Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 490/3846/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 490/3846/23 Перша інстанція: суддя Чулуп О.С., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Турецької І. О., суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Цікорук Сергій Олександровича В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. 09 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.05.2023 серії ЕАС №6926765, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак, як стверджує ОСОБА_1 , оскільки він є учасником бойових дій, то, відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звільняється від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Позивач наголошує на тому, що ним було пред`явлено інспектору відповідне посвідчення учасника бойових дій разом з іншими документами на транспортний засіб, але він проігнорував даний факт та прийняв спірну постанову про накладення адміністративного стягнення. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 серпня 2023 року спірну постанову залишено без змін, а позовну заяву без задоволення. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що за пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами. Проте, у межах спірних правовідносин, транспортний засіб, яким керував позивач, як учасник бойових дій, зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . Тому, на думку суду, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Обґрунтування вимог апеляційної скарги складається, зокрема з того, що суд першої інстанції не звернув уваги на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2014 №7-рп/2014 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У даному рішенні Конституційний Суд дійшов висновку, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій є такі наземні транспортні засоби, якими володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди, тощо). Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляцію. У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог статті 311 КАС України. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.02.2016 (а.с.10). 02.05.2023 інспектором УПП в Миколаївській області складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6926765. Зміст постанови свідчить про те, що 02.05.2023 о 16:13 год. в м. Миколаєві по вул. 6-А Поперечна, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушено пункт 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху. У зв`язку з цим, інспектором накладено адміністративне стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП в сумі 425 грн. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідно до пункту 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до вимог пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Пунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2014 року №7-рп/2014 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України № 1961-ІУ від 01 липня 2004 року визначив, що транспортними засобами, що належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам І групи, є такі наземні транспортні засоби, якими володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди, тощо). Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, керував транспортним засобом «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . При цьому, позивач мав при собі свідоцтво про реєстрацію на зазначений автомобіль, керував та володів ним на законній підставі. Наведені обставини свідчать про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про порушення позивачем вимог пункту 2.1 «г» Правил дорожнього руху, що вказує на безпідставність притягнення позивача до відповідальності згідно частини 1 статті 126 КУпАП. За подібних обставин справи, Верховний Суд ухвалив постанову від 05 квітня 2018 року у справі №686/17029/17, в якій указав, що притягнення до адміністративної відповідальності особи за порушення вимог пункту 2.1 «г» Правил дорожнього руху, яка є учасником бойових дій та керувала транспортним засобом на законних підставах, однак, який належить іншій особі, є протиправним. Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у неправильному тлумаченні закону, є всі підстави, відповідно до статті 317 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення. Пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат, оскільки позивач є учасником бойових дій та, відповідно, звільнений від сплати судового збору. Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 серпня 2023 року скасувати. Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення нове рішення про задоволення позову. Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.05.2023 серії ЕАС №6926765, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Ю. М. Градовський суддя Л. П. Шеметенко