Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5290/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 р.Справа № 520/5290/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 (головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., повний текст складено 21.04.21 року) по справі № 520/5290/2020 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: - визнати протиправними: бездіяльність Слобожанської митниці Держмитслужби щодо неповернення ОСОБА_1 легкового автомобіля «Toyota Yaris» кузов НОМЕР_1 , 2002 р.в. держномер НОМЕР_2 з метою його розмитнення та не видачі дозволу для здійснення процедур з метою реалізації режиму імпорту; вимоги Слобожанської митниці Держмитслужби щодо зобов`язання ОСОБА_1 надати до Слобожанської митниці Держмитслужби інформацію про сплату ОСОБА_2 штрафу за постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.03.2020 у справі №953/2485/20 і щодо зобов`язання ОСОБА_1 сплатити кошти на відшкодування витрат митних органів за зберігання легкового автомобіля «Toyota Yaris», кузов НОМЕР_1 , 2002 р.в. держномер НОМЕР_2 як умови для видачі позивачу транспортного засобу ОСОБА_1 для реалізації митного оформлення режиму імпорту; - витребувати від Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 легковий автомобіль «Toyota Yaris», кузов НОМЕР_1 , 2002 р.в. держномер НОМЕР_2 без підтвердження сплати штрафу ОСОБА_2 та без підтвердження сплати витрат за зберігання легкового автомобіля «Toyota Yaris», кузов НОМЕР_1 , 2002 р.в. держномер НОМЕР_2 з метою реалізації оформлення режиму імпорту; - зобов`язати Слобожанську митницю Держмитслужби не чинити інших перешкод у здійсненні процедур з метою реалізації режиму імпорту. В обґрунтування позову зазначив, що митниця протиправно не повертає йому автомобіль «Toyota Yaris», кузов НОМЕР_1 , 2002 р.в. держномер НОМЕР_2 , продовжує його утримувати і не надає будь-якого дозволу та інших відомостей на зміну митного режиму на режим імпорту, безпідставно вимагає від позивача надати на адресу митного органу відомості про сплату штрафу ОСОБА_2 та сплатити кошти за зберігання транспортного засобу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у задоволенні позову відмовлено. ОСОБА_1 , не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що він є власником легкового автомобіля «Toyota Yaris», кузов НОМЕР_1 , 2002 р.в. держномер НОМЕР_2 , жодних порушень щодо строку ввезення/вивезення будь-яких транспортних засобів не має, заборон на ввезення протиправно вилученого автомобіля, перевищення строку його ввезення на територію України не було, як і не було судового рішення яке зобов`язувало б ОСОБА_1 сплатити штраф замість ОСОБА_3 . Проте, митний орган безпідставно вилучив його автомобіль в якості забезпечення сплати ОСОБА_2 штрафу на підставі судового рішення, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності та продовжує його утримувати. Вказує, що судом першої інстанції не вірно надана оцінка обставинам справи , а саме щодо власника автомобіля, не досліджено факту визнання відповідачем отримання документів, які підтверджують право власності позивача на вилучений автомобіль, не надано належної оцінки картці відмови від 15.12.2019, не викликано в якості свідка ОСОБА_4 , яка на час складання картки відмови була головним державним інспектором відділу митного оформлення. Також, судом не враховано правову позицію Верховного Суду за подібних правовідносин, викладену у постанові від 27.02.2020 у справі № 420/5196/18. Слобожанська митниця Держмитслужби (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просила залишити її без задоволення, а судове рішення без змін. Також, 13.10.2021 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження по справі, обґрунтоване тим, що Харківським окружним адміністративним судом прийнято рішення у іншій справі, яке набрало законної сили між тими самими сторонами щодо того самого предмету спору . Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а клопотання відповідача - задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 придбав автомобіль «Toyota Yaris» реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2019, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12.12.2019 (т. 1 а.с. 8-12). Для ввезення зазначегого автособіля на територію України позивач звернувся до громадянина Туркменістану ОСОБА_5 та просив його здійснити ввезення автомобіля «Toyota Yaris» реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 для особистих потреб, не повязаних з підприємницькою діяльністю. Зазначений автомобіль переданий позивачем у користування громадянину Туркменістану ОСОБА_5 згідно доручення від 13.12.2019 (т. 1 а.с. 13-14). 15.12.2019 ОСОБА_2 подано митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності з метою переміщення: «тимчасове ввезення». 15.12.2019 митниця відмовлено в оформленні митної декларації, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807120/2019/80010 (т.1 а.с. 22). Підставою відмови у пропуску автомобіля через митний кордон України зазначено, що за наявною в автоматичній системі митного оформлення «Інспектор» інформацією під час застосування автоматичної системи аналізу та управління ризиками, встановлено, що по ОСОБА_5 наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших транспортних засобів, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення: легковий автомобіль марки VW Passat реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 . Також, за цим фактом митницею відносно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил № 2754/80700/19 від 15.12.2019, яким, зокрема, здійснено тимчасове вилучення транспортного засобу «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 (країна реєстрації - Фінляндія) (т. 1 а.с. 23). В подальшому, позивач неодноразово звертався до митного органу із заявами про повернення належного позивачу автомобіля «Toyota Yaris» реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 та надати можливість / дозвіл змінити митний режим на режим імпорт або для вивезення за межі митної території України (т. 1 а.с. 29, 34, 36, 67). За результатами розгляду заяв, відповідач повідомив ОСОБА_1 , що автомобіль «Toyota Yaris» реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 вилучений та знаходиться на складі митного органу у статусі товару, тимчасово вилученого відповідно до ст. 511 МК України для забезпечення сплати штрафу, він може бути виданий його власнику або уповноваженій ним особі за умови підтвердження такого штрафу. На даний час у митниці відсутня інформація щодо сплати штрафу особою, на яку накладено адміністративне стягнення (т. 1 а.с. 30-33, 35, 66) . Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення автомобіля, дії щодо надання доказів сплати ОСОБА_2 штрафу та сплати коштів на відшкодування витрат митних органів за його зберігання, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше звертався до суду із позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив : визнання протиправними дії Слодобажнської митниці щодо вилучення легкового автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Фінляндія), VIN-код: НОМЕР_1 під час складання протоколу про порушення митних правил від 15.12.2019 та подальшого утримання зазначеного транеспортного засобу; визнати протиправними вимоги Слобожанської митниці Держмитслужби щодо зобов`язання позивача надати до відповідача інформацію про сплату ОСОБА_6 штрафу за постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.03.2020 у справі № 953/2485/20, та сплатити кошти на відшкодування витрат митних органів за зберігання легкового автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Фінляндія), VIN-код: НОМЕР_1 як умови для видачі позивачу транспортного засобу з метою його вивезення за межі України/державного кордону України; бездіяльності відповідача щодо неповернення/невидачі ОСОБА_1 транспортного засобу для його вивезення за межі державного кордону України та митної території України власником (або уповноваженою ним особою); витребування від Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 легкового автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Фінляндія), VIN-код: НОМЕР_1 без підтвердження сплати штрафу ОСОБА_2 та без підтвердження сплати витрат за зберігання легкового автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Фінляндія), VIN-код: НОМЕР_1 з метою його вивезення за межі держави Україна/державного кордону України; зобов`язання відповідача не чинити перешкод у вивезенні зазначеного легкового автомобіля за межі державного кордону України та митної території України. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 по справі № 520/5291/2020 в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили за наслідками апеляційного перегляду згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020. Позовні вимоги у справі № 520/5291/2020 було обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно вилучив належний позивачу автомобіль «Toyota Yaris», кузов НОМЕР_1 , 2002 р.в. держномер НОМЕР_2 , не повертає його власнику та продовжує утримувати , протиправно вимагає надання доказів сплати штрафу ОСОБА_2 або сплати самим позивачем штрафу за іншу особу, а також коштів за зберігання транспортного засобу. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , що є предметом розгляду цієї адміністративної справи (№520/5290/2020), є тотожними предмету спору, що розглядались Харківським окружним адміністративним судом по суті у справі №520/5291/2020. Отже, на час ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення у справі №520/5290/2020 було таке, що набрало законної сили, рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/5291/2020 з того самого спору і між тими самими сторонами. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Із аналізу вказаної норми встановлено, що для застосування вказаної підстави для закриття провадження, постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, мають бути винесені за результатами розгляду спору:- між тими самими сторонами;- що стосується одного й того самого предмету;- позов у справі заявлений з тих самих підстав. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Відтак, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Отже, колегія суддів зазначає, що оскільки предмет та підстави позову, визначені позивачем у цій справі, є тотожними предмету та підставам позову , за наслідками розгляду якого існує судове рішення, яке набрало законної сили, наявні підстави для задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі. Вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме положення ст. 238 КАС України, внаслідок чого помилково надав правову оцінку встановленим обставинам справи. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зважаючи на допущені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судового рішення та закриття провадження у справі. Керуючись ст. ст. 238, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Клопотання Слобожанської митниці Держмитслужби про закриття провадження у справі № 520/5290/2020 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/5290/2020 скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 25.10.2021 року