Постанова Львівський апеляційний суд № 465/8909/24

Справа №465/8909/24 Головуючий у 1 інстанції:Марків Ю.С. Провадження №22-ц/811/691/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретар: Чиж Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м.Львова в складі судді Марків Ю.С. від 05 лютого 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и л а : рішенням Франківського районного суду м.Львова від 05 лютого 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 97196 (дев`яносто сім тисяч сто дев`яносто шість) гривень 00 коп. заборгованості за кредитним договором. Вказане рішення оскаржив Підодвірний Тарас Іванович в інтересах ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Франківського районного суду м.Львова від 05 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості. Зазначає, що приєднаний до матеріалів справи Договір не містить підписів сторін договору. Згідно позовної заяви та копії поданого позивачем договору від 07.01.2021 року №154932433, такий укладено в режимі онлайн шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача. Звертає увагу, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа), тобто не може вважатись доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення. Зазначає, що доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано. Вважає, що позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалась у порядку, визначеному ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Зазначає, що матеріли справи не містять жодного доказу, який би свідчив, що первісним кредитором проводилась будь-яка ідентифікація та що саме відповідач звертався за отриманням кредитних коштів. Звертає увагу, що наданий позивачем витяг з реєстру відступлення прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» не містить підписів сторін що укладали вказаний договір факторингу, а тому не може свідчити про відступлення права вимоги. В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, додаткових письмових пояснень позивача, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, додаткових письмових пояснень позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 205, 513, 514, 526, 598, 599, 610, 611615, 626-629, 638, 639, 1048, 1054, 1077-1079 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», та задовольняючи позов, виходив з того, що 07.01.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено договір №154932433 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладання Договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua. Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством та позичальником. Як зазначалось представником позивача, відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Кредитний договір №154932433 від 07.01.2021 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором №MNV856RV, який було направлено позичальнику 07.01.2021 року о 15 год. 25 хв., на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0984776462, та введено останнім у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 07.01.2021 року о 15 год. 26 хв., що підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 22000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Пунктами 1.2-1.4 вищевказаного договору передбачено, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів. Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 116,80 відсотків річних, що становить 0,32 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним. Відповідно до п.1.4. За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 116,80 сто шістнадцять цілих вісім десятих процентів річних, що становить 0,32 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 386,64 (триста вісімдесят шість цілих шістдесят чотири сотих) процентів річних, що становить 1,06 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Згідно з п.1.4.3. Договору у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору. Відповідно до п.1.5 Договору Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. Згідно з п.1.7. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до п.1.8. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником. Відповідно до платіжного доручення №ead3d605-d9a0-43fc-b39b-944b9807ccfa від 07.01.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_2 22000,00 грн. Відповідно до п.4.4 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Відповідно до п.4.13 кредитного договору, позичальник підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про спроживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах. Відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та додаткових угод до вказаного договору № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, укладених між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 . Окрім цього, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Додаткові угоди №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 до вищевказаного договору факторингу, яким продовжено строк дії договору до 30.12.2024 включно. 04.09.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №0409/24, згідно умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №0409/24 від 04.09.2024, Реєстру прав вимог від 04.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 97196,00 грн. з яких: 22000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 75196,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Факт перерахування грошових коштів від ТОВ "Юніт Капітал" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" у сумі 3818981,17 грн. підтверджується Платіжною інструкцією в національній валюті №4097 від 30.05.2023 та у сумі 260026,17 грн. підтверджується Платіжною інструкцією в національній валюті №68 від 05.09.2024. Розмір заборгованості відповідача у сумі 97196,00 грн. підтверджується також наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості здійсненими ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Юніт Капітал». Договір №154932433 від 07.01.2021 укладено відповідачем в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, вчиненим одноразовим ідентифікатором, котрий надсилався на належний відповідачу номер мобільного телефону. Так, вищевказаний договір підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_2 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону позичальника, про що свідчить п.10 договору під назвою "Реквізити сторін", в якому зазначені анкетні дані ОСОБА_2 , відомості щодо його місця проживання, номер телефону, електронний підпис № НОМЕР_1 . Вказані обставини не були спростовані ОСОБА_2 та його представником. Таким чином, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем, спрямованих на укладення договору про надання споживчого кредиту в обраний спосіб, такий не був б укладений сторонами, суд приходить до висновку, що цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 07.01.2021 року кредитним договором №154932433, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та по відсоткам за користування кредитом. Судом встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_2 під час укладення вказаного договору ознайомився з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника. Таким чином, відповідачу первісним кредитором була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що останній погодився з його умовами, та зобов`язався виконувати їх. Більш цього, про обізнаність умов договору свідчить часткове погашення відповідачем заборгованості за даним кредитним договором. Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юніт Капітал», надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором №154932433 від 07.01.2021, згідно якої заборгованість ОСОБА_2 станом на 30 травня 2023 року складає 97196,00, з якої заборгованість за сумою кредиту становить 22000,00, заборгованість за процентами - 75196,00 грн. Отже, тіло кредиту становить 22000,00 грн., а оскільки ОСОБА_2 після закінчення Дисконтного періоду не сплачував у повному обсязі відсотки за користування кредитними коштами, тому в даному випадку застосовується Базова процентна ставка - 620,50% річних (1,70% за кожний день) для нарахування процентів за весь період кредитування, починаючи від дня отримання кредиту. Таким чином, суд вважав, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів в сумі 75196,00 грн., з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру базової відсоткової ставки 1,70% за кожен день прострочення та періоду кредитування. В свою чергу, відповідачем суду не було надано порядку розрахунку процентів, нарахованих на суму кредиту, який би спростував розрахунок заборгованості, наданий позивачем. Здійснивши аналізумов укладених 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова компанія» та ТОВ «Таліон Плюс», 05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» та 04 вересня 2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договорів, суд вважає, що між цими особами було укладено саме договори факторингу, а не договори про відступлення права вимоги, предметом яких були як право вимоги, яка виникне в майбутньому (майбутня вимога) (договори між ТОВ «Манівео швидка фінансова компанія» та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс»), так і право вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога). При цьому, на момент складення реєстру боржників, відповідно до умов договорів факторингу, укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова компанія» та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача, за укладеним ним 07 січня 2021 року кредитним договором №154932433 було дійсним, адже настав строк виконання за цим зобов`язанням з боку відповідача (позичальника). Такі договори укладено між юридичними особами, які є фінансовими установами, в судовому порядку недійсними не визнані, підстав вважати їх нікчемними, немає. За таких обставин, у позивача виникло право вимоги до відповідача за кредитним договором від 07 січня 2021 року №154932433, адже таке набуто ним на законних підставах, а відтак позов пред`явлено обґрунтовано та підставно. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи; частина висновків суду обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; також частина обставин, які суд вважав встановленими, не доведена, а тому рішення суду підлягає зміні. У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просило: - стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №154932433 від 07.01.2021 року у розмірі 97196,00 грн., з яких: ?22000,00 грн. заборгованість по кредиту; ?75196,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом. В обґрунтування позову зазначали, що 07.01.2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №154932433 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 22000,00 грн. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №154932433 від 07.01.2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №137 від 08.06.2021 року. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №154932433 від 07.01.2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року. В подальшому, 04.09.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №0409/24. Відповідно до Реєстру боржників від 04.09.2024 року до Договору факторингу №0409/24, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 97196,00 грн., з яких 22000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 75196,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором (а.с.25-28). Відповідно до п.2.2. вказаного Договору факторингу, сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п.4.1). Відповідно до пункту 1.3 вказаного Договору факторингу, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 8.1 цього Договору факторингу, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони). 28.11.2019 року додатковою угодою №19 строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було продовжено до 31.12.2020 року, при цьому відповідно до п.2 вказаної угоди, умови Договору залишилися без змін. (а.с.31) 31.12.2020 року додатковою угодою №26 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції і згідно пункту п.8.2 строк договору факторингу №28/1118-01 закінчується 31 грудня 2021 року. 07.01.2021 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №154932433, який позичальник підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором №MNV856RV (а.с.75-77 зворот). Відповідно до умов кредитного договору ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу кредит на суму 22 000,00 грн. строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Уклавши цей Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua. 07.01.2021 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку №4149-43ХХ-ХХХХ-3974 грошові кошти в розмірі 22 000 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким чином, доведеним є факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору в письмовій формі та те, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав кредит у розмірі, погодженому сторонами. В подальшому, 05.08.2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» (який набув права вимоги за попередньо вказаним договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. з додатковими угодами) та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором (а.с.42-44). Відповідно до п.8.2. Договору факторингу від 05.08.2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» №05/0820-01, строк вказаного договору закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. За положенням ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). У ч. 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). 08.06.2021 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було підписано реєстр прав вимоги №137, серед яких була наявною і до відповідача на загальну суму 68 354, 00 грн. (з яких 22 000 грн. заборгованість по основному боргу та 46 354 грн. заборгованість за відсотками) (а.с.40 зворот). Таким чином, за умовами договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, який продовжувався додатковими угодами та був чинним на час підписання реєстру прав вимоги №137 від 08.06.2021 року від ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець відповідача) до ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №154932433 від 07.01.2021 року, оскільки підписання реєстру права вимоги №137 відбулося 08 червня 2021 року, тобто після укладення кредитного договору №154932433 від 07.01.2021 року та виникнення заборгованості. Також, 03.08.2021 року додатковою угодою №2 до договору факторингу №05/0802-01 від 05.08.2020 між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс», було продовжено строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с.52). 30.12.2022 року додатковою угодою №3 до договору факторингу було продовжено строк дії договору включно до 30.12.2024 року. 30.05.2023 року між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» та ТзОВ «Таліон Плюс» було підписано реєстр прав вимоги №9 до відповідача на загальну суму 97 196, 00 грн. (а.с.54-55). Таким чином, за умовами договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №154932433 від 07.01.2021 року, оскільки підписання реєстру права вимоги №9 відбулося 30 травня 2023 року, тобто після укладення кредитного договору №154932433 від 07.01.2021 року з первісним кредитором та після передачі ТзОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс»». 04.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТзОВ «Юніт Капітал» (фактор) уклали Договір факторингу №0409/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №154932433 від 07.01.2021 року, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №0409/24 від 04 вересня 2024 року та випискою з особового рахунка за кредитним договором №154932433 від 07.01.2021 року, до ОСОБА_2 на загальну суму 97 196,00 грн. (а.с.63-64). Відтак, з огляду на те, що договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було пролонговано на підставі додаткових угод №19, №26, №27 до даного договору (строк договору пролонговано до 31 грудня 2022 року) на момент укладання кредитного договору відповідачем (07.01.2021р.) та реєстру прав вимоги від 08.06.2021 року був чинним, то відповідно до витягу з Реєстру права вимоги №137 від 08.06.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передало ТзОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача ОСОБА_2 , яке в подальшому перейшло від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відповідно до витягу з Реєстру права вимоги №9 від 30.05.2023 року та від ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників від 04.09.2024 року. Тобто дійсно, право вимоги за кредитним договором, який було укладено між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем перейшло до позивача та такий вправі вимагати повернення заборгованості нарахованої у відповідності до вимог кредитного договору. Однак, вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції помилково не врахував обставин, що мають істотне значення. Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 97196,00 грн., однак така сума заборгованості за кредитним договором не відповідає умовам цього договору. Також, відповідно до п.1.4.1 кредитного договору, на період строку, визначеного п.1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,32 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування. Пунктом 1.4.2 Кредитного договору встановлено, що у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений а.1.2. Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,06 відсотків від суми кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентною ставками за весь строк користування Кредитом від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). Також, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість відповідача станом на 08.06.2021 року, коли між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавцем) було підписано реєстр прав вимоги №137 до відповідача, становить 68 354,00 грн. (розрахунок заборгованості а.с.40 зворот). Однак, в подальшому ТзОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування відсотків після закінчення дії кредитного договору, який укладений між первісним кредитодавцем та позичальником (розрахунок заборгованості (а.с.88-89), що є безпідставним та первісним кредитним договором не передбачено. Враховуючи вказане, доводи позову та апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та такі позов та апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Оскаржуване ж рішення суду слід змінити в частині вирішення позовних вимог та стягнення судового збору. А саме слід зменшити суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 97196 грн. до 68 354,00 грн. В задоволенні решти позову слід відмовити. Враховуючи те, що апеляційну скаргу Підодвірного Тараса Івановича в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Франківського районного суду м.Львова від 05 лютого 2025 року змінено, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» з 97196,00 грн. до 68 354,00 грн., а в задоволенні решти позову відмовлено, слід пропорційно до задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позов задоволено на 70,32%, стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 1703,43 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції змінивши рішення і в цій частині та відповідно, також, слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_2 1078,45 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, зважаючи на задоволення апеляційної скарги на 29,68%. Рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу слід залишити без змін, враховуючи правильний підхід суду першої інстанції до визначення розміру витрат на правову допомогу надану у суді першої інстанції позивачу. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Франківського районного суду м.Львова від 05 лютого 2025 року в частині вирішення позовних вимог та судового збору змінити, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню зОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» з 97196,00 грн. до 68 354,00 грн. В задоволенні решти позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 1703,43 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції. Рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_2 1078,45 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 26 серпня 2025 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра