаданні відповіді на депутатське звернення, а не у не винесенні на розгляд сесії депутатське звернення, як то слідує з позовних вимог ОСОБА_1 . Тому, колегія суддів вважає і зазначення посилання позивача на ухвалу Вищого Адміністративного суду України від 08.04.2008 безпідставним. Щодо посилань апелянта на постанову Великої Палати Верховного суду у справі №904/5726/19 (15.06.2021р.), то колегія суддів вважає, що дана постанова також не є ревалентною до справи, що розглядається. Предметом позову у зазначеній справі є стягнення коштів з підстав порушення відповідачкою договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати платежів за договором під час його дії та застосування наслідків порушення обов`язку повернути предмет лізингу. Щодо посилань ОСОБА_1 на аналіз позиції ефективності правового захисту у постановах Верховного Суду (від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12), то колегія суддів зауважує, що в контексті заявлених позовних вимог та прийнятого судом рішенням, суд апеляційної інстанції констатує, що розглядом справи порушень прав позивача - не встановлено, а тому наведене правозастосування у зазначених рішеннях, як судова практика, у цій справі не може бути застосоване. Не підлягає застосуванню і позиція викладена в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №815/6203/15 від 17.06.2016 року, оскільки, відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України виключно практика Верховного Суду враховується при здійсненні судочинства апеляційними судами. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для зміни чи скасування оскарженого прішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.