Постанова Хмельницький апеляційний суд № 295/11234/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2023 року м. Хмельницький Справа № 295/11234/21 Провадження № 22-ц/4820/1696/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю представниці позивачки ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів, визнання договорів нікчемними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Козачук С.В. від 15 червня 2023 року. Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У серпні 2021 року ОСОБА_2 , звертаючись з цим позовом до відповідачів вказувала, що 04.01.2021 року при укладенні договору №535623875 про надання кредиту з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», останнім були порушені вимоги закону та права позивачки як споживача фінансових послуг. При укладенні договору порушені вимоги ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки оферта, договір №10002487887, додаткова угода до договору №535623875 від 04.01.2021 року, додаток №1 до додаткової угоди від 05.01.2021 року до договору №535623875 від 04.01.2021 року не містять жодного її підпису та підпису товариства. Вона не ознайомилася з умовами договору, оскільки сам договір з`явився в особовому кабінеті вже після того, як товариством були перераховані кошти на її рахунок, тому позивачка вважає, що договір кредиту та додаткові угоди до нього є нікчемними. Нарахування процентів відбувалось після спливу строку кредиту, несанкціоноване продовження дисконтного періоду без підтвердження позичальника, підвищення процентної ставки без погодження зі споживачкою, що є грубим порушенням закону та умов укладеного договору. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило зобов`язання за кредитним договором №535623875 від 04.01.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року про що ОСОБА_2 дізналася лише 12.05.2021 року, отримавши повідомлення від ТОВ «Таліон Плюс» на електронну пошту. До договору було надано додаткову угоду №26 від 31.12.2021 року, але додатку, який підтверджував придбання кредитного портфелю за період з 04.01.2021 року не долучено. А тому вказаний пакет документів не дає права вимагати виконання зобов`язання від споживача. Окрім того ТОВ «Таліон Плюс» в незаконний спосіб вимагало виконання зобов`язань, розповсюджувало персональну інформацію та заволоділо коштами ОСОБА_2 12.05.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» без узгодження з позивачкою надіслало гарантійний лист без перевірки інформації. Зобов`язання по договору виконані з переплатою, оскільки ОСОБА_2 сплачено 15597 грн., а вона мала сплатити 3000 грн. по тілу та 590,40 грн. процентів. Вказану суму позивачка вносила під примусом. З цих підстав позивачка просила визнати кредитний договір №535623875 від 04.01.2021 року, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 та додатків до нього нікчемними з моменту укладення; стягнути на її користь з ТОВ «Таліон Плюс» 6000 грн. зайво сплачених коштів, з ТОВ ФК «Манівео швидка фінансова допомога» 6006,60 грн. Також просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку на її користь у відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона та її близькі зазнали у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачів, оскільки в порушення вимог Закону України «Про захист персональних даних» та «Про захист прав споживачів» від відповідача надходили постійні телефонні дзвінки, sms-повідомлення та інші звернення до неї та через знайомих людей про повернення неіснуючого боргу. Внаслідок цього вона та її батько ОСОБА_3 , який є хворою літньою людиною, перебували у постійному страху та стресі, що негативно відобразилося на стані їх здоров`я. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.06.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» на користь ОСОБА_2 6694,80 грн., отриманих без достатньої правової підстави. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Таліон плюс» на користь держави 908 грн. судового збору. В апеляційній скарзі ТОВ «Таліон» просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову та відмовити у задоволенні позову повністю. Позивачка не лише підписала кредитний договір та отримала кошти від товариства за цим договором, а й самостійно ініціювала збільшення суми кредитних коштів в межах договору в подальшому, що підтверджує волю та свідомість її дій як позичальника. Нарахування платежів за договором є правомірним і здійснювалися у відповідності до п. 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8 договору та з урахуванням додаткових угод. Судом не враховано, що відповідно до пункту 4.2 Договору строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту, передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання. За п. 1.7.2. Договору з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Тому відсутні підстави для задоволення позову позивачки. У відзиві ОСОБА_2 просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну та залишити рішення суду без змін. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід частково скасувати та ухвалити нове судове рішення. Так, судом встановлено, що 04.01.2021 року позивачка ОСОБА_2 відвідала сайт фінансової установи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», де оформила заявку на отримання кредиту (анкету встановленої форми). Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила) опубліковані на сайті https://moneyveo.ua, перебувають в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб. Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, товариством генерується і відправляється на номер телефону, вказаний Позичальником у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується Позичальником для підписання електронного договору. В такий спосіб 04.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено електронний договір про надання кредиту №535623875 (далі Договір) на суму 3000 грн. шляхом прийняття (акцепту) позивачем оферти товариства на укладення електронного договору та введення ОСОБА_2 одноразового ідентифікатора №MNV76H8P, отриманого від товариства, на мобільний телефон НОМЕР_1 . Згідно пункту 4.1. Договору від 04.01.2021 року невід`ємною частиною Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця www.moneyveo.ua. Відповідно до п. 4.4. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. За пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит на суму 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього Договору. Пунктом 1.2 встановлено, що кредит надається строком на 12 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (Дисконтний період). Відповідно до п. 1.4.1. Договору на період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,64 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Сторони погодили, що Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом, вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору (пункт 1.4.3). Згідно п. 1.6. Договору Позичальник зобов`язаний повернути Товариству кредит, нараховані проценти згідно п. 1.4. цього Договору не пізніше строку, вказаного в п. 1.2. цього Договору. 05.01.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткові угоди до Договору №535623875 від 04.01.2021 року ще на суму 3000 грн. та 1500 грн., внаслідок чого загальна вартість кредиту склала 7500 грн, нарахований процент склав 1402,20 грн. за 12 днів. На підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, дію якого було пролонговано відповідно до додаткової угоди №26 від 31.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за цим кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс». Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк кредитування за укладеним кредитним договором закінчився 16.01.2021 року, до його закінчення сторонами не було укладено жодних угод про продовження строку користування кредитом, а отже, після спливу визначеного п.1.2. договору строку кредитування припинилося право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом. У зв`язку з простроченням позивачка заборгувала відповідачу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 8902,20 грн. (7500 грн. кредиту + 1402,20 грн. процентів), які мала обов`язок повернути. Фактично ОСОБА_2 на виконання умов договору сплатила 15597 грн., з них на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 6597 грн., тому кошти в сумі 6694,80 грн., нараховані як проценти по закінченню строку кредитування, відповідач ТОВ «Таліон Плюс» отримав безпідставно, і їх слід стягнути на користь позивачки. Рішення в частині відмови у позові (щодо визнання нікчемними угод та стягнення моральної шкоди, решти безпідставно набутих коштів) не оскаржується апелянтом, а отже, не перевіряється в апеляційному порядку. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Суд першої інстанції правильно констатував, що згідно з пунктом 1.2. укладеного сторонами кредитного договору строк кредитування складав 12 днів і завершувався 16.01.2021 року. Позивачка не ініціювала відповідно до п. 1.3 договору пролонгацію строку кредитування згідно визначеного порядку та умов, відповідно строк дії договору не продовжено відповідно до умов пункту 1.3. Разом з тим, судом не враховано, що відповідно до пункту 4.2 строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту, передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання. Згідно з пунктом 1.7. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Встановлено, що позивачка не повернула кредит у визначений в п.1.2 строк (до 16.01.2021 року), а отже, її строк користування кредитом (строк дії Договору продовжився на умовах, визначених пунктами 1.7.1, 1.7.2 договору. Відтак первісний кредитор, а з 16.02.2021 року новий кредитор «Таліон плюс» обґрунтовано нараховували позивачці проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 1.7.1, 1.7.2 договору по ставці 2,30 % в день від боргу по кредиту за кожний день користування ним, починаючи з 17.01.2021 року по 15.04.2021 року ( в межах 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду). Згідно з випискою про нарахування та сплату платежів за цим кредитним договором, наданою позивачкою з особистого електронного кабінету в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора (а.с. 42-46, том 1), позивачці за період з 04.01.2021 року (часу отримання кредиту) до 15.04.2021 року нараховано кредиторами 13801,60 грн. процентів за користування кредитом. Загалом з врахуванням боргу за кредитом 7500 грн. позивачка мала сплатити за цим договором 20301,60 грн. Згідно з цією ж випискою позивачка сплатила за кредитним договором ту ж суму боргу (тіло кредитору та проценти) - 20301,60 грн. (19.01.21 - 35 грн., 27.01.21 - 15 грн., 04.02.2021 - 5401 грн., 25.05.2021 - 2000 грн., 28.05.2021 - 4000 грн., 31.05.21 - 5704,60 грн.). Відтак висновок суду першої інстанції про надміру сплачені кошти позивачкою за кредитним договором та наявність підстав для їх стягнення з «Таліон плюс» є помилковим. З врахуванням наведеного оскаржуване рішення в частині задоволення позову та стягнення судового збору слід скасувати і в позові ОСОБА_2 до ТОВ «Таліон плюс» про стягнення зайво сплачених коштів за кредитним договором відмовити. В решті рішення слід залишити без змін. Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги слід стягнути з позивачки на користь апелянта 1362 грн. понесених витрат за подачу апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» задовольнити. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2023 рокув частині задоволення позову та стягнення судового збору скасувати. В позові ОСОБА_2 до ТОВ «Таліон плюс» про стягнення зайво сплачених коштів за кредитним договором відмовити. В решті рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (місцезнаходження: 14027, м. Чернігів, вул. Рокосовського, 7, ЄДРПОУ 39700642) 1362 грн. понесених витрат за подачу апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2023 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк