Постанова 4857 № 380/5248/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/5248/23 пров. № А/857/14665/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., з участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №380/5248/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування наказів, поновлення на посаді, - суддя в 1-й інстанції ОСОБА_2 , час ухвалення рішення 16.05.2024, місце ухвалення рішення не зазначено, дата складання повного тексту рішення 21.05.2024, В С Т А Н О В И В : До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі апелянт, позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), у якій позивач просить: - скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 24.02.2023 №114 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; - скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 08.03.2023 №247о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади інспектора взводу №1 роти №4 батальйону№3 Управління патрульної поліції у Львівській області; - поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області; - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.03.2023. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що із оскаржуваних наказів неможливо визначити, якими доказами підтверджено факт та обставини вчинення дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення позивача та неможливо чітко визначити, в чому саме полягає такий проступок. Вважає, що його вина жодним чином не доведена. Окрім того, висновки про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача є безпідставними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а тому оскаржувані накази суперечать принципу законності та обґрунтованості. Оскільки спірні накази порушують його права, з метою їх відновлення, звернувся до суду із цим позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі №380/5248/23 в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив, що матеріалами службового розслідування встановлено наступні обставини: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були відсутні 28.08.2022 під час зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_4 та під час розмови з таким водієм, тому що перебували на автозаправній станції «WOG» з метою сходити до туалету. Отже, в позивача старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_4 та під час розмови з таким водієм, був відсутній обов`язок включати портативний відеореєстратор у зв`язку з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Позивач ОСОБА_1 не бачив водія ОСОБА_4 , а перебував на автозаправній станції «WOG» у зв`язку з виникненням приватного становища, тому не знав про ознаки сп`яніння у водія чи інші підстави притягнення водія до адміністративної відповідальності. Також позивач ОСОБА_1 був відсутній під час спілкування ОСОБА_5 з водієм ОСОБА_4 , тому ОСОБА_1 не був свідком одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди від водія у розмірі 10 000 грн. Під час спільної служби в поліції позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_5 багато разів позичали один одному власні грошові кошти, часто повертали борг через банківські картки, знали номери банківських карток один одного. Тому ОСОБА_5 28.08.2022 року не просив номер банківської картки у позивача ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 вважав, що ОСОБА_5 повернув йому борг. ОСОБА_5 не повідомляв ОСОБА_1 про отримання ним неправомірної вигоди. ОСОБА_6 також оскаржив результат даного службового розслідування шляхом звернення з позовною заявою в Львівський окружний адміністративний суд, і за результатами судового розгляду прийнято постанову Восьмого окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №380/6139/23, якою, серед іншого, визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 14.03.2023 №265 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_6 ; поновлено його на посаді; стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Апелянт вказує, що в матеріалах службового розслідування немає жодних доказів вчинення дисциплінарного правопорушення позивачем. Суд першої інстанції знехтував відсутністю доказів того, чи знав позивач ОСОБА_1 про факт отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди, але вважає підставою для відмови у задоволенні позовних вимог факт не повідомлення позивачем ОСОБА_1 свого керівника про отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 . Крім того, є помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав застосування ч.4 ст.78 КАС України щодо врахування в даній справі обставин, які були встановлені постановою Восьмого окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №380/6139/23 за позовом ОСОБА_6 . Предметом судового розгляду в даній справі, а також в справі №380/6139/23 (згідно якої задоволено тотожні позовні вимоги, і яка набрала законної сили), є обставини, які вказані в одному і тому самому висновку службового розслідування від 20.02.2023 та прийнятому на його підставі єдиному наказі про звільнення від 24.02.2023 №114 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» відносно інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0174218), інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0174198), поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_6 (0164542) та поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_6 (0164542). Отже, обставини, які встановлені в постанові Восьмого окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №380/6139/23, що набрала законної сили, є тотожні до обставин даної справи і підлягають врахування в даній справі згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України. Судом першої інстанції, також під час розгляду справи №380/5248/23 не взято доводи та письмове пояснення представника позивача про те, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не зазначаються обставини, які б могли бути підставою для звільнення позивача ОСОБА_1 зі служби з поліції. Вищевказані особи були допитані у цій справі в суді у якості свідків. Під час допиту у повному обсязі заперечували можливість вчинення ними протиправних дій та дисциплінарних проступків. Проте, повідомили суд про вчинення щодо них у ході службового розслідування психологічного тиску з боку заступника командира батальйону №3 УПП у Львівській області ОСОБА_7 та працівників внутрішньої безпеки, який полягав у переконанні та примушуванні надання ними викривальних пояснень та показань стосовного ОСОБА_5 , під загрозою звільнення зі служби в поліції. Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_5 також заперечував вчинення неправомірних дій, у тому числі щодо отримання ним 28.08.2022 від водія ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 10000 грн., та повідомив, що винним у вчиненні кримінального правопорушення судом не визнавався. Справа по його обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення розглядається Шевченківським районним судом м. Львова. При цьому, письмові пояснення надані у ході службового розслідування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є неналежними, недостовірними та недопустимими доказами, оскільки здобуті відповідачем з істотним порушенням прав і свобод поліцейських, а їхній зміст жодним чином не встановлює фактичні обставини справи. Апелянт просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №380/5248/23 і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Серед іншого відповідач вказав, що за результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінки дисциплінарною комісією установлено проступок у діях позивача, інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_6 . В основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Від вчинків кожного поліцейського складається загальне ставлення до всієї правоохоронної системи. Поведінка поліцейського завжди, і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет поліцейського. Бездоганне виконання моральних зобов`язань забезпечує право поліцейського на довіру суспільства, повагу, визнання і підтримку громадян. Відповідно до службового обов`язку поліцейський зобов`язаний бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни у професійній діяльності та у приватному житті, що пов`язано з особливостями проходження служби в Національній поліції. Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Варто зазначити, що вчинення навіть одного проступку, який дискредитує звання поліцейського, нівелює попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, підпункту 1 пункту 3.1. розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, статей 38, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Висновком службового розслідування констатовано факт, того, що позивач не використовував портативний відеореєстратор, однак члени дисциплінарної комісії не вважали, що позивач здійснив дисциплінарний проступок у зв`язку з невикористанням портативного відеореєстратора. До Позивача застосовано дисциплінарне стягнення за: вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, підпункту 1 пункту 3.1. розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, статей 38, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що в подальшому було реалізовано через оскаржувані накази. Покликаючись на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 позивач замовчує, що у справі ОСОБА_6 , №380/6139/23 відкрито провадження в Касаційному адміністративному суді, тобто постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду оскаржується. Також зауважено, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 заперечив факт тиску ним на позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_8 щодо надання ними письмових пояснень в межах службового розслідування. Вказав, що він не був присутнім при написанні ними письмових пояснень в межах службового розслідування. Жодних обіцянок про залишення вказаних осіб на роботі не давав та не має впливу на їх звільнення чи залишення на посаді. Дані обставини підтвердила ОСОБА_9 , яка була членом дисциплінарної комісії, яка відібрала письмові пояснення у вищезгаданих осіб. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає звільнення ОСОБА_1 з посади протиправним, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 16.05.2024 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив повністю. Вказав, що позивачем допущено дисциплінарний проступок та застосовано, у наслідку, відповідне дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Просив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у цій справі залишити без змін як обґрунтоване та законне. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, доводи представників сторін, колегія суддів дійшла переконання, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Департаменту патрульної поліції від 24.02.2023 №114 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відносно поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також наказ Департаменту патрульної поліції від 08.03.2023 №247 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є правомірними. Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що такі є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування наказів від 24.02.2023 №114 та від 08.03.2023 №247 о/с, внаслідок чого, також не підлягають задоволенню. Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного. Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу №1 роти №4 батальйону№3 Управління патрульної поліції у Львівській області (далі УПП у Львівській області ДПП). 09.02.2023 за вхідним №702 до УПП у Львівській області ДПП надійшов лист Територіального управління Державного бюро місті Львові (№12-11-3958вих-23 від 06.02.2023) про те, що слідчим Першого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140000000318 від 20.