LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд752/14444/22

від 01.11.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 752/14444/22 Суддя (судді) першої інстанції: ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О., при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б., за участі представника позивача - адвоката Головатюка С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Департаменту патрульної поліції на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6027093 від 15.10.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 серпня 2022 року о 15 год. 35 хв, керуючи ТЗ Audi Q7 д.з.н. НОМЕР_1 в м. Київ по провулку Деревообробному, 1 був зупинений інспектором другого батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Києві ДПП Саганюком М.Р. з тієї причини, що не користувався засобами пасивної безпеки та порушив п. 2.9 «в» ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, за що передбачена відповідальність ч. 6 ст. 121 КУпАП. Дану постанову позивач оскаржив до Голосіївського районного суду м. Києва. 15 жовтня 2022 року інспектором другого батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Києві ДПП Саганюком М.Р. прийнято нову постанову серії ЕАР № 6027093, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП. У постанові зазначено, що позивач 19 серпня 2022 року в м. Києві, вул. Народного Ополчення, 15, керував ТЗ Audi Q7 д.з.н. НОМЕР_1 з переднім державним номерним знаком, у якого спостерігається відшаровування світлоповертальної плівки від лицьового боку знаку у зв`язку з чим порушено п. 2.9 «в» ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів. Позивач заперечує відшарування, стверджує, що державні номерні знаки на транспортний засіб отримані при реєстрації автомобіля і не зазнавали жодного втручання з боку будь-яких осіб. Зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вдруге притягає до відповідальності позивача за одне й те саме правопорушення, а розгляд відповідачем справи 15 жовтня 2022 року без позивача унеможливлює всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Звертає увагу, на те, що постанова винесена не на місці вчинення адміністративного правопорушення та за відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить її скасувати та ухвалити нове рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, з помилковими висновками щодо неправомірності спірної постанови та обставин її винесення. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі №752/14444/22, призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 листопада 2023 року. Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. В судове засідання 01.11.2023 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті апеляційної скарги, відповідав на питання суду. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила продовжувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника апелянта. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2022 року о 15 год. 30 хв. позивач, керуючи ТЗ Audi Q7 д.з.н. НОМЕР_1 в м. Київ по провулку Деревообробному, 1, був зупинений інспектором 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Києві ДПП Саганюком М.Р., який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5776478 від 19.08.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що позивач керував ТЗ, обладнаним засобами пасивної безпеки, проте не користувався ними, не був пристебнутий, а також з переднім державним номерним знаком, що не відповідає вимогам ДСТУ 3650:2019 розділ 4, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, за що передбачена відповідальність ч. 6 ст. 121 КУпАП. Постанова оскаржена позивачем, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.09.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 752/11391/22. Разом з тим в матеріалах справи міститься лист начальника Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП № 15603/41/11/4/02-2022 від 07.10.2022 на ім`я позивача, у якому зазначається, що у зв`язку з перевіркою матеріалів адміністративної справи та з метою скасування постанови, останньому 15.10.2022 необхідно з`явитися в управління патрульної поліції за адресою: м. Київ вул. Святослава Хороброго,

9. Позивач за викликом не з`явився. Водночас, зазначену вище постанову рішенням УПП ДПП скасовано, а 15 жовтня 2022 року інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції 2 батальйону 3 роти Саганюком М.Р. винесено нову постанову серії ЕАР № 6027093, відповідно до якої ОСОБА_1 , 19.08.2022 р. о 15 год. 30 хв., керував транспортним засобом автомобілем Audi Q7 д.з.н. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 15, з переднім ДНЗ, у якого спостерігається відшаровування світлоповертальної плівки від лицьового боку знаку, чим порушено розділ 4 наказу та п. 2.9 в ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів. Як встановлено колегією суддів, постанова винесена поліцейським Саганюком М. з викликом позивача, який не з`явився, та у присутності адвоката позивача. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не складалося протоколу про правопорушення, а окрім того, з оскаржуваної постанови вбачається, що у розділі 7 «До постанови додаються» відповідачем будь-яких даних не зазначено, що вказує на відсутність доказів, на підставі яких посадовою особою винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення. З такими висновками колегія суддів не погоджується та, переглядаючи рішення суду першої інстанції, надаючи оцінку спірним правовідносинам, виходить з наступного. Згідно частин 1-4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до вимог статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу. За приписами ст. ст. 258, 283 КУпАП у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення. Дане правило міститься в п. 1 розділ ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зокрема справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. У випадках, передбачених частиною четвертою статті 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи та вже встановлено колегією суддів вище, розгляд справи стосовно адміністративного правопорушення позивача здійснено поліцейським Саганюком М. з викликом позивача, проте, як стверджує представник позивача, без його присутності та присутності його уповноваженого представника. Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи представника позивача про те, що відповідачем не повідомлено належним чином позивача про розгляд справи, а також про розгляд питання щодо скасування первинної постанови від 19 серпня 2020 року, як такі, що спростовуються матеріалами справи. Як визначено статтею 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Отже, судова колегія вважає, що у даному випадку строки та порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем дотримано. Окрім того, за п. 2.9 «в» ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 166 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів» від 02.03.2021 затверджено Вимоги до державних номерних знаків транспортних засобів. У розділі ІV «Загальні технічні вимоги до знаків» зазначено знаки виготовляються згідно із цими Вимогами. Визначено, що на лицьовий бік знаків типів 1, 4, 5, 7, 11, 13 - 15 та підтипів 3-1, 3-2, 8-1-1, 8-1-2, 12-1 наносять світлоповертальну плівку. Відшарування світлоповертальної плівки від лицьового боку знаків не допускається. Державний стандарт ДСТУ 4278:2004 "ЗНАКИ НОМЕРНІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ" НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДСТУ 4278:2004, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 грудня 2012 року №1525, встановлює типи та основні розміри, а також правила застосування номерних знаків для автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, тракторів, автомобільних і тракторних причепів, а також знаків, що їх виготовляють за індивідуальним замовленням. Так, цим стандартом поміж іншого визначено, колір поля знаків, літер, цифр та ребер жорсткості номерних знаків. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені (п. 30.2 ПДР). Згідно з частиною шостою статті 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття, або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До матеріалів справи додано фотоскрін з відеозапису номерного знаку позивача, встановленого на автомобілі Audi Q7 д.з.н. НОМЕР_1 , з якого чітко вбачається, що має місце відшарування верхньої захисної плівки номерний знаку, у зв`язку з чим його відображення не є чітким, тому не відповідає чинному наказу МВС №166 (розділ 4). Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України). Інші аргументи апелянта не є суттєвими та не спростовують встановлених обставин наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Відтак, на переконання судової колегії відповідачем доведено належними, достатніми та переконливими доказами обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом з переднім номерним знаком з відшаруванням світлоповертальної плівки від лицьового боку знаку. За таких обставин колегія суддів вважає оскаржувану постанову законною, правові підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом другим частини другої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року у справі №752/14444/23 скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає подальшому оскарженню. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді М.І. Кобаль Л.О. Костюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»