Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/2055/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8169/23 Справа № 201/2055/22 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючої судді Канурної О.Д., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання Керімової Бандюкової Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2023 року у справі № 201/2055/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, (суддя першої інстанції Самсонова В.В..), - В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження. 06 лютого 2023 року до суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_5 , в якому вона просила призначити у даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: чи існує між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічна спорідненість? Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_5 про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі № 201/2055/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження задоволено. Призначено у даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: -чи існує між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічна спорідненість? Проведення експертизи доручено експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 14). Експертизу провести у місячний термін з повідомленням сторін. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Оплату експертизи покладено на ОСОБА_3 . При цьому, повідомлено сторони про наслідки ухилення від участі в проведенні даної експертизи, а саме: згідно положень ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. У розпорядження експертів представлено копію даної ухвали, а у разі необхідності матеріали цивільної справи № 201/2055/22 (провадження № 2/204/268/23). Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Із вказаною ухвалою суду не погодилася відповідач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , та подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, судом не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи і тому підлягає скасуванню. ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 просила Дніпровський апеляційний суд скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2023 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано позивачу та третім особам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі. Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також копії апеляційної скарги отриманні учасниками справи. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року справу було призначено до розгляду. В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 08.11.2023 року позивач ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою (а.с. 235). В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 08.11.2023 року відповідачка ОСОБА_6 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 244). В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 08.11.2023 року представник третьої особи - П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою (а.с. 241). В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 08.11.2023 року представник третьої особи - Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 08.11.2023 року третя особа - ОСОБА_4 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою (а.с. 240). Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 адвоката Юрко О.С., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 статті ст. 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема ч. 2 ст. 128 СК України, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: "щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи". Згідно роз`яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі N 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства. Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року). Тобто, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Згідно з частиною 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто, висновки експертизи, у тому числі судової молекулярно-генетичної, клопотання про призначення якої було заявлено представником позивача є одним з доказів щодо походження дитини. 06 лютого 2023 року представник позивача подала до суду письмове клопотання, в якому просила суд призначити у даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: чи існує між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічна спорідненість? (а.с.130-133). Відповідно частини 1 до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції правильно зазначив, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, можливо лише на підставі висновку експерта, який має спеціальні знання у відповідній галузі, суд вважає необхідним призначити у даній справі судову генетичну експертизу. Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки позивач народився до 2004 року, то у справі мають застосовуватися вимоги ст. 53 КпШС, згідно який при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства, колегія суддів критично відноситься до даних доводів, оскільки апелянт трактує норми права на власний для нього розсуд. Доводи апеляційної скарги, що проведення молекулярно-генетичної експертизи може негативно вплинути на психічний стан дитини відповідача, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, відбір зразків відбувається згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а вказані доводи апеляційної скарги є припущеннями. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з позовними вимогами, що виходять за предмет оскарження. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 вказаної вище статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до частини 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Сторона позивача вважає за необхідне надати у цій справі як доказ походження дитини ОСОБА_3 від батька ОСОБА_7 саме висновок судової молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення біологічної спорідненості. Апеляційний суд вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у справі саме судової молекулярно-генетичної експертизи на предмет біологічної спорідненості, про яку заявила клопотання сторона позивача. Таким чином, апеляційний суд вважає, що постановлена судом першої інстанції ухвала відповідає вимогам норм процесуального права, а тому її слід залишити без змін. Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Ухвалу Красногварідійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.Д. Канурна Т.В. Космачевська О.В.Халаджи Повний текст судового рішення складений 09 листопада 2023 року Суддя: О.Д.Канурна