Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12693/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2023 р. Категорія 111010000м. ОдесаСправа № 420/12693/23 Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В., час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що ним у встановленому законодавством порядку були складені та направлені до контролюючого органу податкові накладні №234 від 22.03.2023 року та №302 від 29.03.2023 року, реєстрацію яких контролюючим органом з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України було необґрунтовано зупинено. При цьому підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у податкових накладних, позивачем були направлені до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією були прийняті рішення від 18.04.2023 року №8663686/2829704195 та №8663679/2829704195 про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних. Позивач вищезазначені рішення вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що не враховують специфіку господарських операцій позивача, відображених у цих накладних, не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття цих рішень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2023 року №8663686/2829704195 та №8663679/2829704195 про відмову у реєстрації податкових накладних фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №234 від 22.03.2023 року та №302 від 29.03.2023 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №234 від 22.03.2023 року та №302 від 29.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх фактичного подання. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що посилання на не визначення податковим органом у квитанціях документів, які слід надати на розгляд комісії суперечить визначеним вимогам чинного законодавства щодо встановленого переліку обов`язкової інформації квитанції. Також, апелянт вказує, що позивачем не було надано контролюючому органу розрахункових документів, які б свідчили перерахування коштів позивачу за поставлений товар, повідомлень про об`єкти оподаткування (форма №20-ОПП), зокрема про наявні у позивача офісні та складські приміщення, автомобільний транспорт та іншу необхіфдну техніку, що знаходиться в ореді чи власності останього. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2002 року. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 10.84 Виробництво прянощів і приправ; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. 10.01.2022 року позивачем було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Компані Одеса» договір поставки №401/567, згідно якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити продовольчі товари в асортименті, в кількості та за ціною згідно супровідних документах на поставку, які є додатками до цього договору. Згідно п.2.1 Договору за згодою сторін договору поставка товару може здійснюватися або зі складу постачальника, шляхом доставки товару транспортом постачальника в місце поставки, вказане покупцем, або самовивозом транспортом покупця. Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються в національній валюті України. Загальна сума договору складає вартість товару, отриманого за усіма супровідними накладними на товар. Товар оплачується на умовах відстрочення платежу протягом 7 календарних днів з дня поставки товару покупцю. На виконання умов даного договору №401/567 від 10.01.2022 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 на адресу контрагента систематично поставляв товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме: 22.03.2023 року на загальну суму 3548,15 грн. з ПДВ видаткові накладні №1007 від 22.03.2023 року на суму 2034,35 грн. з ПДВ, №1008 22.03.2023 року на суму 1513,79 грн. з ПДВ. 29.03.2023 року на загальну суму 4226,92 з ПДВ - видаткові накладні №1096 від 29.03.2023 року на суму 2598,26 грн. та №1097 від 29.03.2023 року на суму 1628,65 грн. Також позивачем до суду були надані платіжні інструкції №917 та №957 про сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Компані Одеса» на користь позивача коштів згідно договору поставки №401/567 від 10.01.2022 року. При цьому з наданих до суду документів вбачається, що постачальниками позивачу товару є ТОВ «Аквафрост» та ТОВ «Пирятинський делікатес», що підтверджується відповідними договорами, товарно-транспортними накладними, платіжними інструкціями, видатковими та податковими накладними. За фактом першої події, а саме поставки товару, позивачем було виписано та подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №234 від 22.03.2023 року та №302 від 29.03.2023 року. Вищевказані податкові накладні згідно квитанцій були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на зазначене, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 засобами електронного сервісу М.E.DOC було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо господарських операцій, відображених в податкових накладних №234 від 22.03.2023 року та №302 від 29.03.2023 року, реєстрацію яких було зупинено. Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2023 року №8663686/2829704195 та №8663679/2829704195 позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав надання платником податків копій документів складених з порушенням законодавства, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів, у т.ч. рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладних. Не погодившись із зазначеними рішеннями та вважаючи їх протиправними і необґрунтованими, позивач звертався зі скаргами до Держаної податкової служби України при цьому надав додатковий пакет документів, а саме відповідні договори з контрагентами, щодо придбання товару, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, видаткові накладні. Разом з тим, скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були залишені рішеннями ДПС України №40480/2829704195/2 та 40479/2829704195/2 від 04.05.2023 року без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Підставою залишення скарг без задоволення зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів, у т.ч. рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладних. Позивач вважає, що вказані рішення є незаконними та необґрунтованими, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, з огляду на що рішення від 20.04.2023 року №8663686/2829704195 та №8663679/2829704195 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Згідно з п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого у встановленому порядку. Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено, зокрема, такий критерії ризиковості платника податку на додану вартість, як «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Водночас, відповідачами не було наведено жодних фактичних обставин або доказів, що слугували б підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податків та, відповідно, для зупинення реєстрації податкових накладних підприємства. Крім того, віднесення позивача до категорії ризикових платників податків може свідчити лише про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, проте не звільняє відповідача від обов`язку зазначити чіткий перелік документів, яких не вистачає для реєстрації цієї накладної. Відповідно до п.п. 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520. Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому п. 5 Порядку №520 включає в себе об`ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.п. 7, 9 Порядку №520). Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України. Водночас в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивача відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих податкових накладних. Суд зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Відповідно до п. 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено до податкового органу копії первинних документів та пояснення по господарських операціях, щодо яких були складені податкові накладні №234 від 22.03.2023 року та №302 від 29.03.2023 року. Не надаючи оцінки наданим позивачем первинним документам, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2023 року №8663686/2829704195 та №8663679/2829704195 позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені або оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано. Верховний Суд в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 вказав, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії. Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.). Затверджена Порядком №520 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорювані рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податків документів без конкретизації (підкреслення, як того вимагає форма такого рішення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає. Зазначені рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області є актом індивідуальної дії. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства. Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18. Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права. У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта щодо не надання позивачем контролюючому органу розрахункових документів, які б свідчили перерахування коштів позивачу за поставлений товар, повідомлень про об`єкти оподаткування (форма №20-ОПП), зокрема про наявні у позивача офісні та складські приміщення, автомобільний транспорт та іншу необхіфдну техніку, що знаходиться в ореді чи власності останього, оскільки рішення податкового органу не містять посилання та вимоги про необхідність надання саме цих документів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 20.04.2023 року №8663686/2829704195 та №8663679/2829704195 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №234 від 22.03.2023 року та №302 від 29.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке. Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246). Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкових накладних датою їх подання на реєстрацію. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року по справі № 420/12693/23, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький