Постанова 4854 № 400/2631/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/2631/21 Головуючий І інстанції: Малих О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О., за участю секретаря - Голобородько Д.В. та представника відповідача (апелянта) - адвоката Кузовлєвої А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту рішення суду - 25.07.2023р.) у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв» про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду, - В С Т А Н О В И В: 19.04.2021р. ГУ ДСНС України у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: вул.Виноградна,2, м.Миколаїв, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 09.03.2021р. по 15.03.2021р. позивачем було проведено плановий захід перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», що розташоване за адресою: вул. Виноградна, 2, м.Миколаїв, Миколаївська область, і складено акт від 15.03.2012р. №92. Порушення в цьому акті перевірки є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, у зв`язку із чим позивач звернувся з даним позовом до суду. Представник відповідача, у свою чергу, надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в яких позовні вимоги категорично не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року (ухваленим в порядку письмового провадження) позов ГУ ДСНС України у Миколаївській області - задоволено. Застосовано до ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: вул. Виноградна, 2, м.Миколаїв, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю юдей. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 14.08.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.07.2023р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв». 23.08.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023р. призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.10.2023р., яке, в свою чергу, за клопотанням представника відповідача було відкладено на 25.10.2023р. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача (апелянта) підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні. Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, а також виступи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини. У період з 09.03.2021р. по 15.03.2021р. посадовими особами ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведено планову перевірку дотримання ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 15.03.2021р. №92. Так, вказаною перевіркою встановлено численні порушення ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» приписів Кодексу цивільного захисту України, «Правил пожежної безпеки в Україні» (затв. наказом МВС України від 30.12.2014р. №1417) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки. При цьому, ряд виявлених порушень, на думку перевіряючих, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: - в архівному приміщенні (орієнтовною категорією «В») на 3 поверсі адміністративного будинку, в приміщеннях гаражів (3-1, К-1), складів (Р-1, П-1) орієнтовною категорією «В» допускаються використання електричних машини, апаратів, обладнання за виконанням та ступенем захисту, що не відповідають вимогам ПУЕ, а саме: розетки, вимикачі та електричні щити мають ступінь захисту нижчий, ніж ІР 44, чим порушено п.1.2 розділу IV ППБ України; - з`єднання, відгалуження, а також окінцювання жил проводів було виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у коридорах на поверхах, розподільчих коробках адміністративного будинку, чим порушено п.1.6 розділу IV ППБ України; - електророзетки та вимикачі у приміщенні майстерні КІПа (№205) виробничої будівлі встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, чим порушено п.1.17 розділу IV ППБ України; - у приміщеннях гаражу (К-1) орієнтовною категорією «В» допускаються експлуатація світильників із знятими ковпаками (розсіювачами), чим порушено п.1.18 розділу IV ППБ України; - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами у приміщеннях виробничої будівлі, чим порушено п.1.18 розділу IV ППБ України; - електрощити, групові електрощитки у коридорі на 2 поверсі не було оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), чим порушено п.1.16 розділу IV ППБ України; - допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема ширина евакуаційного виходу зі сходової клітини типу СК1 у хол першого поверху адміністративної будівлі менша нормативної (розрахункової) ширини сходового маршу (фактично 0,8 м замість 1,2 м); - допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема на шляхах евакуації із побутових приміщень (№68, №89) виробничої будівлі влаштовано турнікет, який зменшує нормативну ширину евакуаційного проходу, чим порушено п.2.37 розділу III ППБ України; - допускається зняття дверей сходових клітин типу СК1 на кожному поверсі адміністративного будинку, чим порушено п.2.37 розділу III ППБ України; - допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей на 2 поверсі адміністративного будинку сходової клітини СК1, чим порушено п.2.37 розділу III ППБ України; - допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема змінено конструктивні елементи сходової клітини типу СК1 у адміністративному будинку таким чином, що хол, через який влаштовується вихід назовні зі сходової клітки, не відокремлено від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу з заповненням їхніх отворів протипожежними перепонами (протипожежні вікна, двері тощо), чим порушено п.22 розділу II ППБ України; - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах в адміністративній будівлі, серед іншого, отвори, які утворили повітропроводи у протипожежних перегородках, стінах та перекриттях, що розділяють приміщення різного функціонального призначення і різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою, не заповнено протипожежними клапанами, а саме: протипожежними клапанами II типу між приміщеннями складів (№43, №46), електрощитової (№47), іншими приміщеннями адміністративного будинку; протипожежними клапанами II типу між складськими приміщеннями, електрощитовими та іншими приміщеннями виробничого корпусу, чим порушено п.2.3 розділу III ППБ України; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема проріз у протипожежних стінах (перегородках) не заповнено протипожежними дверима II типу між суміжними приміщеннями, а саме: адміністративний будинок, приміщення електрощитової (№47); приміщення, в якому зберігаються архівні справи на стелажах, на 3-му поверсі; приміщення серверної (№104) на 3-му поверсі; комірне приміщення (№106), виробнича будівля (електрощитова (№3); підстанція (№4); склад (№13); електрощитова (№ 16); склад (№24) усі отвори, що сполучаються Із виробничою частиною; склад (№37); котельня (№43); склад (№54) отвори між приміщеннями коридору (№59) і цеху (№56); машинне відділення ліфту (№58); кладова (№66); склад (№102); електрощитова (№108); електрощитова (№69); електрощитова (№203); вихід зі сходової клітини на покрівлю, чим порушено п.2.3 розділу III ППБ України; - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання приміщення електрощитової (№16) у виробничій будівлі через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди, чим порушено п.2.4 розділу III ППБ України; - дерев`яні конструкції елементів покриттів складської будівлі (П-1) (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п.2.5 розділу III ППБ України; -під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема у апаратному цеху (№201) у відділенні прийомки (№6), складі (№24) виробничої будівлі та складі (Г-1) металеві елементи покриттів (балки, ферми) не приведено до мінімальних значень класів вогнестійкості Я 30 за наявності пошкоджень вогнезахисного покриву, чим порушено п.2.8 розділу III ППБ України; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема сходи (сходові площадки, косоури, східці, сходи, балки) встановленні на шляхах евакуації із побутових приміщень виробничої будівлі не приведено до мінімальних значень класів вогнестійкості Я 60, чим порушено п.2.8 розділу III ППБ України; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, змінено шляхи евакуації з другого поверху адміністративного будинку, зокрема влаштовано перегородки у коридорі таким чином, що з кожної частини поверху немає другого евакуаційного виходу, чим порушено п.2.23 розділу III ППБ України; - не виконано захист будівель, споруд і зовнішніх установок від прямих попадань блискавки І вторинних її проявів, чим порушено п.1.21 розділу IV ППБ України; - наявна автоматична пожежна сигналізація знаходиться у несправному стані, чим порушено п.2.2 розділу III ППБ України; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення будівель адміністративного будинку (А-3), виробничої будівлі (Б-1, Б-2, Б1, Б2 та інші), складу (Г-1), підстанції (Е- 1), центрального розподільного пункту (Ж-1), гаражу (3-1), гаражу (К-1), складу (Л-1), магазину (М-1), склад (Н-1), склад (0-1), склад (П-1), склад (Р-1), склад (Т) не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття), чим порушено п.22 розділу II ППБ України; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення людей про пожежу та управління евакуюванням людей, чим порушено п.22 розділу II ППБ України; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення серверної (№104) на 3 поверсі адміністративного будинку не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням відповідних актів, чим порушено п.22 розділу II ППБ України; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення двоповерхової виробничої будівлі (Б-1, Б-2, Б1, Б2, Б9, Г-1 та інші) орієнтовною категорією «В» за наявності приміщень площею понад 500 м2 не обладнано автоматичною системою пожежогасіння з підписанням відповідних актів, чим порушено п.22 розділу II ППБ України; - не виконано вимоги ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: сигнал від приймально-контрольного приладу наявної автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостерігання, чим порушено п.1.4 розділу V ППБ України; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема не влаштовано аварійну вентиляцію у складі кислот, чим порушено п.2.18 розділу IV ППБ України; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема, система вентиляції (кондиціювання) між дільницею глазурованих сирків, дільницею сирків та масло-цехом змонтована без захисних пристроїв запобігання проникнення у дані приміщення продуктів горіння (протипожежні нормально відкриті клапани, повітряні завіси) в разі виникнення пожежі та не забезпечено взаємодію із автоматичною пожежною сигналізацією, чим порушено п.2.18 розділу IV ППБ України; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема повітроводи системи вентиляції (кондиціювання) між дільницею глазурованих сирків, дільницею сирків та масло-цехом не виконано із негорючих матеріалів; - лінії живлення до побутових кондиціонерів не було забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів, чим порушено п.2.26 розділу IV ППБ України; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, не забезпечує подання у кожну точку приміщень 2 струменів води з мінімальною витратою не менше, ніж 5 л/с кожен, чим порушено п.22 розділу II ППБ України; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема, об`єкт не забезпечено протипожежним водопостачанням від пожежних гідрантів на водогінній мережі, яка забезпечує розрахункову витрату води на пожежогасіння не менше 35 л/с протягом трьох годин, чим порушено п.22 розділу II ППБ України; - наявні пожежні