Постанова 4803 № 211/1159/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7113/23 Справа № 211/1159/23 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І.О. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О., за участю секретаря судового засідання Примак Н.М., учасники справи: позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг цивільну справу № 211/1159/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотеки припиненою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року, (суддя Юзефович І.О.) постановлену в приміщенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, - В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ У лютому 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та просять суд визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором №0308/1107/88-500 від 22.11.2007, укладеним між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , та визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №0308/1107/88-500-Z-1 від 22.11.2007, укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інші договори про внесення змін та доповнень до цього договору іпотеки, посилаючись на виконання позивачами основного зобов`язання у повному обсязі. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 19 червня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотеки припиненою, закрито. Ухвала суду мотивована тим, що у провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання договору іпотеки припиненим, та у справі було ухвалено постанову з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому суд вважав за необхідне провадження у справі закрити. КОРОТКИЙ ЗМІСТВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , посилаються на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, поставлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги, що позивам було відмовлено у задоволені позовної заяви у зв`язку з обранням неналежного способу захисту і по суті спір вирішено не було. Саме тому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 змушені знову звернутися до суду із схожою вимогою та нетотожною. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання договору іпотеки припиненим. Рішенням суду від 12.08.2020 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено: визнано припиненим іпотечний договір № 0308/1107/88-500-Z-1 від 22.11.2007, укладений між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І., що зареєстрований у реєстрі за номером 12439 та інші договори про внесення змін та доповнень до цього договору іпотеки; зобов`язано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів, а саме: оригінал договору купівлі-продажу квартири ВСХ № 904620 від 21.06.2006, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 3436 та оригінал технічного паспорта на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.11.2020 рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2020 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 31.08.2022 рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2020 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25.11.2020 скасовано і ухвалено нове рішення: у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання договору іпотеки припиненим, відмовлено . ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції не відповідає. Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довірата Гарантія» про визнання договору іпотеки припиненим, та у справі було ухвалено постанову з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому суд вважав за необхідне провадження у справі закрити. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі» (пункти 26, 27). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу». Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18. Зважаючи на те, що постановою Верховного суду від 31 серпня 2022 року по справі № 211/1722/20 у задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання договору іпотеки припиненим відмовлено з підстав обрання позивачами неналежного способу захисту, який не передбачений законом, а отже, якщо суд відмовляє у позові у зв`язку із даною підставою, то в такому разі позивачу необхідно повторно звернутись до суду з новим позовом, але вже з іншою вимогою, належною або ефективною, що є логічним. Крім того, справа № 211/1722/20 не була вирішена по суті, а обрання позивачами неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Також, у даній справі заявлена позовна вимога про визнання припинення зобов`язання за кредитним договором, яка раніше позивачами не заявлялося. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про закриття провадження у справі. З огляду на вищезазначене, закриття судом першої інстанції провадження по справі, з наведених в ухвалі підстав, є необґрунтованим і таким, що суперечить нормам процесуального права, ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що ухвала про закритті провадження по справі постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом. Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , задовольнити. Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19червня 2023 року про закритті провадження по справі, скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий О.О. Тимченко Судді В.П. Зубакова В.О. Остапенко Повне судове рішення складено 01 листопада 2023 року. Головуючий О.О. Тимченко