Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3214/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/3214/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року (суддя Науменко В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 опікуна в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №110750000881 від 18.05.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплатити, з врахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 31.01.2021 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з врахуванням довідки, виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на вказане рішення подана апеляційна скарга. Відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що предмет спору по цій справі вже досліджувався у справі №340/1742/21, сторонами виступали ті ж позивач та відповідач, що і у даній справі. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 31.01.2021 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% від розміру пенсії за віком годувальника. Позивач є особою з інвалідністю з дитинства І «А» групи і перебував на утриманні свого батька до дня його смерті. ОСОБА_1 знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з жовтня 2016 року та отримував довічне грошове утримання судді у відставці. Після смерті батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 як законний опікун ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника після смерті батька розмірі 50% від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці його батька, яке складало 90% від грошової винагороди судді працюючого на відповідній посаді, починаючи з 31.01.2021. Однак відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, тому позивач був змушений захищати свої права в судовому порядку. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №340/1742/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2023 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення ОСОБА_2 пенсії у зав`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від розміру пенсії за віком ОСОБА_3 , обчисленої на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву №302 ОСОБА_2 подану 16 лютого 2021 року його законним представником ОСОБА_4 із врахуванням волевиявлення заявника щодо вибору пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі: 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV. Відповідач на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1724/21 виніс рішення №110750000881 від 18.05.2023 року (т. 1 а.с 121), яким відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ. Рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 годувальник, за життя не звертався за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, у зв`язку з чим матеріали справи не містять довідок про заробітну плату державного службовця; а також тим, що з 01.05.2016 року відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року. Позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктом 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частинами 12-13 статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім`ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім`ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що утриманці державних службовців, що отримали право на пенсію за ст. 37 Закону № 3723, мають право на пенсію по втраті годувальника, розмір якої обчислюється від суми заробітної плати померлого годувальника. Суд першої інстанції вірно врахував, що право ОСОБА_2 на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про державну службу», у розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, вже було встановлено рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №340/1742/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2023 року. Вказане є преюдиціально встановленим фактом. Суд першої інстанції вірно зазначив, що виконуючи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/1724/21 від 05.08.2022 року, відповідач обмежився оглядом наявних у пенсійній справ матеріалів та відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, обґрунтовуючи своє рішення №110750000881 від 18.05.2023 відсутністю у матеріалах пенсійної справи довідок про заробітну плату державного службовця ОСОБА_1 . Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Суд першої інстанції вірно зазначив, що у разі відсутності тих чи інших документів, необхідних для виконання рішення суду у справі № 340/1724/21 від 0.08.2022 року, відповідач повинен був поінформувати про необхідність їх подати позивача та/або витребувати їх в залежності від періодів роботи у відповідного страхувальника чи з архівної установи. Матеріали справи не містять доказів вжиття таких заходів відповідачем для забезпечення гарантованого Конституцією України права позивача на соціальний захист. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції поро необхідність виходу за межі позовних вимог, та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №110750000881 від 18.05.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 та відновити порушене право позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника починаючи з 31.01.2021 року, в розмірі 70% від розміру пенсії, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, з врахуванням заробітної плати ОСОБА_3 , визначеної відповідно до довідки, виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020 року. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції вірно врахував, що у справі №340/1742/21 основною позовною вимогою було визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області щодо не призначення та не виплати пенсії, починаючи з 31.01.2021. У справі, що розглядається, позивач просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №110750000881 від 18.05.2023 року про відмову в призначенні пенсії. Суд першої інстанції вірно врахував, що вимоги, заявлені у цих двох справах, не є тотожними, адже підстави для звернення до суду у позивача у цих справах різні. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 опікуна в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 01 листопада 2023 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш