Ухвала КЦС ВС № 990SССV/5/23

УХВАЛА 02 листопада 2023 року м. Київ справа № 990SCCV/5/23 провадження № 61-185вп23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мілашевський Максим Геннадійович, про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мілашевський М. Г. звернувся до Верховного Суду із клопотанням про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що між сторонами було укладено шлюб, але вони не проживають разом з 2016 року. ОСОБА_1 є громадянкою України, яка фактично проживає в Республіці Ірландія, ОСОБА_2 є громадянином російської федерації, зареєстрований в Чеченській Республіці, останнім відомим місцем проживання є АДРЕСА_1 . В спільному шлюбі сторони мають неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 від 12 лютого 2013 року народження, ОСОБА_4 від 13 серпня 2010 року народження, ОСОБА_5 від 29 вересня 2011 року народження та ОСОБА_6 від 10 липня 2009 року народження. Крім того зазначив, що позивач станом на 10 січня 2013 року проживав в м. Осло, Норвегія. Відповідно до копії паспорта позивача він зареєстрований в АДРЕСА_2 . Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу Верховний Суд керується положеннями ЦПК України. Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. Виходячи із тлумачення статті 29 ЦПК України та враховуючи роз`яснення, викладені у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, Верховний Суд визначає підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, якщо обидві сторони проживають за межами України. З надісланих Верховному Суду матеріалів вбачається, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, фактично проживає з 10 березня 2022 року в Республіці Ірландія за адресою: АДРЕСА_3 , графство Тіпперері, що підтверджується довідкою власника готелю ОСОБА_7 . Відповідач ОСОБА_2 є громадянином російської федерації, зареєстрований 24 січня 2003 року в АДРЕСА_2 , про що свідчить копія його паспорта та станом на 10 січня 2013 року проживав в м. Осло, Норвегія, що підтверджується копією нотаріально завіреної довідки з місця проживання від 01 березня 2013 року. Однак, достовірних даних про проживання відповідача ОСОБА_2 за межами України на час звернення до Верховного Судуклопотання не містить, оскільки як слідує з клопотання, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Враховуючи відсутність відповідних доказів на підтвердження факту проживання громадянина російської федерації ОСОБА_2 за межами України, Верховний Суд позбавлений процесуальних підстав й можливості вирішити питання про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Керуючись статтею 29 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у визначенні підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь