Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/174/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/174/23 пров. № А/857/11602/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І., за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, ухвалене суддею Лунь З.І. у м. Львові о 12:33, повний текст якого складений 26 травня 2023 року, у справі № 380/174/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, - ВСТАНОВИВ: 03 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 3346 від 25.11.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Львівського РУП № 2 та відділу поліції №3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 (пункт 2 наказу). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року адміністративний позов задоволено. Також судом здійснено розподіл судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження та стали можливими внаслідок неналежного виконання службових обов`язків зі сторони інспектора СРПП відділу поліції №3 Львівського РУП №2 ГУНП карпітана поліції ОСОБА_1 , котрий в порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 2, 3 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, пункту 6 розділу ІІ, підпункту 1 пункту 1, пункту 6 розділу IX «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 №357 (зі змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 року за № 443/34726, перебуваючи у складі наряду ГРПП, залученого до системи оперативного реагування та отримавши диспетчера завдання про здійснення реагування на повідомлення про домашнє насильство, яке віднесено до категорій «Бета», негайно не виїхав на події, передавши при цьому завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення іншому наряду. Також зазначає, що згідно послужного списку ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, відтак застосування до позивача дисциплінарного стягнення, відповідно тверджень скаржника, є правомірним та пропорційним. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до послужного списку працював в міліції, а з 11.04.2012 - в Національній поліції; на час застосування оскаржуваного дисциплінарного стягнення - на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Львівського РУП №2 ГУНП, звання капітан поліції. На час винесення оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3346 від 25.11.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Львівського РУП № 2 та відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області» діє сувора догана з 08.08.2022. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3346 від 25.11.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Львівського РУП № 2 та відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області» - за грубе порушення службової дисципліни до капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність, зменшити щомісячну премію на 99% за листопад 2022 року. Щодо позивача в цьому наказі зазначено, що проведеним службовим розслідуванням (висновок від 26.10.2022) установлено, що факти порушень, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов`язків зі сторони інспектора СРПП відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , котрий в порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 2, 3 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, пункту 6 розділу ІІ, підпункту 1 пункту 1, пункту 6 розділу IX «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 №357 (зі змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 року за № 443/34726, перебуваючи у складі наряду ГРПП, залученого до системи оперативного реагування, та отримавши диспетчера завдання про здійснення реагування на повідомлення про домашнє насильство, яке віднесено до категорій «Бета», негайно не виїхав на події, передавши при цьому завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення іншому наряду. Окрім цього, капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог підпунктів 2, 3, 7, 8 пункту 2 розділу II Посадових обов`язків поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області, протягом 9 місяців 2022 року не в повній мірі виявляв причини, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних праворушень, не вживав заходи з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, не складав протоколи про адміністративн правопорушення та не здійснював провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, не здійснював перевірку осіб, транспортних засобів, документів за наявними базами та інше. Тим самим капітан ОСОБА_1 продемонстрував безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, а також проігнорував виконання покладених на нього обов`язків. У таких діях позивача відповідач виявив грубе порушення службової дисципліни та застосував дисциплінарне стягнення попередження про неповну службову відповідність та зменшив визначену згідно з рекомендованими розмірами грошового забезпечення щомісячну премію на 99% за листопад 2022. Наказ від 25.11.2022 був винесений на підставі висновку службового розслідування за фактами можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками Львівського РУП №2 та відділу поліції 33 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, затвердженого начальником ГУНП у Львівській області від 26.10.2022. Згідно з цим висновком дисциплінарною комісією на виконання вимог наказу ГУНП у Львівській області від 12.10.2022 №2901 проведено службове розслідування. Підставою для призначення службового розслідування відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 12.10.2022 №2901 став то факт, що 06.10.2022 на оперативній нараді керівництва ГУНП у Львівській області (протокол від 06.10.2022 № 123) роботу окремих працівників СРПП відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області визнано незадовільною, а також встановлено факти порушення ними службової дисципліни, неналежного виконання посадових інструкцій, та послабленого контролю за їх діяльністю з боку керівництва Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області та відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області. Позивач, вважаючи наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3346 від 25.11.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Львівського РУП № 2 та відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 (пункт 2 наказу) протиправним, звернувся до суду з вимогами про його скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію». Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про Національну поліцію» призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у ст.47 вказаного Закону. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 статті 18 цього ж Закону визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Законом України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України»(далі - Закон № 2337-VIII). В розумінні частини 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Згідно з ч.2 цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. За ст. 12 Закону № 2337-VIII дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Закону № 2337-VIII). Тобто, законодавством встановлено підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку та недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з статтею 14 Закону № 2337-VIII службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893). Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. За приписами пункту 1 Розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.1, ч.4 ст.16 Закону № 2337-VIII). Згідно з ч.3 ст.19 Закону № 2337-VIII під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Пунктами 2, 4, 5 Розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) особою рядового і начальницького складу обов`язків або вчинення ним дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з врахуванням характеру та обставин вчиненого проступку, його наслідків, попередньої поведінки, кваліфікації тощо та бути співмірним дисциплінарному проступку. Пунктом 1 розділу VІІ Порядку №893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваного у відповідній частині наказу щодо його відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України). Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача п.2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3346 від 25.11.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Львівського РУП № 2 та відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області». Підставою для видання спірного наказу є висновок службового розслідування за фактами неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками Львівського РУП №2 та відділу поліції 33 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, затвердженого начальником ГУНП у Львівській області від 26.10.2022. Зокрема зі змісту висновку розслідування слідує, що протягом 9 місяців поточного року на розгляді, згідно із Законом України «Про звернення громадян», перебувало 67 матеріалів ЄО (в середньому в місяць - 7,4 матеріалів в місяць), з них розглянуто за спрощеною системою - 58 (в середньому в місяць - 6,4). У період з 01.01.2022 по 01.10.2022 складено (винесено) 84 протоколи (постанови) про вчинення адміністративних правопорушень, з них за: ч. 1 ст.122 КУпАП - 63; +8 посилань-1. У ході моніторингу ІКС ІПНП встановлені факти передавання капітаном поліції ОСОБА_1 завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення або події одним нарядом іншому та ігнорування вимог слідувати на адресу вказану заявником. Так, 03.10.2022 о 19:32 на спецлінію служби «102» надійшло повідомлення (Домашнє насильство) про те, що у с. Горбачі, брат поводиться неадекватно та намагається застосувати фізичну силу (ЄО ВП № З ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 9252). Надалі диспетчером о 19:40 відправлено завдання по події найближчому вільному наряду Дзвін-8 ГРПП. Інспектор СРПП ОСОБА_1 о 19:55 проставив відмітку про прийняття завдання та о 19:57 з метою штучного зменшення відображення показників часу реагування - відмітку про прибуття на місце події. За результатом відпрацювання в електронному рапорті о 20:12 зазначивши, що: «Після опрацювання повідомлення у с. Підберізці отримали повідомлення про домашнє насильство с. Горбачі. По даному факту буде працювати Дзвін-7 нічна зміна». У подальшому диспетчер для організації реагування за вказаним повідомленням тільки о 19:55 (через 23 хв. з моменту надходження повідомлення) зміг відправити завдання по події наряду Дзвін -7 ГРПП. Вказана інформація зазначена також у Довідці про результати роботи сектору реагування патрульної поліції №3 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, складеній УОАЗОР ГУНП у Львівській області. Інспектор ОСОБА_1 був опитаний та пояснив, що зустрічаються поодинокі випадки щодо невчасного реагування на заяви та повідомлення громадян, пов`язані з тим, що завдання на логістичний пристрій надходять з різних територій обслуговування, які знаходяться на великій відстані, що і унеможливлює вчасне прибуття на місце події, а також технічні несправності логістичного пристрою для своєчасного проставлення відмітки «про прибуття». Функціональні та посадові інструкції виконує добре, наскільки йому дозволяють умови праці. Водночас у Висновку службового розслідування міститься й інша інформація щодо ОСОБА_1 , походження якої невідоме, а саме, що капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог підпунктів 2, 3, 7, 8 пункту 2 розділу II Посадових обов`язків поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області, протягом 9 місяців 2022 року не в повній мірі виявляв причини, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, не вживав заходи з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, не складав протоколи про адміністративне правопорушення та не здійснював провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, не здійснював перевірку осіб, транспортних засобів, документів за наявними базами та інше. Тим самим капітан ОСОБА_1 продемонстрував безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, а також проігнорував виконання покладених на нього обов`язків. Доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного наказу зводяться до того, що факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими внаслідок неналежного виконання службових обов`язків зі сторони інспектора СРПП відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , який, перебуваючи у складі наряду ГРПП, залученого до системи оперативного реагування, та отримавши диспетчера завдання про здійснення реагування на повідомлення про домашнє насильство, яке віднесено до категорій «Бета», негайно не виїхав на події, передавши при цьому завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення іншому наряду. У зв`язку із вказаним, дії позивача відповідач кваліфікував як грубе порушення службової дисципліни та застосував дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність, зменшивши визначену згідно з рекомендованими розмірами грошового забезпечення щомісячну премію на 99% за листопад 2022. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками дисциплінарної комісії від 26.10.2022, вважає їх безпідставними та не обґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до аналізу положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України накладенню дисциплінарного стягнення має передувати доведення вини працівника у вчиненні дисциплінарного проступку. В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків внаслідок вчинення особою певних дій чи бездіяльності. Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновку службового розслідування стосовно порушення позивачем функціональних обов`язків. Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Згідно з підпунктом 1 пункту 1, пункту 6 розділу IX «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357 (зі змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 року за № 443/34726 поліцейський незалежно від місця перебування, територіального чи структурного підпорядкування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно вжити всіх необхідних заходів щодо безумовного виконання такого доручення (п.6 Розділ ІІ); Працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорій "Альфа" та "Бета", необхідно негайно виїхати на місце події (інше визначене диспетчером або оперативним черговим ГУНП місце) (підпункт 1 пункт 1 Розділ ІХ); передавання завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення або події одним нарядом іншому категорично заборонено (пункт 6 Розділ ІХ). Слід зазначити, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Як прослідковується із змісту висновку службового розслідування та заяв по суті справи, поданих відповідачем, у ході моніторингу ІКС ІПНП встановлені факти передавання капітаном поліції ОСОБА_1 завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення або події одним нарядом іншому та ігнорування вимог слідувати на адресу вказану заявником. Представник позивача, заперечуючи несвоєчасне реагування позивача на виклик, покликається та те, що згідно висновку службового розслідування слідує, що 03.10.2022 о 19:32 год на спецлінію «102» надійшло повідомлення, яке надалі диспетчером о 19:40 год було передано до наряду Дзвін-8 ГРПП. Згодом, о 19:55 ОСОБА_1 поставив відмітку про прийняття завдання, 19:57 позивачем просталено відмітку про виконання, а о 19:55 (через 23 хвилини після надходження повідомлення) диспетчер зміг відправити це завдання наряду ОСОБА_2 -7 ГРПП. Водночас, згідно наданих в ході службового розслідування пояснень позивача, зустрічаються поодинокі випадки щодо невчасного реагування на заяви та повідомлення громадян, пов`язані з тим, що завдання на логістичний пристрій надходять з різних територій обслуговування, які знаходяться на великій відстані, що і унеможливлює вчасне прибуття на місце події, а також технічні несправності логістичного пристрою для своєчасного проставлення відмітки «про прибуття». Функціональні та посадові інструкції виконує добре, наскільки йому дозволяють умови праці. Неможливість вчасного прибуття на виклик позивачем обґрунтовується перебуванням на виконанні іншого завдання у селі Підберізці. Згідно наданої відповідачем на виконання ухвали суду від 19.04.2023 інформації з ІПНП щодо виконання завдань капітаном ОСОБА_1 03.10.2022, о 19:03 патруль Дзвін-8, у складі якого працював ОСОБА_1 , отримав завдання на відпрацювання події у с. Підберізці. Це завдання виконано о 19:40 год (т.2 а.с.4). 03.10.2022 о 19:40 патруль Дзвін-8, у складі якого працював ОСОБА_1 отримав скерування на завдання на відпрацювання події у с. Горбачі, відстань до якого становить 32158,4 м (т.2 а.с.5). Як слідує з Інформації про завдання, які виконував ОСОБА_1 03.10.2022 з системи ІПНП по АРМ 2 (т.2 а.с.10), на лінію «102» надійшло повідомлення про скоєння домашнього насильства 03.10.2022 о 19:31:50 у селі Горбачі Пустомитівського району. Диспетчер зафіксував, що станом на 03.10.2022 о 19:34:24 вільних патрулів нема. 03.10.2022 о 19:40 диспетчер відправив завдання патрулю Дзвін-8, 03.10.2022 о 19:55:58 ОСОБА_1 прийняв завдання. Водночас 03.10.2022 о 19:55:32, тобто за 26 секунд до прийняття завдання ОСОБА_1 диспетчер скерував відпрацювання по події у с. Горбачі, який розпочав чергування. О 19:56:12 Дзвін-7 прийняв це завдання та виконав його о 21:35:32. Таким чином, згідно встановлених судом обставин, о 19:40 позивач у складі патруля Дзвін-8 перебував за 32 км 158 м від місця події, а також переадресація завдання патрулю Дзвін 7 здійснена диспетчером, а не ОСОБА_1 , як про це зазначено у Висновку службового розслідування. Крім того, патруль Дзвін-7 отримав завдання раніше, ніж патруль Дзвін-8, у складі якого був ОСОБА_1 . Слушними також є зауваження суду першої інстанції, що між 19:40 (часом коли диспетчер передав виклик) і 19:55 (часом коли позивач прийняв виклик) пройшло 15 хвилин, а не 23 хвилини як стверджує відповідач. Щодо невчасного прибуття позивача на місце події, то така обставина не підтверджується матеріалами висновку службового розслідування, оскільки позивач не міг через 15 хв після отримання повідомлення диспетчера прибути на місце події, що знаходилося на відстані понад 32 км від місця перебування патруля, у складі якого працював позивач у с. Підберізці. Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що обставина щодо того, що саме диспетчером було здійснено переадресування виконання завдання по відпрацюванню події у с. Горбачі іншому патрулю залишилась поза увагою комісії, що призвело до прийняття необґрунтованих висновків службового розслідування про порушення позивачем вимог Закону та посадової інструкції. Також відповідач не обґрунтував висновку про те, що позивач зволікав із виїздом на виклик на місце події в с. Горбачі, а також, що позивач передав завдання диспетчера з реагування на повідомлення іншому патрулю. Щодо інших порушень, на вчинення яких покликається відповідач і за які позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, слід зазначити наступне. Відповідно до посадової інструкції сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області, інспектор СРПП виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (п.2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (п.3); у випадках визначених законом складає протоколи про адміністративні правопорушення, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (п.7); здійснює перевірку осіб, транспортних засобів документів тощо за наявними базами (банками) даних МВС та Національної поліції на предмет перебування їх у розшуку, зокрема, під час документування правопорушень (п.8). Відповідач, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення, констатуючи допущення порушення зазначених вище пунктів посадової інструкції, що виявилося у тому, що протягом 9 місяців поточного року на розгляді у позивача, згідно із Законом України «Про звернення громадян», перебувало 67 матеріалів ЄО (в середньому в місяць - 7,4 матеріалів в місяць), з них розглянуто за спрощеною системою - 58 (в середньому в місяць - 6,4); у період з 01.01.2022 по 01.10.2022 складено (винесено) 84 протоколи (постанови) про вчинення адміністративних правопорушень, з них за: ч. 1 ст.122 КУпАП- 63; ч. 2 ст. 122 КУпАП- 8; ст. 125 КУпАП - 5; ч. 4. +6 посилань-1, не зазначив правових норм, на підставі яких він дійшов висновку про недостатню кількість розглянутих позивачем заяв, скарг та складених протоколів, що спричинило відповідно порушення прав третіх осіб. Отже, належні та допустимі докази наявності заяв, скарг та повідомлень громадян та/чи посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапортів щодо неналежного розгляду вказаних звернень, що мало б ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднього виявлення ознак такого проступку позивачем за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, в матеріалах справи відсутні. Судом апеляційної інстанції встановлено, що всупереч приписам п.4 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, висновок службового розслідування не містить обґрунтованих відомостей щодо наявності причинного зв`язку між переліченими діяннями позивача та обставинами, що зумовили службове розслідування. З врахуванням досліджених обставин і матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт неналежного виконання позивачем посадової інструкції. Також суд апеляційної інстанції вважає що висновок службового розслідування не містить належних обґрунтувань про вимоги законодавства або посадових обов`язків, які було порушено позивачем, а також про наявність вини позивача у відповідних діях, врахування обставин, що пом`якшують ступінь відповідальності чи виключають вину позивача, а також про його ставлення до скоєного. Крім того, матеріали службового розслідування не свідчать про встановлення відповідачем причин і умов учинення дисциплінарного проступку позивачем, як того вимагає пункт 1 розділу V Порядку №893. Таким чином, доводи висновку не підтверджені повнотою, достатністю, дійсністю та всебічністю, працівниками, що здійснювали перевірку, не застосованого жодного правового інструментарію для доведення вини позивача та за результатами проведеної перевірки складено незаконний, невмотивований, необґрунтований висновок з пропозиціями щодо застосування до позивача заходу дисциплінарного впливу. Відповідачем не доведено проявів протиправних дій позивача щодо виконання своїх службових обов`язків, а висновки перевірки базуються на суб`єктивних припущеннях уповноважених осіб відповідача, з висновку службового розслідування щодо позивача вбачається, що в ході проведення службового розслідування не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин; не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступку що, в свою чергу, зумовив застосування дисциплінарного стягнення. Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що за недоведеності вчинення позивачем дисциплінарного проступку накладення на позивача дисциплінарного стягнення є протиправним та таким, що суперечить вимогам статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень та має наслідком скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3346 від 25.11.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Львівського РУП № 2 та відділу поліції № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 (пункт 2 наказу). Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного суду України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, ухвалене суддею Лунь З.І. у м. Львові о 12:33, повний текст якого складений 26 травня 2023 року, у справі № 380/174/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України Головуючий суддя І. В. Глушко судді Н. В. Бруновська О. І. Довга Постанова складена в повному обсязі 06.11.2023.