LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд524/5234/23

від 03.11.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.08.2023 по справі № 524/5234/23 - скасувати.

Головуючий І інстанції: Семенова Л.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2023 р. Справа № 524/5234/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.08.2023, вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук, Полтавська, 39600 по справі № 524/5234/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Київ про скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Автозаводського районного суду міста Кременчука з позовом до Департаменту патрульної поліції м. Києва (далі -відповідач) в якому просив суд: - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7334270 від 14.07.2023 та закрити справу про адміністративне правопорушення. Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 09 серпня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Автозаводського районного суду міста Кременчука для продовження розгляду. В обґрунтування своєї позиції зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норми матеріального та процесуального права. Також, апелянт наголосив, що суд першої міг би зобов`язати чи запропонувати позивачу надати докази на підтвердження свого місця проживання за адресою, вказаною в позовній заяві, і лише у випадку ненадання таких доказів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України передати справу на розгляд іншому суду, натомість суд вирішив одразу передати справу до розгляду в інший суд. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Отже, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю (п. 6 ч. 1 ст. 294 КАС України), відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України розгляд даної апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Приймаючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було направлено запит для з`ясування місця реєстрації позивача, на який було отримано відповідь, з якого вбачається, що остання відома адреса реєстрації позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_1 ; знятий з реєстрації 25.10.2022, що відноситься до Солом`янського району м. Києва, враховуючи відсутність відомостей щодо місця реєстрації позивача та доказів, що зазначена позивачем адреса є зареєстрованою у встановленим законом порядку, вважав, що цей позов має розглядатися судом за місцезнаходженням відповідача (Департамент патрульної поліції знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3). Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист Статтею 286 КАС України визначенні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У пункті 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що в разі подання особою позову із застосуванням правил альтернативної підсудності з порушенням територіальної підсудності, така справа має бути передана судом, до якого вона надійшла, до іншого належного суду. При цьому, згідно положень частини 1 статті 25 КАС України, право вибору адміністративного суду надається позивачеві. Згідно положень ч. 6 ст. 171 КАС України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було направлено запит для отримання даних з Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 177770 від 09.08.2023 року остання відома адреса реєстрації позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_1 ; знятий з реєстрації 25.10.2022 року. При цьому, відповідно до положень ч. 7 ст. 171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про передачу справи за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва, оскільки з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру не вдалось встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) позивача, отже враховуючи приписи ч. 7 ст. 171 КАС України, суд першої інстанції повинен був вирішити питання про відкриття провадження. Окрім цього, колегія суддів враховує, що позивач по даній справі був позбавлений можливості надати докази та пояснення щодо спростування підстав для передачі справи за місцезнаходженням відповідача, оскільки з п. 1 ст. 25 КАС України слідує, що таке можливо лише у разі відсутності місця проживання (перебування) в Україні позивача. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на статтю 30 КАС України, згідно норм якої, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Слід зазначити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У відповідності до частини 1 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 25, 29, 242-244, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.08.2023 по справі № 524/5234/23 - скасувати. Справу направити до Автозаводського районного суду міста Кременчука для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»