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі КК України). Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, колишньому (відповідно до наказу «По особовому складу» Департаменту патрульної поліції від 03.01.2023 №11 о/с звільнений зі служби в поліції) інспектору взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Також, у листі йдеться про те, що окрім епізоду отримання неправомірної вигоди, обставини якого були предметом службового розслідування, проведеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 20.10.2022 №255, ОСОБА_5 інкриміновано ще й вчинення злочину за інших обставин. ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, 28.08.2022 о 15:56 перебував на узбіччі автодороги біля блокпосту №6, неподалік перехрестя автодоріг М - 06, Е - 40 та Н - 17 у селі Малі Підліски, Львівської області. Діючи умисно, одержав неправомірну вигоду в сумі 10000 гривень, яку було перераховано на належний ОСОБА_5 рахунок у банку за непроведення огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння та за непроведення перевірки транспортного засобу, що перебував під керуванням водія, за даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) на предмет перебування у розшуку. Також, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до дислокації сил та засобів батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП з 08.00 год. 28.08.2022 по 20.00 год. 28.08.2022 здійснював автопатрулювання на службовому автомобілі «Toyota Prius», р.н. НОМЕР_1 , на блокпості №6 у с. Малі Підліски Львівського району Львівської області разом з інспекторами управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , та поліцейським ОСОБА_6 . Більше того, відразу після переказу грошових коштів водієм, який намагався уникнути адміністративної відповідальності, на рахунок ОСОБА_5 , останній перерахував частину з них, у сумі 7500 гривень, на інші три карткові рахунки, по 2500 гривень на кожну, які належать (належали) інспекторам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та поліцейському ОСОБА_6 . Наказом УПП у Львівській області ДПП від 10.02.2023 №35 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» за фактом надходження вищевказаної інформації про можливі порушення 28.08.2022 службової дисципліни інспекторами управління патрульної поліції у Львівській області ДПП ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , та поліцейським ОСОБА_6 , призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 20.02.2023, яким зокрема встановлено, що «відповідно до дислокації сил та засобів батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП з 08:00 по 20:00 28.08.2022 на блокпості №6, що у селі Малі Підліски, виконували службові обов`язки інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , поліцейський взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_6 та ОСОБА_5 З 08.00 по 20.00 28.08.2022 у користуванні вищезазначених працівників поліції перебував службовий автомобіль Toyota Prius 11*3754 (на синьому фоні). З відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації від 28.08.2022 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , який перебував на блокпосту №6, отримав чотири портативні відеореєстратори №470524, №474537, №471391 та №474541. Також, 28.08.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_11 перед заступанням на зміну отримав мобільний логістичний пристрій з №30031, що зазначено у видатковій відомості технічних засобів отриманих під звіт 28.08.2022 №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП. З метою установлення всіх обставин події 28.08.2022, участь у якій приймав участь громадянин ОСОБА_4 (водій, який намагався уникнути адміністративної відповідальності), дисциплінарною комісією здійснено перевірку у системі ІПНП та установлено, яка інформаційно-аналітична діяльність здійснювалася працівниками поліції: - старший лейтенант поліції ОСОБА_1 за допомогою персонального паролю до ІПНП, здійснював аналітичну діяльність з 08:03 по 08:55, 28.08.2022 та особу водія який перерахував грошові кошти - не перевіряв; - сержант поліції ОСОБА_6 , за допомогою персонального паролю до ІПНП, здійснював аналітичну діяльність з 08:22 по 11:43, 28.08.2022 та особу водія який перерахував грошові кошти - не перевіряв; - старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за допомогою персонального паролю до ІПНП, здійснював аналітичну діяльність з 09:13 по 15:51, 28.08.2022 та о 15:51 здійснював перевірку водія який перерахував грошові кошти - у розділі «Особа» та «Адмінпрактика»; - ОСОБА_5 за період з 08.00 по 20.00 28.08.2022 інформаційно-аналітичну діяльність не здійснював. У ході службового розслідування здійснено опрацювання даних ІПНП та установлено, що водія який перерахував грошові кошти, 28.08.2022 до адміністративної відповідальності не притягувалося. Під час службового розслідування установлено, що відеозаписи із портативних відеореєстратів №470524, №474537, №471391 та №474541 відсутні, у відповідності до підпункту 1 пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026. З метою установлення належного використання технічних засобів працівниками поліції 28.08.2022, дисциплінарною комісією здійснено аналіз LOG-файлів вищезазначених портативних відеореєстраторів, з яких вбачається, що о 15:51, коли було здійснено перевірку водія, який перерахував грошові кошти, жоден із технічних засобів не здійснював відеозйомку. Опитаний у ході службового розслідування інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , на запитання «Чи відомо Вам, хто 28.08.2022 здійснював зупинку водія ОСОБА_4 .?», відповів, що цей автомобіль він та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 помітили на АЗС «WOG». Опитуваний не пам`ятає, хто здійснював телефонний дзвінок до ОСОБА_5 . Згодом ОСОБА_5 здійснив зупинку автомобіля. На запитання «Чи відомо Вам, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 , 28.08.2022?», відповів, відомо, що ОСОБА_5 відпустив вищевказаного водія та пізніше сказав, що отримав від нього кошти і попросив номер картки. Оскільки ОСОБА_5 мав номер картки опитуваного, бо раніше позичав у нього кошти та самостійно скинув йому. На запитання « 28.08.2022 на Ваш банківський рахунок надійшли кошти (у розмірі 2500 гривень) від ОСОБА_5 , поясніть?, відповів, «Так, надійшли, як повідомив ОСОБА_5 , за те, що відпустив водія». Додаткового зазначив, що дуже шкодує, що така ситуація трапилася. (том 1 а.с.170-171). Опитаний у ході службового розслідування поліцейський взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП сержант поліцій ОСОБА_6 , на запитання «Чи відомо Вам, хто 28.08.2022 здійснював зупинку водія ОСОБА_4 .?», відповів, що він, спільно з ОСОБА_5 знаходився на блокпосту №6, а старший лейтенант ОСОБА_12 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 знаходилися на автозаправній станції. Згодом хтось із вищезазначених здійснив телефонний дзвінок та повідомив, що рухається автомобіль Mercedes та його потрібно зупинити. ОСОБА_5 здійснив зупинку. На запитання «Чи були Ви присутні під час розмови із вищезазначеним громадянином?», відповів, що хвилин 5-7 був присутній під час розмови, стояв трішки дальше, тому суті розмови не чув. На запитання «Чи відомо Вам, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 , 28.08.2022?», відповів, що дізнався про такий факт, коли ОСОБА_5 повернувся після спілкування із водієм та в кожного попросив номер картки. На запитання « 28.08.2022 на Ваш банківський рахунок надійшли кошти (у розмірі 2500 гривень) від ОСОБА_5 , поясніть?», зазначив, що після розмови із водієм, ОСОБА_5 підійшов до працівників поліції та у кожного попросив номер картки і надіслав суму у розмірі 2500 гривень. Позивач запитав у ОСОБА_5 за що ці кошти, на що останній повідомив, за те, що відпустив водія за стан алкогольного сп`яніння. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були присутні біля нього, під час вищевказаної розмови. Про факт отримання неправомірної вигоди позивач не повідомляв свого керівника. Також у наданому поясненні опитуваний зазначив, що «дуже шкодує» (том 1 а.с.172-173). Опитаний у ході службового розслідування інспектор взводу 2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , на запитання «Чи відомо Вам, що ОСОБА_5 , отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 28.08.2022?», повідомив, що 28.08.2022 йому не було відомо, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду, оскільки він пішов до магазину через декілька хвилин після того, як ТЗ поїхав. На запитання « 28.08.2022 на Ваш банківський рахунок надійшли кошти (у розмірі 2500 гривень) від ОСОБА_5 , поясніть?», відповів, що 28.08.2022 під час несення служби він не бачив, що на його банківський рахунок надійшли кошти, оскільки даною карткою користується зрідка. Побачив кошти вже після зміни, але з ОСОБА_5 на дану тему не спілкувався (том 1 а.с.173-174). Таким чином, за результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінки дисциплінарною комісією установлено проступок у діях інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_6 . Зокрема, комісія встановила, що 28.08.2022 на блокпості №6, що у селі Малі Підліски, Львівської області ОСОБА_5 зупинено водія ОСОБА_4 , за попереднім повідомленням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які помітили такого на автозаправній станції. По завершенню спілкування вищезазначеного водія з ОСОБА_5 , останній надіслав на банківські рахунки старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та сержанта поліції ОСОБА_6 кошти, у розмірі 2500 гривень, кожному. Будучи працівниками правоохоронного органу, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та сержант поліції ОСОБА_6 , володіючи інформацією, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від водія за не притягнення такого до адміністративної відповідальності, не повідомили про такий факт керівнику та не вжили інших заходів з метою припинення та документування факту протиправних дій ОСОБА_5 та притягнення водія до відповідальності. З вищенаведеного комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та сержант поліції ОСОБА_6 не сумлінно, не компетентно і безвідповідально поставилися до покладених службових обов`язків. 28.08.2022 вищевказані працівники поліції діяли упереджено, керуючись приватним інтересом. Додатково дисциплінарною комісією установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та сержант поліції ОСОБА_6 28.08.2022 не виконали вимог користування портативними відеореєстраторами, однак зібраними матеріалами ,встановити та підтвердити яким саме технічним засобом користувався кожен із вищевказаних працівників не надається можливим. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу другого, третього, шостого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, підпункту 1 пункту 3.1. розділу III посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, статей 38, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» дисциплінарна комісія вважала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Висновок службового розслідування затверджено начальником УПП у Львівській області ДПП майором поліції ОСОБА_13 20.02.2023. Вищевказане дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано до позивача наказом Департаменту патрульної поліції від 24.02.2023 №114 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень». В подальшому, наказом Департаменту патрульної поліції від 08.03.2023 №247 о/с «По особовому складу» відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0174218), інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, з 08.03.2023 звільнено зі служби в поліції. Підстава: наказ ДПП від 24.02.2023 №114. Позивач, вважаючи вищевказані накази Департаменту патрульної поліції від 08.03.2023 №247 о/с «По особовому складу» та від 24.02.2023 №114 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, протиправними та таким, що підлягають скасуванню звернувся до суду з даним позовом. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке. Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.112019 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі Правила), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування (абз. 2 п. 1 розділу І Правил). За п. 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: -неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; -професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; -поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; -у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; -неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; -виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі; -поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; -контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; -мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; -дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; -зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; - інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Своєю чергою, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: -сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; -допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі; -використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; -розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; -знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; - перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком. На підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут, Статут, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11, ст. 12, ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (п. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Частинами 1-3 ст. 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Частинами 7,8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Пунктами 1-4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до п.п. 1, 2, 9 розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Згідно з п.п. 1, 2 розділу VІІ Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення. Такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Таку позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 22.02.2023 у справі №200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі №320/1206/21. Питання притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності досліджувалось Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 28.02.2020 у справі №825/1398/17, від 06.03.2020 у справі №804/1758/18 та від 20.10.2020 у справі №340/1502/19, а також від 22.02.2023 у справі №200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі №320/1206/21. Зокрема, касаційна інстанція дійшла висновку, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі Закон №1700-VII) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. За змістом пп. з) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські. Згідно з ст. 38 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. За змістом ст. 41 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Відповідно до ст. 42 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов`язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі Інструкція №1026). Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку. Згідно з п. 3 розділу I Інструкції №1026 портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №1026 встановлено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Відповідно до пп. 1, 2 п. 1 розділу VII Інструкції №1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Згідно з вимогами п. 2 розділу VII Інструкції №1026 поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції. Крім цього, Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705 затверджено посадову інструкцію поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, за змістом пп. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу ІІІ якої встановлено, що поліцейський поліції під час несення служби зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов?язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції і вжити заходів щодо запобігання та припинення такого правопорушення. З вказаною інструкцією позивач ознайомлений 15.09.2021, про що свідчить його підпис на такій. Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується, що підставою для проведення службового розслідування щодо позивача згідно з наказом «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» №35 від 10.02.2023 слугував лист з територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 08.02.2023 за вх. №702, у якому міститься інформація про вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, вчинених, зокрема, інспектором взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 28.02.2022. Як вірно встановлено судом першої інстанції, листом №12-11-3958вих-23 від 06.02.2023 УПП у Львівській області ДПП повідомлено, що слідчим Першого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140000000318 від 20.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Крім епізоду отримання неправомірної вигоди, обставини якого були предметом службового розслідування, проведеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 20.10.2022 №255, ОСОБА_5 інкриміновано ще й вчинення злочину за інших обставин. Інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №3 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 3 18, 19, 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 3, 22, 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 1 Розділу ІІ правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрільної поліції, затвердженою Наказом Департаменту патрульної поліції №1705 від 03.08.2021 та погодженою начальником управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, будучи працівником правоохоронного органу 28.08.2022 о 15:56 год, перебуваючи на узбіччі автодороги біля блок-посту №6 неподалік перехрестя автомобільних доріг М06, Е40 та Н17 у с. Малі Підліски Львівського району Львівської області, діючи умисно одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 10000 грн, які він перерахував на належний ОСОБА_5 рахунок у банку за непроведення огляду водія транспортного засобу на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидківсть реакції та за непроведення перевірки транспортного засобу, що перебував під управлінням ОСОБА_4 , за обліком інформаційного порталу Національної поліції на предмет перебування у розшуку. Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до дислокації сил та засобів батальйону №3 УПП у Львівській області ДППз 08.00 год. 28.08.2022 по 22.00 год 22.08.2022 здійснював автопатрулювання на службовому автомобілі «Toyota Prius», р.н. НОМЕР_1 , на блок-посту №6 у с. малі Підліски Львівського району Львівської області разом з інспекторами патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та поліцейським ОСОБА_6 . Більше того, одразу після переказу грошових коштів ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_5 , останній перерахував частину з них в сумі 7500 грн на інші три карткові рахунки по 2500 грн на кожний, які належать (належали) інспекторам ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , поліцейському ОСОБА_6 . В ході судового розгляду не встановлено порушень порядку призначення та проведення службового розслідування. Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, серед іншого те, що 28.08.2022 на блокпості №6, що у селі Малі Підліски, Львівської області ОСОБА_5 було зупинено водія ОСОБА_4 , за попереднім повідомленням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які помітили такого на автозаправній станції. По завершенню спілкування вищезазначеного водія з ОСОБА_5 , останній надіслав на банківські рахунки старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та сержанта поліції ОСОБА_6 кошти, у розмірі 2500 гривень, кожному. Будучи працівниками правоохоронного органу, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та сержант поліції ОСОБА_6 , володіючи інформацією, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від водія за не притягнення такого до адміністративної відповідальності, не повідомили про такий факт керівнику та не вжили інших заходів з метою припинення та документування факту протиправних дій ОСОБА_5 та притягнення водія до відповідальності. У ході службового розслідування здійснено опрацювання даних ІПНП та установлено, що водія який перерахував грошові кошти, 28.08.2022 до адміністративної відповідальності не притягувалося. Комісією також відбиралися пояснення в учасників події, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , про що останні проставили особисті підписи. Опитаний у ході службового розслідування інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , на запитання «Чи відомо Вам, хто 28.08.2022 здійснював зупинку водія ОСОБА_4 .?», відповів, що цей автомобіль він та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 помітили на АЗС «WOG». Опитуваний не пам`ятає, хто здійснював телефонний дзвінок до ОСОБА_5 .. Згодом ОСОБА_5 здійснив зупинку автомобіля. На запитання «Чи відомо Вам, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 , 28.08.2022?», відповів, відомо, що ОСОБА_5 відпустив вищевказаного водія та пізніше сказав, що отримав від нього кошти і попросив номер картки. Оскільки ОСОБА_5 мав номер картки опитуваного, бо раніше позичав у нього кошти та самостійно скинув йому. На запитання « 28.08.2022 на Ваш банківський рахунок надійшли кошти (у розмірі 2500 гривень) від ОСОБА_5 , поясніть?», відповів, «Так, надійшли, як повідомив ОСОБА_5 , за те, що відпустив водія». Додаткового зазначив, що дуже шкодує, що така ситуація трапилася. Як встановив суд першої інстанції, у ході службового розслідування також опитано поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції Петровича В.І., інспектора взводу 2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 . При цьому, оскільки пояснення ОСОБА_3 категорично відрізнялися від пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , дисциплінарна комісія дійшли висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 намагається ввести комісію в оману, вказуючи, що йому не було відомо, що ОСОБА_5 28.08.2022 отримав неправомірну вигоду та надіслав йому кошти у розмірі 2500 гривень. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_1 було відомо про факт отримання 28.08.2022 неправомірної вигоди їхнім напарником, ОСОБА_5 та направлення в рівних частинах кожному по 2500 гривень на їхні карткові рахунки, обидва працівники зазначили у своїх поясненнях, що дуже шкодують, про що проставили власні підписи. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що вчинення дисциплінарних проступків позивачем стало підставою для його звільнення, що виразилась у наступних порушеннях: - позивачу було відомо, що ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, 28.08.2022 о 15-56 перебував на узбіччі автодороги біля блокпосту №6, неподалік перехрестя автодоріг М-06, Е-40, Н-17 у селі Малі Підліски, Львівської області, діючи умисно, одержав неправомірну вигоду в сумі 10000 грн, яку було перераховано на належний ОСОБА_5 рахунок в банку за не проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння та за не проведення перевірки транспортного засобу, що перебував під керуванням водія, за даними Інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі ІПНП) на предмет перебування в розшуку, проте не повідомив свого керівника; - знав, що ОСОБА_5 перерахував частину імовірної неправомірної вигоди у сумі 7500 грн., на інші три карткові рахунки, по 2500 грн. на кожну, які належали позивачу, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 та сержанту поліції ОСОБА_6 , проте не повідомив свого керівника; - отримав від ОСОБА_5 частину імовірної неправомірної вигоди на картковий рахунок, який належав позивачу у сумі 2500 грн., проте не повідомив свого керівника; - позивач, старший лейтенант ОСОБА_3 та сержант поліції ОСОБА_6 не сумлінно, не компетентно і безвідповідально поставились до покладених службових обов`язків. 28.08.2022 вказані працівники поліції діяли упереджено, керуючись приватним інтересом. Колегія суддів в ході апеляційного розгляду з`ясовувала у представника позивача, чи виникли у ОСОБА_1 будь-які запитання до ОСОБА_5 щодо надходження від останнього на рахунок позивача коштів, однак повідомлено, що оскільки ОСОБА_5 боргував грошові кошти позивачу, ОСОБА_1 вважав, що це повернення боргу. Однак розміру боргу, його походження чи у зв`язку з чим такий виник пояснень не надано. Представник позивача стверджував, що під час службового розслідування дисциплінарна комісія здійснювала тиск на ОСОБА_1 з вимогою підтвердити, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції у зв`язку з розбіжностями в показах свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 призначено їх одночасний допит (ч.12 ст.212 КАС України), в результаті якого встановлено відсутність тиску на ОСОБА_1 при наданні ним письмових пояснень. При цьому позивач не зміг пояснити коли, де і за яких обставин чинився на нього тиск при написанні письмових пояснень. Окрім того, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_9 вказали, що ОСОБА_7 членом дисциплінарної комісії не був. Відтак, не підтверджено тиску з боку ОСОБА_7 на позивача та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Колегія суддів з`ясовувала у представника позивача чи було зафіксовано будь-яким способом тиск на позивача та чи вживав він будь-яких заходів з метою виявлення та усунення щодо нього відповідних протиправних дій. Однак, жодних заяв з цього приводу позивач не писав, нікому у спосіб встановлений законом про відповідні порушення не повідомляв. Суд першої інстанції вірно вказав, що у даному випадку немає значення, з якою метою грошові кошти у сумі 2500 гривень були перераховані ОСОБА_5 на картковий рахунок позивача, тобто з ціллю повернення позичених коштів, чи з ціллю розподілу неправомірної вигоди. За наведених обставин, ключовим є те, що ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу, суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупці» від 14.10.2014 №1700-VII, знав, що його напарник отримав неправомірну вигоду в сумі 10000 гривень за не проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння та за не проведення перевірки транспортного засобу, знав, що вказану суму рівними частинами по 2500 гривень було розподілено між усіма поліцейськими, які були учасниками даної події, знав, що 28.08.2022 від ОСОБА_5 на його власний картковий рахунок надійшли кошти у розмірі 2500 гривень, однак не повідомив свого керівника, чим фактично сприяв вказаному порушенню. Зокрема, про те, що позивачу було відомо про одержання неправомірної вигоди зафіксовано ним самостійно у поясненнях в межах проведеного службового розслідування. Крім цього, не спростовано факту, що в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису не забезпечив включення портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків. У висновку службового розслідування зафіксовано, це службове розслідування проводилося у період дії воєнного стану. За результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінки дисциплінарною комісією установлено проступок в діях інспектора взводу 31 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДППС старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Також зазначено, що будучи працівником правоохоронного органу позивач, володіючи інформацією, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від водія за непритягнення його до адміністративної відповідальності, не повідоми про такий факт керівнику та не вжив інших заходів з метою припинення та документування факту протиправних дій ОСОБА_14 та притягнення водія до відповідальності. Отже, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не компетентно та безвідповідально поставився до покладних службових обов`язків. 28.02.2022 відповідні працівники поліції діяли упереджено, керуючись приватним інтересом.. З вищевикладеного вбачається вина поліцейських у вчиненні дисциплінарних проступків, яка проявляється в прямому умислі. Ці порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства, недотримання основоположних засад діяльності поліції, Присяги працівника поліції і є такими, що підривають авторитет Національної поліції та довіру до них, як носіїв влади, а також свідчить про низькі морально-ділові якості та особисту недисциплінованість. Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції. Своєю чергою, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушеника застосовується заходи дисциплінарного стягнення. За наслідками службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу 2, 3, 6 п. 1 розділу ІІ правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, підпункту 1 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, ст.ст. 38, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» до інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач склав Присягу на вірність українському народові, згідно з якою зобов`язується з гідністю нести високе званні поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, дотримуватись Конституції та законів України. Крім того, позивач ознайомився з підпискою щодо обмежень, пов`язаних зі службою поліції та попереджений про необхідність дотримання антикорупційного законодавства відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що зафіксовано у відповідній пам`ятці. Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним в підпункті «з» (поліцейські) пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав) для себе чи інших осіб. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Вищевказане свідчить, що дії ОСОБА_1 є такими, що вчинені поза межами виконання завдань поліцейської служби і, відповідно, є явним порушенням Присяги поліцейського. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. За таких обставин, позивачем вчинено дисциплінарний проступок, обставини якого було встановлено під час проведення службового розслідування. Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції національної поліції України №114 від 24.02.2023 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу 2, 3, 6 п. 1 розділу ІІ правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, підпункту 1 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, ст.ст. 38, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» до інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від №241о/с іфд 08.03.2023 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 управління патрульної поліції у львівській області звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію. Відповідно до п. 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцяперебування. Згідно з п. 2 Правил етичної поведінки поліцейських метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. Відповідно до вимог абзацу 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України. Дисциплінарною комісією встановлено, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який є не сумісним з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подібні випадки негативно впливають на авторитет в суспільстві, як поліції так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок службового розслідування відносно позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-яких суперечності в зібраних в ході службового розслідування матеріалах та позивачем не надано як пояснень, так і доказів на їх підтвердження, які б спростовували зібрану відповідачем в ході службового розслідування інформацію. Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги, що лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено певні діяння можуть бути використані відповідачем при наданні оцінки протиправності вчинку, скоєного позивачем, з наступних підстав. Відсутність в діях позивача складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої і притягнуто позивача При цьому, слід зазначити, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції. Як вже зазначалось судом, види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників поліції, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, яким визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення. Законодавець чітко розмежовує випадки притягнення поліцейського до дисциплінарної та кримінальної відповідальності у якості двох самостійних підстав для звільнення зі служби. Так, у першому випадку рішення про звільнення поліцейського зі служби в Національній поліції ухвалюється на підставі висновку службового розслідування, а у другому - на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Отже, наявність чи відсутність кримінального правопорушення не є визначальною для притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності, адже питання про дисциплінарну відповідальність вирішується за результатами проведення службового розслідування. Аналогічні висновки містяться у висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №320/3085/20 (провадження №К/9901/179/21). Так, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, разом з тим, як було зазначено вище, встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми для його застосування. Зважаючи на встановлені дисциплінарною комісією на підставі зібраних і проаналізованих у їх взаємозв`язку доказів фактичні обставини цієї справи суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем доведено у даному випадку недотримання службової дисципліни в діянні позивача та, відповідно, наявність складу дисциплінарного проступку, а також співмірність обраного виду дисциплінарного стягнення із вчиненими позивачем діями. Отже, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо можливих порушень службової дисципліни знайшла своє підтвердження. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів зазначає, що відповідач довів законність та обґрунтованість оспорюваних наказів, що є предметом оскарження позивачем. Натомість позивач, в порушення вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та доводи апеляційної скарги. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Враховуючи наявність встановлених під час розгляду судом справи фактів порушення позивачем Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських та Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції», а також недотримання позивачем службової дисципліни та Присяги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів від 24.02.2023 за №114 та від 08.03.2023 №247о/с діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносно частини позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача заробітну плату за період вимушеного прогулу колегія суддів зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними вимогами від позовних вимог про скасування наказу про звільнення позивача з лав Національної поліції України, тому задоволенню також не підлягають. Крім того, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо незастосування ч. 4 ст. 78 КАС України у зв`язку з набранням рішенням суду у справі №380/6139/23 законної сили, оскільки у вказаній справі досліджувалися обставини вчинення дисциплінарного проступку саме працівником поліції ОСОБА_5 , а не позивачем. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29). Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №380/5248/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 07.10.24