Постанова 4821 № 705/3333/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/553/23 Справа № 705/3333/23 Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАПГоловуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2023 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю правопорушника ОСОБА_1 та захисника Вознюка В.А., розглянувши апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить, 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення т/з. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.. в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 21.06.2023 о 19 год. 20 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса 210 км, керував автомобілем DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, а саме відсутня категорія Е, чим вчинив правопорушення повторно потягом року/ ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції винним себе визнав. Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить, 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення т/з. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Поновити строк на оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.08.2023 в справі.

2. Скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.08.2023.

3. Закрити провадження в справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що зазначена постанова винесена без врахування фактичних обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Вказує, що склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає умисну форму вини. Копію оскаржуваного рішення він отримав 28.08.2023. В зв`язку з тим, що йому та захиснику був необхідний час для ознайомлення з мотивувальною частиною даного рішення суду та підготуванням правової позиції по справі, вважає що строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись саме з дня отримання копії судового рішення, а саме з 28.08.2023, оскільки йому до 28.08.2023 не були відомі висновки суду. Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки копію судового рішення він отримав 28.08.2023 року, відтак строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей та документів та іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення ААД №099388 від 21.06.2023 складено відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП з підстав керування автомобілем разом з причипом не маючи права керування таким транспортним засобом, саме відсутня категорія «Е». Тобто, на думку працівників поліції, ОСОБА_1 вчинив правопорушення не маючи категорії «Е», оскільки саме цим описується мотивувальна частина протоколу про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - особам, які досягли 16-річного віку; автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С,Т), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку; автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії ВЕ, СІЕ, СЕ) також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку; автобусам трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, DІЕ, DЕ, Т) - особам, які досягли 21- річного віку. Зазначене вказує на те, що відповідно до діючого законодавства України, така категорія, як категорія «Е» відсутня. Тобто, виходячи з зазначеного, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за відсутність прав керування відповідно до категорії «Е», якої не існує. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Виходячи з цього, оскільки склад зазначеного в протоколі та відповідно інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому ОСОБА_1 не може бути підданий адміністративному стягненню на підставі зазначеної норми. Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Разом з цим, відповідно до коментованої ст. 256 КУпАП, проткол про адміністративне правопорушення повинен містити перелік всіх обов`язкових реквізитів протоколу, і у разі їх відсутності він не має доказового значення. Протокол про адміністративне правопорушення займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у ст. 280 КУпАП і мають значення для правильного вирішення справи. Така позиція законодавця вимагає від посадових осіб, які складають протокол, суворо дотримуватися порядку його оформлення. Вказана обставина є істотною, яка впливає на правильність прийняття рішення по справі. На підставі викладеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП. Керуючись вимогами п. 1 ч. 1 ст.247, ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року. Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Поєдинок