Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/2057/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 340/2057/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року (суддя Момонт Г.М., м. Кропивницький, повний текст рішення виготовлено 04.10.2021 року) у адміністративній справі № 340/2057/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання перевести з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, суд в с т а н о в и в: У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову йому у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, оформлене листом від 22.12.2020 року №3485-3866/Б-02/8-1100/20; зобов`язати відповідача перевести його з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 та здійснити перерахунок її пенсії з 23.11.2020 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградського області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 23.11.2020 року перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 . З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд неправильно зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є альтернативою пенсії, адже це різні поняття, що за своєю суттю та природою походження та джерелами фінансування; суд фактично померлого суддю у відставці, що отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перевів у статус пенсіонера, якого померла на момент смерті, не мала. Апелянт зазначав, що позивач 23.11.2020 року звернувся із заявою про перехід на інший вид пенсії довільної форми та не надав оригінали документів, а тому йому у порядку Закону України «Про звернення громадян» було надано відповідь, в якій було роз`яснено порядок звернення за іншим видом пенсії. Апелянт зазначав, що базовою величиною для визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника, яку вона не отримувала. Питання, пов`язані з обчисленням розміру пенсії за віком врегульовано статтями 25, 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Апелянт зазначав, що питання пенсійного забезпечення членів сім`ї суддів, у тому числі у випадку втрати годувальника, не врегульовано ні Законом України «Про статус суддів», ні Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; довічне грошове утримання судді не є видом пенсії у розумінні норм діючого законодавства; виплата його нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у випадку призначення такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім`ї судді. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 з 17.04.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 14.07.1979 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно довідки Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 22.03.2021 року №92 проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 без реєстрації, знаходився на її утриманні до її смерті, вів з нею спільне господарство. ОСОБА_2 з 16.06.2016 року отримувала довічне грошове утримання судді у відставці. 23.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника за померлу дружину ОСОБА_2 за Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Листом №3485-3866/Б-02/8-1100/20 від 22.12.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило ОСОБА_1 , в переведенні на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з тим, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» таке переведення на пенсію по втраті годувальника не передбачено, рекомендовано звернутися із заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд зазначав, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно ч.1 ст.9, ч.1 ст.10, частин 1, 2 ст.36, ч.1 ст.37 якого в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 має право на перехід, за своїм бажанням і в порядку, що визначений законом, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, як непрацездатний член сім`ї померлого годувальника; для нього, який одержував пенсію за віком, допомога дружини була постійним і основним джерелом засобів до існування та розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, яке отримувала померла особа. Суд послався на частини 1, 5 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно якої судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суд врахував, що пенсія та щомісячне довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу та за своїм змістом є щомісячними грошовими виплатами, які призначаються у встановленому державою порядку як захід забезпечення належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків судді та вважав, що право ОСОБА_1 на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника не може залежати від того, що годувальник отримував щомісячні виплати не відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у вигляді щомісячного довічного грошового утримання судді, оскільки пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто її розмір залежить від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті. Суд посилаючись на ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року №22-1, зазначав, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Заява, зокрема, про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії; переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії; заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Позовна вимога в частині зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки з відповідною заявою ОСОБА_1 до пенсійного органу не звертався. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 17.04.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Встановлено, що ОСОБА_1 з 14.07.1979 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 22.03.2021 року №92 ОСОБА_1 проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 без реєстрації, знаходився на її утриманні до її смерті, вів з нею спільне господарство. Встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з 16.06.2016 року отримувала довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою довільної форми про переведення його на пенсію по втраті годувальника за померлу дружину ОСОБА_2 за Законом України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів». До заяви додав копії: свідоцтва про одруження, паспорта, свідоцтва про смерть, ідентифікаційного коду. Встановлено, що листом №3485-3866/Б-02/8-1100/20 від 22.12.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило ОСОБА_1 , в переведенні його на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника нормами цього Закону не передбачено. Додатково, пенсійний орган роз`яснив ОСОБА_1 , що відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера, або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 цього Закону незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку , передбаченого ст.26 цього Закону. Рекомендовано з питання переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами цього Закону особисто або через представника, який діятиме на підставі виданої йому довіреності, звернутися до відділу обслуговування громадян №10 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за адресою: м. Голованівськ, вул. Соборна, буд.48. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції зазначає, що умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, обчислення розміру встановлені частинами 1, 2, 3 ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), згідно яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтями 25, 27, 28, 40 якого регулюється це питання. Як вбачається з листа від 22.12.2020 року №3485-3866/Б-02/8-1100/290, Головне управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області не заперечувало права ОСОБА_1 на переведення його на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , однак прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника пенсійний орган та визначити розмір, може лише за такою заявою ОСОБА_1 відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року №22-1. Встановлено, що такої заяви ОСОБА_1 не подавав до пенсійного органу. У свою чергу, ОСОБА_1 вважав, що має право на переведення його пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частин 1, 2 ст.141 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія. Пунктом 18 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІІ «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016 року, у у ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виключене право призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу». Відповідно до ст.141 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 02.06.2016 року, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Отже, з 01.05.2016 року, як Закон України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», так і Закон України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» передбачають за вибором судді, який вийшов у відставку призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Суд апеляційної інстанції вважає, що Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено загальний підхід для обчислення усіх видів пенсій з базової величини - пенсії за віком, порядок обчислення якої унормовано у ст. 27 цього Закону; від розміру пенсії за віком визначається розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника (ч.1 ст. 37 Закону). Суд вважає, що незалежно від того, отримувала особа пенсію за віком чи ні, усі пенсії, в тому числі і пенсія у зв`язку з втратою годувальника, обчислюються з однакової базової величини - пенсії за віком, а тому та обставина, що суддя у відставці ОСОБА_2 пенсії за віком не отримувала (а отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці), не є перешкодою для застосування пенсії за віком як базової величини для обчислення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника. В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що виплата щомісячного довічного грошового утримання нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім`ї судді. Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те, що на нього як на члена сім`ї судді ОСОБА_2 поширюються матеріальні гарантії незалежності суддів, оскільки гарантії незалежності суддів мають функціональний характер і поширюються виключно на суддів, якщо інше прямо не визначено законом. Суд враховує, що, як Закон України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», так і Закон України від 02.06.2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», не визначав і не визначає зараз особливостей пенсійного забезпечення осіб, що перебували на утриманні судді, на випадок його смерті, а Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не містить норми, яка б дозволяла замість пенсії за віком померлого годувальника застосовувати щомісячне довічне грошове утримання судді. В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.1.2005 року №22-1 (в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника), зокрема, заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Орган, що призначає пенсію, розглядає, зокрема, питання про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 не подавалась заява до пенсійного органу про переведення його на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійним органом фактично не заперечувалось право ОСОБА_1 на переведення його на цей вид пенсії, крім того, було роз`яснено його право та порядок звернення із такою заявою. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості з метою обрання найбільш ефективного способу захисту, виходу за межі позовних вимог та вирішення питання про переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховує судову практику, викладену у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 року у справі №318/2128/15-а та постанові Верховного Суду від 21.12.2021 року у справі №440/7341/20. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року у адміністративній справі № 340/2057/21 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання перевести з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова