Постанова 4874 № 903/703/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2023 року Справа № 903/703/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В. секретар судового засідання Соколовська О.В. за участю представників: позивача не з`явився відповідача - адвокат Бурдій М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23 (постановлену суддею О.Г. Слободян) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово торгова база" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про стягнення 362 476 грн 21 коп. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23 відмовлено у клопотанні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/703/23 з поданими доказами залишено без розгляду. Вказана ухвала мотивована тим, що договір про надання правої допомоги укладений між ТОВ "Волинька облспоживспілка" та АО "Рівненська правова компанія" ще 05.07.2023, представник ТОВ "Волинська облспоживспілка" знав, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, тобто протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі, заяву про розподіл судових витрат представник подав суду ще 26.07.2023. Обсяг наданих адвокатом послуг був відомий стороні на момент укладення договору про правову допомогу. Рішення у даній справі, що розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, було ухвалено судом 05.09.2023. Водночас, заява про ухвалення додаткового рішення з поданими доказами надійшла до суду через електронний суд 13.09.2023 з пропуском строку на їх подання. Зазначені представником заявника причини пропуску 5-денного строку на подання даної заяви суд повважав неповажними та такими, що повністю залежали від його волі. Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати покласти на позивача. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне: - ухвала суду є безпідставною та необґрунтованою, винесена внаслідок порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи; - судом безпідставно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення; - відповідач раніше, ніж 11.09.2023 не міг дізнатись про ухвалення рішення від 05.09.2023 у справі №903/703/23, оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідно про дату судового засідання суд не повідомляв сторони; вступна та резолютивна частина рішення окремим документом не оформлялась, не оприлюднювалась та не направлялась сторонам; - рішення по справі №903/703/23 датоване 05.09.2023, однак фактично оформлене лише 11.09.2023, надіслано судом: 11.09.2023; зареєстровано: 12.09.2023; оприлюднено: 13.09.2023 року, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень. Відтак, відповідач з об`єктивних причин до 11.09.2023 не знав про ухвалення 05.09.2023 рішення по справі і відповідно не мав жодної можливості дотриматись передбаченого п. 8 статті 129 ГПК України 5-ти денного (з моменту ухвалення рішення) строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу; - до 11.09.2023 (до моменту, коли відповідач дізнався про ухвалене по справі рішення), у відповідача не було юридичних підстав і відповідно й можливості оформити акт наданих послуг та подати в суд разом із договором про правову допомогу даних акт, який є необхідним доказом обсягу та вартості фактично наданих послуг правової допомоги. Листом суду апеляційної інстанції від 22.09.2023 матеріали справи №903/703/23 витребовувалися із Господарського суду Волинської області. 29.09.2023 матеріали справи №903/703/23 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23 залишити без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 2 684,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. 09.10.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду, до якого долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на "07" листопада 2023 р. об 10:00 год. 30.10.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово торгова база" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, в ухвалу Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 без змін. 01.11.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово торгова база" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якому позивач просить здійснити розподіл судових витрат. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово торгова база" 15000,00 грн понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. 02.11.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" надійшло заперечення, в якому відповідач просить у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити. 07.11.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово торгова база" надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про розподіл судових витрат. В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. В судове засідання представник позивача не з`явився. Про місце, час і дату судового засідання повідомлявся належним чином. Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю позивача. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 у справі №903/703/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово торгова база" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про стягнення 362 476 грн. 21 коп. відмовлено. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Повний текст рішення складено 11.09.2023. 13.09.2023 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Волинська облспоживспілка" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/703/23, в якій заявник просить поновити строк для подачі заяви, прийняти її до розгляду та задоволити; ухвалити додаткове рішення у справі №903/703/23, яким стягнути з ТОВ "Ковельська оптово торгова база" на користь ТОВ "Волинська облспоживспілка" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. Обґрунтовуючи подану заяву, представник зазначив, що 26.07.2023 відповідачем згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України було подано письмову заяву про розподіл судових витрат. 12.09.2023 між сторонами підписано акт про надання послуг на суму 30 000 грн. Також, 12.09.2023 АО "Рівненська правова компанія" виставлено рахунок на суму 30 000 грн. Відповідач повідомив, що про винесення рішення суду від 05.09.2023 дізнався 11.09.2023, отримавши повний текст рішення через систему "Електронний суд", а тому 5-ти денний строк для подачі заяви про прийняття додаткового рішення підлягає поновленню судом. До заяви про ухвалення додаткового рішення долучено договір про надання правової допомоги від 05.07.2023, акт про надання послуг від 12.09.2023, рахунок від 12.09.2023 та квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС від 13.09.2023. В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначені представником заявника причини пропуску 5-денного строку на подання даної є неповажними та такими, що повністю залежали від його волі, а тому відмовив у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, а вказану заяву залишив без розгляду. В той же час, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов вказаного висновку, виходячи з наступного. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Для реалізації такого права сторона має дотриматися такої процедури, встановленої нормами процесуального права: (1) у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (стаття 124 ГПК України); (2) подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України); (3) подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (частина восьма статті 129 ГПК України); (3.1) зробити заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у зв`язку з наявністю поважних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до закінчення судових дебатів. Дотримання стороною викладеного вище порядку, передбаченого нормами права ГПК України, необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегією захисту прав і інтересів такої сторони під час розгляду справи, що враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові 14.12.2021 у справі №922/676/21 (п. 3.9). Крім того, виконання стороною вищезазначених приписів процесуального законодавства має істотне значення для встановлення обґрунтованості судом судових витрат, заявлених стороною до відшкодування, та визначення їх розміру. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13). Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/19. Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Такі правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №910/6298/19, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 17.12.2020 у справі №911/4670/13 тощо. У заяві про поновлення строку на звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення позивач посилався на те, що рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 у справі №903/703/23, розгляд якого здійснювався без участі представників сторін, отримано відповідачем 11.09.2023 через систему "Електронний суд". Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що датою отримання відповідачем повного тексту судового рішення від 05.09.2023 є 11.09.2023 Відтак, п`ятиденний строк для подання заяви про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу розпочав свій перебіг 11.09.2023 та відповідно останній день цього строку - 15.09.2023, і як наслідок, обґрунтованими є посилання позивача на те, що він подав дану заяву у визначений законодавством п`ятиденний строк з дати отримання судового рішення. При цьому судова колегія враховує, що справа судом першої інстанції розглядалась без виклику сторін і позивач достеменно не міг знати дату ухвалення рішення. Відповідач 13.09.2023 через систему "Електронний суд" звернувся із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив суд поновити пропущений п`ятиденний строк для подання стороною доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат та стягнути з позивача 30 000 грн витрат на правову допомогу. Отже, підстави пропуску строку на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, наведені позивачем у цій заяві, є поважними, а відповідний строк підлягає поновленню на підставі ст. 119 Господарського процесуально кодексу України. Статтею 221 Господарського процесуально кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу Згідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Однак, ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23 було відмовлено позивачу у поновленні строку на звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення. Як вже зазначалось вище, справа розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, заслуховування в судовому засіданні їх пояснень та проведення дебатів; сторонами подавались суду процесуальні заяви, отже, до моменту отримання копії рішення суду сторонам не було відомо про час розгляду справи по суті та про результати розгляду справи та, відповідно, було неможливо остаточно визначити суму понесених судових витрат і точний період часу, протягом якого можливо звернутись із заявою про їх компенсацію. За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано залишивши без розгляду заяву позивача про розподіл витрат судових витрат, тим самим порушив одну з основних засад (принципів) господарського судочинства, яким є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Статтею 13 Господарського процесуально кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі ст. ст. 73, 74 Господарського процесуально кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 86 Господарського процесуально кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуально кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи. Враховуючи вищенаведене та з огляду на положення ч. 1 ст. 269 Господарського процесуально кодексу України, яка визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23 підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. Крім того, позивач просить стягнути на його користь 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи у суді апеляційної інстанції. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18 зазначено, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору з ухваленням рішення суду. Оскільки, судом апеляційної інстанції не переглядалось рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду справи по суті та ухвалювалося судове рішення, а предметом апеляційного оскарження була ухвала місцевого господарського суду, якою відмовлено у клопотанні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та залишено вказану заяву без розгляду, то у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23 задоволити. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 18.09.2023 у справі №903/703/23 скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/703/23 з поданими доказами - направити до Господарського суду Волинської області для продовження розгляду.

2. Матеріали справи №903/703/23 направити до Господарського суду Волинської області для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови складений "08" листопада 2023 р. Головуючий суддя Павлюк І.Ю. Суддя Розізнана І.В. Суддя Грязнов В.В.