Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/8390/23

справа № 991/8390/23 провадження №11-сс/991/792/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2023 року м.Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2023 року про відмову у задоволенні об`єднаних в одне провадження скарг, ВСТАНОВИЛА: На розгляд слідчому судді Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарг ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) щодо нерозгляду його клопотань від 07 вересня 2023 року №№VYH-20230907-03-05-01; VYH-20230907-03-07-01; VYH-20230907-03-04-01; VYH-20230907-03-08-01, а саме: скарги від 22 вересня 2023 року №VYH-20230922-03-05-01 (справа №991/8390/23, провадження №1-кс/991/8446/23); скарги від 25 вересня 2023 року №VYH-20230925-03-07-01 (справа №991/8462/23, провадження №1-кс/991/8518/23); скарги від 26 вересня 2023 року №VYH-20230926-03-04-01 (справа №991/8474/23, провадження №1-кс/991/8540/23); скарги від 26 вересня 2023 року №VYH-20230926-03-08-01 (справа №991/8478/23, провадження №1-кс/991/8544/23). Ухвалою слідчого судді від 27 вересня 2023 року для забезпечення повного і ефективного судового розгляду, досягнення розумності строків розгляду та процесуальної економії часу матеріали за цими скаргами об`єднано в одне провадження - справа №991/8390/23, провадження №1-кс/991/8446/23 у зв`язку з тим, що вони подані однією особою, стосуються однієї події та пов`язані одним видом предмету оскарження - нерозгляд прокурором САП поданих ОСОБА_5 аналогічних заяв у порядку ст.220 КПК. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні об`єднаних в одне провадження скарг ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), яка полягає у нерозгляді клопотань ОСОБА_5 про надання йому витягів з ЄРДР щодо внесення відомостей на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2020 року у справі №991/9656/20; від 29 липня 2020 року у справі №991/6072/20; від 30 вересня 2020 року у справі №991/7984/20; від 13 жовтня 2021 року у справі №991/6862/21 та пам`яток про процесуальні права і обов`язки потерпілого, ряду інших процесуальних документів та вчинення у кримінальних провадженнях певних дій. Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, невмотивованою, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу від 03 жовтня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою направити справу на новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду. Прокурор та особа, яка подала скаргу, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явились, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили. Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов`язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників судового провадження. Дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає апеляційному оскарженню, тому апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з таких мотивів. Згідно з ч.1 ст.24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано Главою 31 КПК. Відповідно до ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. За положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу (ч.1 ст.307 КПК). Положеннями ст.309 КПК визначений виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження. Законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями КПК право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки. Водночас право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами і поставленою метою. Так, на виконання вимог ч.1 ст.422 КПК отримавши вказану апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, судом невідкладно витребувано з суду першої інстанції відповідні матеріали та повідомлено особу, яка її подала, прокурора про час, дату і місце апеляційного розгляду. Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_5 оскаржується бездіяльність прокурора САП щодо нерозгляду клопотання скаржника та зобов`язання вчинити певні дії. Разом з цим суд зазначає, що ані положеннями розділу ІІІ Глави 26 КПК, які регламентують питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, ні нормами ст.309 КПК не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, зокрема, про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду клопотання особи та зобов`язання вчинити певні дії, що підтверджується правовою позицією, висловленою в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 19 лютого 2019 року (справа №569/17036/18). Постановлена слідчим суддею ухвала передбачена положеннями чинного КПК як рішення слідчого судді за результатами розгляду в порядку ст.303 КПК питання про бездіяльність прокурора, а тому висновки щодо можливості апеляційного оскарження рішення слідчого судді (викладені в тому числі у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №243/6674/17-к) в даному випадку не застосовуються. Таким чином, всупереч помилкового зазначення в оскаржуваному рішенні порядку його оскарження, норми діючого законодавства не передбачають можливості апеляційного перегляду рішення слідчого судді за результатами розгляду поданої ОСОБА_5 скарги, а право особи на висловлення своїх заперечень на рішення слідчого судді може бути реалізоване в порядку, передбаченому ч.3 ст.309 КПК. Наведене також узгоджується з практикою ККС ВС за аналогічними скаргами (ухвала від 01 квітня 2021 року у справі №937/8736/20, ухвала від 07 червня 2021 року у справі №461/2113/21, ухвала від 14 листопада 2022 року у справі №159/2788/16-к). У відповідності до вимог ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому зазначена норма застосовується лише на етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги до моменту відкриття апеляційного провадження, інших повноважень суду апеляційної інстанції щодо зазначених апеляційних скарг кримінально-процесуальним законодавством не визначено. Оскільки нормами КПК передбачено здійснення апеляційного провадження та розгляд по суті лише апеляційних скарг на судові рішення, які підлягають апеляційному оскарженню, то, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме законності та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, лише в порядку передбаченому КПК, апеляційне провадження, розпочате за скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, підлягає припиненню шляхом закриття (ч.6 ст.9, п.2, 17 ч.2 ст.7, ст.8, 24 КПК). Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК). В ухвалі Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. На підставі викладеного, оскільки зазначена ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, провадження за апеляційною скаргою підлягає закриттю. Керуючись ст.309, 392, 399 КПК, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2023 року закрити. Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення. Судді: ___________ ___________ ___________ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3