щити не забезпечено у повному обсязі комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (з розрахунку 1 щит на 5000 м2 захищуваної площі), чим порушено п.3.11 розділу V ППБ України; - не виконано технічне обслуговування наявних вогнегасників розташованих на підприємстві згідно з Наказом МВС від 15.01.2018р. №25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», чим порушено п.3.17 розділу V ППБ України; - відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено окремо для кожного приміщення необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників), приміщення об`єкту не у повному обсязі забезпечені вогнегасниками, чим порушено п.3.8 розділу V ППБ України. Акт перевірки №92 підписано керівником відповідача «без зауважень». Наведені вище обставини та факт не усунення виявлених перевіркою порушень і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом. Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки подальша експлуатація ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», з виявленими позивачем порушеннями, створює реальну і невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, в цілому погоджується з наведеними висновками та вважає, що суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового регулювання даних спірних правовідносин, який полягає в наступному. Згідно з ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки і відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V. У відповідності до ч.5 ст.4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) чи реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. При цьому, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював таке призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. За змістом ч.ч.6,7 ст.7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового чи позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого було виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або ж часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Як передбачено п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; Згідно з ч.1 ст.68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск, а також реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів відносно захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або ж непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню і майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або ж часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, ухваленим у справі за позовом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого було виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Так, у розглядуваному випадку спірним є питання доцільності обрання виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача - ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», розташованих за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Виноградна, 2, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті перевірки. Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у світлі доводів учасників справи та наявних в матеріалах цієї справи доказів, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що захід реагування у вигляді повного (або ж часткового) зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При цьому, поняття загрози життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, що лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, серед інших, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Відповідно до ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При обранні відповідного заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку із чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.10.2019р. у справі №810/4274/17, від 21.02.2020р. у справі №815/6365/17, від 30.09.2020р. у справі №580/34/19, від 01.12.2021р. у справі №826/9226/16 та від 16.06.2022р. у справі №640/10140/20. На підставі цього колегія суддів враховує, що особливістю даного спору є те, що суб`єктом господарювання, який перевірявся органом державного нагляду (контролю) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є підприємство, що не належить до категорії побутових споживачів і виконує життєво важливі функції для забезпечення продовольчої безпеки держави - ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», а рішення про застосування заходів реагування, яке наразі є предметом апеляційного перегляду, прийняте в умовах дії воєнного стану. Викладене підтверджується наказом Міністерства агарної політики та продовольства України від 21.03.2022р. за №183, яким, власне, і затверджено відповідний перелік підприємств, до якого включено відповідача у справі. Загальновідомим є той факт, що вторгнення російської федерації в Україну зумовило критичне навантаження на системи державного управління в цілому, що пов`язано не тільки зі знищенням та руйнуванням об`єктів критичної інфраструктури, а й відповідно підвищенням попиту громадян на різні види медичної допомоги, забезпечення продовольчої безпеки держави та інші послуги, що не були пріоритетними до війни. З іншої сторони, у зв`язку з появою великої кількості внутрішньо переміщених громадян, безперебійна робота відповідних підприємств є важливою в умовах війни. З огляду на викладене, при застосуванні заходу реагування, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне проаналізувати та дослідити, які фактично порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки залишилися неусунутими відповідачем і, з урахуванням цього, вирішити питання доцільності обрання заходу реагування, який був би пропорційним наслідкам, до яких можуть призвести такі порушення. Так, матеріалами справи підтверджується, що 27.07.2023р. позивачем, за результатами огляду (обстеження) усунення порушень, викладених у позовній заяві ГУ ДСНС України у Миколаївській області, складено акт. За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) виявлено, що з переліку порушень, що підлягали усуненню у відповідності до вимог органу державного нагляду, на цей час фактично залишились неусуненими наступні пункти (12 порушень з 34 порушень): - допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на час початку використання об`єкта, зокрема, змінено конструктивні елементи сходової клітини типу СК1 у адміністративному будинку таким чином, що хол, через який влаштовується вихід назовні зі сходової клітки, не відокремлений від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу із заповненням їхніх отворів протипожежними перепонами (протипожежні вікна, двері тощо); - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах в адміністративній будівлі, зокрема отвори, що утворили повітропроводи у протипожежних перегородках, стінах та перекриттях, що розділяють приміщення різного функціонального призначення і різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою, не заповнено протипожежними клапанами: протипожежними клапанами II типу між приміщеннями складів (№43, №46), електрощитової (№47) та іншими приміщеннями адміністративного будинку; протипожежними клапанами II типу між складськими приміщеннями, електрощитовими та іншими приміщеннями виробничого корпусу; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема проріз у протипожежних стінах (перегородках) не заповнено протипожежними дверима II типу між суміжними приміщеннями, а саме: приміщення електрощитової (№47); приміщення, в якому зберігаються архівні справи на стелажах, на 3-му поверсі; приміщення серверної (№104) на 3-му поверсі; комірне приміщення (№106); електрощитова (№3); підстанція (№4); склад (№13); електрощитова (№16); склад (№24) усі отвори, що сполучаються із виробничою частиною; склад (№ 37); котельня (№43); склад (№54) отвори між приміщеннями коридору (№59) і цеху (№56); машинне відділення ліфту (№58); кладова (№66); склад (№102); електрощитова (№108); електрощитова (№69); електрощитова (№203); вихід зі сходової клітини на покрівлю; - не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до ДСТУ ЕК 62305-4:2012 «Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах»; - наявна автоматична пожежна сигналізація знаходиться у несправному стані; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення будівель адміністративного будинку (А-3), виробничої будівлі (Б-1, Б-2, Б1, Б2 та інші), складу (Г-1), підстанції (Е-1), центрального розподільного пункту (Ж-1), гаражу (3-1), гаражу (К-1), складу (Л-1), магазину (М-1), склад (Н-1), склад (0-1), склад (П-1), склад (Р-1), склад (Т) не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття); - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення людей про пожежу та управління евакуюванням людей; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення серверної (№104) на 3-му поверсі адміністративного будинку не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням відповідних актів; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення двоповерхової виробничої будівлі (Б-1, Б-2, Б1, Б2, Б9, Г-1 та інші) орієнтовною категорією В за наявності приміщень площею понад 500 м2 не обладнано автоматичною системою пожежогасіння з підписанням відповідних актів; - під виконані вимоги ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: сигнал від приймально - контрольного приладу наявної автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостерігання; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема повітроводи системи вентиляції (кондиціювання) між дільницею глазурованих сирків, дільницею сирків та масло цехом не виконані із негорючих матеріалів; - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема наявний внутрішній протипожежний водопровід виробничої будівлі (Б-1, Б-2, Б1, Б2, Б9, Г-1 та інші) не забезпечує подання у кожну точку приміщень 2 струменів води з мінімальною витратою не менше, ніж 5 л/с кожен. У той же час, на підставі поданих відповідачем доказів і письмових пояснень, колегією суддів з`ясовано, що ГУ ДСНС України у Миколаївській області було перевірено якість виконаних робіт протипожежного призначення «Система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, на об`єкті: Реконструкція трансформаторних підстанцій КТП-2 РУ 6/0.4 кВ, КТП-1 6/0.4, РП-21 РУ 6 кВ, КТП-3 кВ ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», розташованих за адресою: м.Миколаїв, вул. Виноградна,

2. За результатами проведеної роботи з`ясовано, що система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу змонтована відповідно до проектної документації (шифр проекта 925-2020-СПЗ; 025-2020-СПЗ.Р1.3) та працездатна. Водночас, позивач у своєму листі від 23.08.2023р. №5904-5557/5903.02 вказав, що дійсно мають місце окремі недоліки, а саме: відсутній 10% резерв ємності приймально-контрольних приладів або кільцевих шлейфів пожежної сигналізації для системи з адресованими компонентами; 10% резервний запас пожежних сповіщувачів (димових та ручних) від загальної кількості їх в СПС; приміщення, в якому встановлено ППКП, не обладнано пожежними сповіщувачами. Окрім того, відповідно до листа ТОВ «Миколаїв Телеком Буд» від 13.09.2023р. №89, вказане Товариство приступило до виконання робіт у відповідності до договору підряду від 08.08.2023р. №08082023 на капітальний ремонт системи зовнішнього блискавкозахисту згідно з проектною документацією №0315-П-2020. Станом на 13.09.2023р. були закуплені матеріали для виконання робіт на суму 1487806,03 грн., а роботи виконуються відповідно календарного плану виконання робіт (додаток №2 до Договору). У подальшому, листом ТОВ «Миколаїв Телеком Буд» від 29.09.2023р. №65 надано проміжний акт виконаних робіт №1 по договору підряду від 08.08.2023р. №08082023 на капітальний ремонт системи зовнішнього блискавкозахисту відповідно до проектної документації №0315-П-2020, яким підтверджується часткове виконання відповідних робіт. Також, за змісту листа від 05.10.2023р. №3116, який наявний у матеріалах справи, вбачається, що відповідно до договору від 22.07.2021р. №2021 ВUК 006/ПромБезпека на виконання підрядних робіт з розробки проектної документації, ТОВ «НТП «Промбезпека» ведуться роботи з розробки проектної документації автоматичної системи пожежогасіння (водяного) та протипожежного водопроводу на об`єктах. Станом на 05.10.2023р. в рамках зазначеного договору виконані наступні роботи: - розрахунок основних параметрів роботи систем пожежогасіння відповідно до вимог чинного законодавства на об`єктах: резервуари протипожежного запасу води, зовнішній протипожежний водопровід; виробнича будівля (Б2); склад (Н-1, О-1, П-1. Р-1), водонасосна станція; гараж (3-1, К-1); адміністративно-побутовий корпус (А3); казеїновий цех (В-1); склад (Г-1); склад (Л-1). - вибір основного устаткування, попереднього розміщення елементів автоматичної системи пожежогасіння та внутрішнього пожежного водопроводу на поетажних поверхах виробничих будівель: виробнича будівля (Б2); водонасосна станція; гараж (3-1, К-1); адміністративно-побутовий корпус (А3); казеїновий цех (В-1); склад (Г-1); склад (Л-1), - початі роботи з проектування систем автоматизації автоматичної системи пожежогасіння та внутрішнього пожежного водопроводу відповідно до вимог на наступних об`єктах: виробнича будівля (Б2); водонасосна станція; адміністративно-побутовий корпус (А3); казеїновий цех (В-1); склад (Г-1); склад (Л-1). Однак, враховуючи військову агресію російської федерації, у зв`язку з чим 24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022р. введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє по теперішній час, постійні обстріли, що зазнавало та зазнає м.Миколаїв, а також у зв`язку з частковою мобілізацією працівників ТОВ «НТП «Промбезпека», вказаним листом повідомлено про затримку термінів виконання робіт. Вказано, що кінцевий термін виконання робіт на об`єктах ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» - до 01.11.2023р. Виходячи з наведених фактичних обставин справи, судова колегія вважає, що відповідачем дійсно було вчинено дії, спрямовані на усунення встановлених позивачем порушень. Однак, як вбачається із матеріалів справи та, фактично, не заперечується сторонами, на час розгляду справи в суді 1-ї інстанції відповідачем було частково усунуто лише половину виявлених під час перевірки порушень. Проаналізувавши зміст укладених відповідачем договорів, а також долучених до матеріалів справи документів, колегія суддів наголошує, що зазначені докази жодним чином не спростовують наявність порушень станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, а свідчать лише про наміри відповідача виконати (завершити) відповідні роботи в майбутньому та, як наслідок, не свідчать про повне усунення ним порушень. Окрім того, лише тільки факт укладання договорів не свідчить про усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені вище обставини, доходить висновку про те, що фактично в усіх будівлях, спорудах та приміщеннях, що розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Виноградна, 2, продовжують існувати порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що загрожують життю і здоров`ю людей. У той же час, відповідач (апелянт) жодним чином не заперечував, що даний об`єкт належить до категорії об`єктів з масовим перебуванням людей (на даний час на підприємстві працює близько 230 осіб), однак протипожежний стан цього об`єкта, як уже зазначалося вище, не в повній мірі відповідає вимогам законодавства щодо створення безпечних умов для перебування працівників. Судова колегія вважає, що розгляд справи знаходиться у площині виявлення наявності підстав для застосування судом заходів реагування, які, у свою чергу, встановлені під час розгляду справи за позовом органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки про застосування заходів реагування. Водночас, виходячи з суті виявлених ГУ ДСНС України у Миколаївській області під час перевірки порушень, вони є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим з урахуванням того, що згідно з КЦЗ України, пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Однак, встановлені у справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, адже стосуються, зокрема, протипожежних норм. Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. Отже, враховуючи, що на час розгляду цієї справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто в повному обсязі, судова колегія вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, відповідно, є обґрунтованими вимоги позивача про застосування до відповідача певних заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкту, оскільки виявлені перевіркою порушення, у разі виникнення пожежної небезпеки, будуть нести реальні, а не вірогідні негативні наслідки. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень, тобто вказаний захід має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я. Захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та відповідно ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відповідача. Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з положеннями ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок стосовно доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв» - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено: 31.10.2023р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко