Постанова Тернопільський апеляційний суд № 602/447/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/447/23Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І. Провадження № 33/817/560/23 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 листопада 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю: особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ; розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2023 року, в с т а н о в и в: Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Як визнав суд, ОСОБА_1 , 19 травня 2023 року о 23 годині 44 хвилини на автодорозі Р 43 - 38 км + 200м Ланівці - Тернопіль Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом RENO Duster н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вважає дану постанову необ`єктивною, незаконною і необґрунтованою, ухваленою без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, яку визнано правопорушення. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що усі дії, які були запропоновані інспектором поліції на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння були з порушенням процедури їх проведення, а також такі не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що неодноразово наголошував працівнику поліції, що алкогольних напоїв в цей день не вживав та вважав себе тверезим. Звертає увагу суду, що працівниками поліції не було складено направлення на проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння шодо нього та йому не вручалося. Апелянт стверджує, що працівники поліції після зупинки транспортного засобу під його керуванням, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не повідомивши ОСОБА_1 жодної з ознак алкогольного сп`яніння, які є підставою для проведення такого огляду, зокрема тих, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього, лише обмежились запитанням чи бажає останній пройти огляд на місці чи в медичному закладі. При цьому, ознаки алкогольного сп`яніння, наведені в протоколі, такі як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, не знаходять свого підтвердження за результатами огляду матеріалів відеофіксації. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня відмітка про роз`яснення інспектором поліції прав та обов`язків передбачених ст.268 КУпАП. Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсуні дані безперервного відеоазпису події, які проводились інспектором поліції, що є порушенням вимог чинного законодавства. На переконання апелянта, що долучений до матеріалів справи рапорт працівника поліції, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, оскільки винесений зацікавленою особою, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин справи. Вважає, що зазначені обставини вказують, що працівниками поліції було істотно порушено процедуру проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, визначеної ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735. Просить скасувати постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який повністю підтримав подану апеляційну скаргу та, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2023 р. та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Цих вимог закон суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримався. Як слідує з постанови Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2023 року, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції зазначив наступні докази: дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2023 року серії ААБ №037201; рапорт поліцейського СРПП відділення поліції № 2 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 19 травня 2023 року; матеріали відеофіксації. Проте, аналіз цих доказів судом апеляційної інстанції, свідчить про недотримання судом першої інстанції положень ст.ст.251, 252 КУпАП, які регламентують загальний порядок оцінки доказів органом, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення. Поклавши ці докази в основу свого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не врахував, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що місцевий суд не дотримався цих приписів закону, оскільки належним чином не дослідив докази вини особи. Так, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП. Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що у постанові, якою особа визнана винною у вчиненні правопорушення, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та наведено мотиви прийняття таких доказів судом. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 037201 від 19.05.2023, який був предметом дослідження місцевого суду, 19 травня 2023 року о 23 годині 44 хвилини на автодорозі Р 43 - 38 км + 200м Ланівці - Тернопіль Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом RENO Duster н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Апеляційний суд звертає увагу, що згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП однією з підстав адміністративної відповідальності є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП та передбачений затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок направлення та огляду № 1103 від 17.12.2008 року) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735 від 9 листопада 2015 року) і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція № 1395 від 07 листопада 2015 року). Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Аналогічна норма наведена і у п. 1 розділу Х Інструкції № 1395 від 07 листопада 2015 року, у якій вказано, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Згідно п. 3 Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Таким чином, підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є наявність ознак алкогольного сп`яніння, визначених приписами п. 3 Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, які поліцейський повинен повідомити особі, яка керує транспортним засобом, для того щоб вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд відповідно до положень п.2.5 ПДР України. Разом з тим, як вбачається з відеозапису із нагрудної камери поліцейського №08000-000000, який досліджувався судом апеляційної інстанції, працівники поліції після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не повідомивши йому жодної з ознак сп`яніння, які є підставою для проведення такого огляду, зокрема тих, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього (файл 08000_00000020230519234934 23:54:30 год. відеозапису). При цьому, ознаки алкогольного сп`яніння, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 037201 від 19.05.2023 року відносно ОСОБА_1 , такі як порушення координації не знаходять свого підтвердження за результатом огляду матеріалів відеофіксації, оскільки поліцейський навіть не запропонував водієві вийти з траспортного засобу. За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, який регламентовано вищенаведеними нормативно-правовими актами. Згідно вимог частини 5 статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівником поліції процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що є підставою для скасування судового рішення. З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його Лановецьким районним судом притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскільки наведені вище обставини, на переконання апеляційного суду, є безумовною підставою для скасування судового рішення, суд не дає оцінку іншим доводам, наведеним в апеляційній скарзі. За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, який розглядався судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя