Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/7516/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5938/23 Справа № 932/7516/22 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та франшизи,- В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та франшизи передано на розгляд до Голосіївського районного суду м.Києва. Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Передаючи цивільну справу на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли із договору страхування, а тому справу направлено за підсудністю до іншого суду за місцем знаходження відповідача. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Загальні правила підсудності визначені ст. 27 ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч.6 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК, в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017 року) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК, в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017 року) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017 року). Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду. Отже, дане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а, навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позовних вимог є відшкодування шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням його майна (автомобіля) в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.06.2022 року у м.Дніпрі на перехресті вул. Січових Стрільців та вул. Бородянська, внаслідок зіткнення автомобіля під керуванням позивача з автомобілем, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована у відповідача. Між сторонами спору в межах даної цивільної справи відсутні договірні відносини щодо страхування. Страхувальником за договором страхування є особа, що вчинила ДТП ОСОБА_2 . Потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється відповідними правами за договором. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. В даному випадку позивачем пред`явлено позов до страховика про стягнення страхового відшкодування внаслідок заподіяння шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Отже за своєю правовою природою стягнення страхового відшкодування на підставі договору про страхування цивільно-правової відповідальності особи, що заподіяла шкоду, є вимогою про відшкодування шкоди, а отже, позивач вправі пред`являти такий позов за місцем заподіяння шкоди, тобто до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Отже, оскільки предметом позову є відшкодування шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням його майна, то позивач, звертаючись з позовною заявою до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, за місцем заподіяння шкоди, не порушив вимог закону щодо територіальної (юрисдикції) підсудності. Суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що предметом спору не є відшкодування шкоди, завданої майну позивача, а тому позов має розглядатися судом за загальними правилами підсудності, та постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу про передачу справи за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва, в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України. Відповідно до ч.4 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог процесуального права, тому існують підстави для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Головуючий: Судді: