Постанова 4821 № 712/10188/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/595/23 Справа № 712/10188/23 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Пронька В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 жовтня 2023 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №712/10188/23 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Соснівського районного суду м.Черкаси за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , - в с т а н о в и л а: Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; постановлено стягнути на користь держави судовий збір у сумі 536 гривень 80 коп. Як встановлено судом першої інстанції, 10.09.2023 о 01 год. 54 хв. в м. Черкаси по вул. Сержанта Волкова, 211, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 740I, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду в частині позбавлення його права керування транспортними засобами на строк 1 рік, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив змінити постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 04.10.2023 відносно нього та скасувати її в частині накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. В іншій частині постанову суду просив залишити без змін. Апеляційні вимоги обгрунтував тим, що 09.09.2023 він зустрічався з товаришами близько 1-30 год. 10.09.2023 почалася повітряна тривога і один із товаришів поспішав додому, до сімї. Оскільки вони довго засиділися, розпочалася комендантська година, громадський транспорт на вулицях був відсутній, він вирішив завезти товариша додому, однак був зупинений працівниками поліції. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння він відмовився, оскільки розумів відповідальність перед товаршем, так як вирішення його питання призвело б до того, що його товариш в комендантську годину під час повітряної тривоги йшов би додому пішки. Про те, що апелянт не перебував в стані алкогольного сп`яніння свідчить довідка, що є в матеріалах справи. Зазначає, що він не ухилявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише діяв для забезпечення своєї безпеки. У разі вручення йому направлення він би пройшов огляд одразу після відбою тривоги. Проте поліцейські не вручили йому направлення та не пояснили наслідки такої відмови. Враховуючи, що така ситуація у нього вперше і він не володіє юридичними знаннями, він не міг припустити, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння тягне за собою таку ж відповідальність, як і керування автомобілем у стані сп`яніння. Вказує, що суд не врахував дані про його особу, те що він характеризується позитивно, щиро розкаюється в скоєному та розуміє всю протиправність своєї поведінки. Наявність водійського посвідчення надає йому можливість працювати та отримувати кошти, які він сплачує за навчання, а позбавлення права керування транспортними засобами призведе до його звільнення, і як наслідок відрахування з ВНЗ. Вважає, що суд з урахуванням вказаних обставин міг призначити більш м`яке стягнення, у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та його представника адвоката Грушевого Ю.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується його поясненнями даними у судовому засіданні суду першої інстанції, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 040172 від 10.09.2023, рапортом т.в.о. інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Морозікова О. від 10.09.2023, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у спеціалізованому закладі охорони здоров`я. Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини, що пом`якшують відповідальність, а саме- характеризуючі дані, зокрема про те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, навчається у вищому навчальному закладі за власні укошти, працює, його робота пов`язана з керуванням транспортного засобу, що були додані до матеріалів справи, є безпідставними, з огляду на те, що санкція ч.1 статті 130 КУпАП є чітко визначеною та безальтернативною. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією зазначеної статті КУпАП, є основним стягненням, а не додатковим. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 р. №1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (зі змінами) (далі Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Так, згідно п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що працівники поліції не вручили йому направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, та не пояснили йому наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, є неспроможними. Судом апеляційної інстанції був переглянутий диск з відеозаписом події від 10.09.2023 з якого вбачається, що 10.09.2023 о 01 год. 54 хв. в м. Черкаси по вул. Сержанта Волкова, 211, під час комендантської години був зупинений транспортний засіб BMW 740I, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . У спілкуванні з останнім працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. На запитання працівника поліції, чи вживав він сьогодні алкогольні напої, ОСОБА_1 відповів, що вживав алкогольні напої десь шість годин тому назад (відеозапис clip 2 02:25:51). У зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», та у медичному закладі ЧОНД, на що останній відмовився (відеозапис clip 2 02:28:22). ОСОБА_1 було роз`яснено, що у разі його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Більше того, йому було роз`яснено порядок розгляду протоколу про адміністративне правопорушення після його складання (відеозапис clip 2 02:30:41), а тому доводи ОСОБА_1 про те, що йому не були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння є безпідставними. Направлення на проходження огляду на стан сп`яніння апелянта було виписано поліцейськими , однак йому не видавалось, так як ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Посилання апелянта на наявність довідки, яка свідчить про його тверезість, є неспроможними. Відповідно до п. 7 Порядку направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ст. 266 КУпАП). Отже, з врахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що виписка з амбулаторної карти № 1543 від 10.09.2023 відповідно до якої ОСОБА_1 звернувся до КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради» в порядку самозвернення в якій вказано, що у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп`яніння є неналежним доказом у справі, оскільки вона не відповідає вимогам ст.266 КУпАП. Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення за вказаною статтею. Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП, з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника, є розмірним до вчиненого і справедливим. Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанова судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 04 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною, обгрунтованою, та вмотивованою і її слід залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и л а : Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 04 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка