Постанова 4824 № 361/5177/23

Постанова Іменем України 30 жовтня 2023 року м. Київ провадження №33/824/4431/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Гармаша Михайла Юрійовича розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Гармаша Михайла Юрійовича на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області в складі судді Сіренка Н. С. від 16 серпня 2023 року у справі №361/5177/23 Броварського міськрайонного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 У С Т А Н О В И В: 20 червня 2023 року інспектором ВРПП Броварського РУП старшим лейтенантом поліції Василенком О. О. складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що громадянин ОСОБА_1 , 20.06.2023, о 19 год. 20 хв., на вул. Симона Петлюри, 21, в м. Бровари, керував транспортним засобом «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. В протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначено, що до протоколу додаються пояснення свідків, запис з бодікамери, матеріали справи. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської областівід 05 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - Гармаш М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Зазначив, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Drager», однак після такої відмови поліцейські не направили водія для проходження огляду до закладу охорони здоров`я та не складали відповідного направлення. Додав, що пояснення свідків не відповідають критерію добровільності, оскільки такі пояснення ними особисто не писались, а їх зміст викладено на заздалегідь підготовленому бланку. Більше того, пояснення не кореспондуються з відеозаписом, яким не зафіксовано пропозиції поліцейського до ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Додав, що розгляд справи проводився без участі сторони обвинувачення, що свідчить про спрощений підхід суду до розгляду справи, що вважав упередженістю суду та порушенням принципу невинуватості. За вказаних обставин просив скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2023 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні 02.10.2023 захисник ОСОБА_1 - Гармаш М. Ю. повідомив, що ОСОБА_1 не з`явився до суду через те, що він готується до операції та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 бажає особисто приймати участь в розгляді справи та бути присутнім у судовому засіданні. Просив суд відкласти розгляд справи не менш ніж на три тижні. Судом заявлене клопотання задоволено та відкладено розгляд справи на 30.10.2023. У судовому засіданні 30.10.2023 ОСОБА_1 та його захисник Гармаш М. Ю. надали пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав наведених в ній. ОСОБА_1 пояснив, що не знав порядок процедури огляду та якби йому запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я він погодився б. Гармаш М. Ю. звертав увагу суду на те, що на відеозаписі не вбачається пропозиція поліцейських пройти огляд у медичному закладі. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гармаша М. Ю., вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 25.04.2023, 20.06.2023, о 19 год. 20 хв., на вул. Симона Петлюри, 21, в м. Бровари, керував транспортним засобом «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 повністю доведена у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №446485 від 20.06.2023; актом огляду водія ОСОБА_1 , поясненнями свідків, та відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким зафіксовано що ОСОБА_3 керував автомобілем та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Скаржник помилково вважає, що судом неповно встановлено обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та визнано його винним за відсутності доказів відмови від проходження огляду к медичному закладі і це свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду, з огляду на наступне. Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп`яніння. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 Розділу 2 Інструкції). У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. При цьому, обставини відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, можуть фіксуватися технічними засобами відео фіксації. Також факт відмови може бути зафіксований у поясненнях свідків. Отже, з аналізу положень ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Крім того, з положень вищенаведених норм законодавства вбачається обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Таким чином, у даній справі підлягає встановленню факт, що така вимога поліцейського була законною відносно ОСОБА_1 , а також факт відмови останнього від виконання такої вимоги, тобто відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров`я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована не лише поясненнями свідків, а й технічними засобами відео фіксації. Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України з фіксацією події технічними засобами відеозапису чи у присутності двох свідків. Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №446485 від 20.06.2023вбачається, що ОСОБА_1 , 20.06.2023, о 19 год. 20 хв., на вул. Симона Петлюри, 21, в м. Бровари, керував транспортним засобом «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків (а. с. 1). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 вбачається, що огляд не проводився та зазначено свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 2). З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що 20.06.2023 останніх було запрошено у якості свідків при складанні адміністративного матеріалу відносно водія ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та порушення мови. На вимогу працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager» або у медичному закладі у їх присутності відмовився (а. с. 5). Таким чином, доводи скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів пропозиції поліцейського пройти огляд у медичному закладі спростовуються поясненнями свідків, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Drager» та у закладі охорони здоров`я, тобто в установленому законом порядку. Як на перевірку доводів скаржника, судом апеляційної інстанції досліджено відеофайли з бодікамери поліцейського, що містяться на СД-диску (а.с. 6), щодо яких суд зазначає наступне. Відеозаписом зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки його автомобіля, поліцейські повідомили причину зупинки, а саме, що громадяни зателефонували на лінію 102 та повідомили, що водій ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_1 , рухається по місту з численними порушеннями ПДР. Під час спілкування у поліцейських виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. На пропозицію поліцейського в установленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 категорично відмовився та повідомив, що не поїде нікуди. Також останній визнав, що вживав алкоголь, а саме коньяк. При цьому, зазначені вище протокол, акт огляду, пояснення свідків та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що на відеозаписом не зафіксовано, що поліцейський пропонував пройти огляд у медичному закладі. Разом з тим, такі доводи не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на наявні письмові пояснення свідків, в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням алкотестера «Drager» та у закладі охорони здоров`я. Більше того, з відеозапису вбачається, що поліцейський пропонував пройти в установленому законом порядку огляд на стан сп`яніння, що відповідає вимогам п. 2.5 ПДР, тобто на місці зупинки чи у медичному закладі. Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимог цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. І для такої реалізації його права, останній отримував посвідчення водія та здавав відповідні тести. Відтак п. 2.5 ПДР відомий ОСОБА_1 , як і відомий установлений законом порядок проходження огляду на стан сп`яніння, а тому доводи про порушення порядку процедури огляду є безпідставними. Апеляційний суд наголошує, що незнання законів не звільняє від відповідальності. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доведена наявними в матеріалах справи доказами. Оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки з використанням приладу «Drager» та в закладі охорони здоров`я, що підтверджено доказами в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР. Доводи скаржника про те. що пояснення свідків не відповідають критерію добровільності є необгрунтованимим. Дійсно їх пояснення викладено на надрукованих бланках, однак пояснення містять їх особисті дані які вносилися кульковою ручкою та їх підписи, що не викликає сумніву у їх упередженості. Більше того, використання бланків таких пояснень не суперечать положенням законодавства та не свідчать про порушення прав ОСОБА_1 , а відтак не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги, щодо розгляду справу розглянуто судом першої інстанції без участі сторони обвинувачення не є підставою для скасування судового рішення, з огляду на таке. Відповідно ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Санкція и. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не передбачає такого виду стягнення, що був би пов`язаний з обмеженням особистої свободи громадян. Не передбачено обов`язкової участі прокурора при розгляді справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП і положеннями ст. 250 КУпАП, яка розкриває повноваження прокурора при здійсненні ним нагляду, а тому такі повноваження кореспондуються із положеннями ч. 5 ст. 7 КУпАП щодо здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. 3 огляду на викладене, законом не передбачено здійснення нагляду прокурором за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП. Крім того, таке право ОСОБА_1 відновлено шляхом перегляду справи судом апеляційної інстанції, який належним чином повідомив Київську обласну прокуратуру (а. с. 43-44). Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним. Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Гармаша Михайла Юрійовича - залишити без задоволення. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської областівід 16 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. Ф. Мазурик