Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/15835/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2023 р.Справа № 520/15835/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/15835/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 23.06.2023 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі відповідач1, ГУ ПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі відповідач2, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в переведенні ОСОБА_1 на інший вид утримання, а саме: з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді та в призначенні їй щомісячного довічного грошового утримання судді; - рішення № 963390143073 від 19.12.2022 ГУ ПФУ у Львівській області скасувати; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді та призначити їй щомісячне довічне грошове утримання судді. - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.08.2021 щомісячне довічне грошове утримання судді відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 17.08.2021 № 04-49/439 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 . Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року і ухвалити постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що 07.08.2021 вона вперше зверталася до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про переведення її з пенсії державного службовця на довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про статус суддів», за наслідками розгляду якої отримала рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 963390143073 від 28.08.2021, скасоване рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 520/24321/21, зміненим у мотивувальній частині постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 р. На виконання судового рішення по справі № 520/24321/21, відповідачем2 ухвалено нове рішення № 963390143073 від 19.12.2022, яке є предметом розгляду у цій справі. Апелянт вказала, що суд апеляційної інстанції скасував рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 963390143073 від 28.08.2021 з підстав недотримання процедури його ухвалення, при цьому суд апеляційної інстанції не надавав оцінку питанням законності вимог позивача по суті. Вказане свідчить про наявність підстав для звернення позивача саме з позовом про скасування нового рішення, а не з заявою в порядку виконання судового рішення № 520/24321/21. 17.10.2023 на адресу суду від представника ГУ ПФУ у Львівській області надійшов відзив, в якому він просив врахувати, що спірне рішення є законним та обґрунтованим, оскільки позивач не надала до відповідача2 рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади та належний документ про стаж, окремо вказавши на неможливість переведення позивача на довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про статус суддів», оскільки такий закон втратив чинність з 01.01.2012. ГУ ПФУ в Харківській області правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). Згідно з ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим наявні правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 238 КАС України. Суд першої інстанції також вказав на те, що поставлені позивачем у цій справі вимоги можуть бути розглянуті у порядку, визначеному ст.ст. 382, 383 КАС України. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Статтею 238 КАС України визначає вичерпний перелік підстав для закриття провадження в адміністративній справі. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Верховний Суд, надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/6357/20, від 27.08.2021 у справі № 580/3966/20, від 15.12.2020 у справі № 804/5759/17, від 17.08.2022 у справі № 520/9008/2020, зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові, яка застосовується судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу у даній справі, виходив з того, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 520/24321/21, за наслідком розгляду якого ухвалені рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022, які набрали законної сили. Відповідно до судових рішень у справі № 520/24321/21 ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ГУ ПФУ в Харківській області, ГУ ПФУ у Львівській області, в якому просила ; - визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в переведені позивача на інший вид утримання а саме: з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді та в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді; - скасувати рішення № 963390143073 від 28.08.2021 ГУ ПФУ у Львівській області; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перевести позивача з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді та призначити щомісячне довічне грошове утримання судді; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплачувати позивачу з 01.08.2021 щомісячне довічне грошове утримання судді відповідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 17.08.2021 № 04-49/439 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням раніше виплачених сум. Так, мотивами часткового задоволення позову ОСОБА_1 у справі №520/24321/21 із зобов`язанням ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2021 з урахуванням висновків суду, слугувало недотримання органом ПФУ певної процедури (ГУ ПФУ у Львівській області не витребувало у позивача необхідні документи для належного розгляду її заяви, у зв`язку з чим передчасно ухвалило рішення № 963390143073 від 28.08.2021 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ). При цьому, суд апеляційної інстанції у постанові від 29.11.2022 по справі №520/24321/21 не надавав оцінку як питанню наявності або відсутності у ОСОБА_1 права на перехід з одного виду пенсійного забезпечення на інший, так і похідним вимогам. Натомість, у межах цієї справи, має розглядатися питання стосовно наявності або відсутності у ОСОБА_1 права на перехід з одного виду пенсійного забезпечення на інший із вирішенням по суті інших похідних вимог позову. За таких обставин, висновок суду про те, що вимоги, заявлені позивачем у даній справі, вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі № 520/24321/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими. З огляду на зазначене, вказані обставини виключають наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи із вимог п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. Відтак, вимоги позивача в межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судом на предмет правомірності таких вимог. Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи у спосіб закриття провадження. Стосовно вимог апеляційної скарги про задоволення позову ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає таке. Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи те, що суд першої інстанції не надавав оцінку спірним правовідносинам по суті спору, колегія суддів не має повноважень на ухвалення відповідного судового рішення по суті спору, а має право лише скасувати ухвалу про закриття провадження у справі, яка перешкоджає розгляду справи, з направленням справи до суду першої інстанції для її вирішення по суті. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги. Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про закриття провадження у справі, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року по справі №520/15835/23 скасувати. Ухвалити постанову, якою справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 06.11.2023.