Постанова 4809 № 405/7740/21

ПОСТАНОВА Іменем України 04 жовтня 2023 року м. Кропивницький справа № 405/7740/21 провадження № 22-ц/4809/640/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Дуковського О.Л. суддів: Голованя А.М., Письменного О.А. з участю секретаря: Демешко Л.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2022 року, у складі головуючого судді Шевченко І.М. у справі за позовом ПАТ «МТБ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит , - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року ПАТ «МТБ банк» звернулося в суд із позовом доОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. В обґрунтування позову позивач зазначав, що 18.11.2020 між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про споживчий кредит № К№R06772/2020. Відповідно до умов зазначеного договору банк надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 40 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів, визначених кредитним договором та додатком № 1 «Графік платежів», що є невід`ємною частиною договору та терміном повернення кредиту з виконанням всіх зобов`язань не пізніше 17.11.2023. Позивач вказував, що сторони перебували у договірних правовідносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, після смерті якої відкрилася спадщина. На момент відкриття спадщини ОСОБА_3 мала обов`язок щодо сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 41 088, 56 грн . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 став - ОСОБА_2 . Позивач звертався із вимогою до нотаріальної контори про доведення до відома спадкоємців, які прийняли спадщину про виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором. Про зміст вимоги (претензії) кредитора та про наявність заборгованості у розмірі 41 088, 56 грн перед банком було доведено до відома спадкоємця, але заборгованість погашена не була. Тому, позивач звернувся в суд за захистом своїх прав та просив стягнути заборгованість у розмірі 41 088,56 грн., яка складається із : 30 001,10 грн поточна заборгованість за кредитним договором, 8 695,23 грн прострочена заборгованість за кредитним договором, 0,23 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 2 392 грн прострочена заборгованість за нарахованою комісією. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ банк» заборгованість за договором про споживчий кредит №R06772/2020 від 18.11.2020 в розмірі 41 088,56 грн , а також 2 270 грн судового збору. Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, а позивачем не надано доказів на підтвердження наявності та вартості майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 . Зазначає, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку суми заборгованості та доказів на її підтвердження. Вважає, що суд першої інстанції визнав встановленою обставину про заборгованість ОСОБА_3 у розмірі 41088,56 грн без належних на те доказів. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апеляційної скарги. Посилається на те, що позовні вимоги є доведеними належними доказами, які містяться в матеріалах справи. Згідно ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4 , колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Відповідно до частин 1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення районного суду таким вимогам відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2020 між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про споживчий кредит № К№R06772/2020 від 18.11.2020, відповідно до умов якого, банк надав їй споживчий кредит у розмірі 40 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів, визначених кредитним договором та додатком № 1 «Графік платежів», що є невід`ємною частиною договору та терміном повернення кредиту з виконанням всіх зобов`язань не пізніше 17.11.2023 (а.с. 10). Позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання, ОСОБА_3 надано кредит у розмірі 40 000,00 грн , що підтверджуються розрахунком заборгованості та виписками по особовим рахункам позичальника де відображено факт видачі кредитних коштів позичальнику 18.11.2020. Згідно розрахунку боргу за кредитним договором від 18.11.2020 вбачається, що сума заборгованості становить - 41 088,56 грн та складається із: 30 001,10 грн - поточна заборгованість за кредитним договором; 8 695,23 грн - прострочена заборгованість за кредитним договором; 0,23 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками; 2 392,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованою комісією (том 1 а.с. 37). Встановлено, що позичальником 18.12.2020 було погашено тіло кредиту в сумі - 1 303,67 грн. Тобто ,за ОСОБА_3 рахувалася заборгованість за кредитним договором. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого 08.01.2021 (том 1 а.с. 92). Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За змістом статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України. Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті. Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України, у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця. Отже, за правилами статей 1281, 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. У будь-якому випадку підлягає з`ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом. Такий висновок зумовлений застереженням статті 1281 ЦК України щодо пред`явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину. Такі ж правові висновки зроблені Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 336/5443/16, провадження № 61-34319св18, Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 562/2411/16-ц, провадження № 61-34931св18, Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 279/7765/15-ц, провадження № 61-28853св18, підстав відступити від яких не встановлено. Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є - ОСОБА_2 (том 1 а.с. 130 ). 11.08.2021 ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та повідомлений державним нотаріусом про наявність у спадкодавця заборговнаості перед ПАТ «МТБ Банк» (том 1 а.с. 131). Крім того, необхідно зауважити й на тому, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. 16.06.2021 ПАТ «МТБ Банк» звернувся із вимогою (претензією) про обов`язок спадкодавця до спадкоємця ОСОБА_2 , у строки визначені ч. 2 ст. 1281 ЦК України. Оскільки, статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, колегія суддів перевіряє наявність правових підстав для покладення на позичальника обов`язку з повернення сум, заявлених позивачем до стягнення з його спадкоємиці. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_2 є обгрунтованими, оскільки до нього як до спадкоємця, який прийняв спадщину перейшли усі права та обов`язки спадкодавця. Колегія суддів вважає, що позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами. Проте відповідач не довів, що обсяг його спадкових прав (в тому числі майнових) не компенсує обсягу успадкованого обов`язку (кредитної заборгованості). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 30.10.2023 - складено постанову. Головуючий суддя: О.Л.Дуковський Судді: А.М. Головань О.А. Письменний