Постанова 4872 № 916/2232/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2232/22 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023, суддя суду першої інстанції Літвінов С.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 22.06.2023 по справі №916/2232/22 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача: Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" про стягнення 21 627,86 грн, ВСТАНОВИВ Описова частина. 08.09.2022 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2317/22/ до Громадської організації «Одеське товариство пенсіонерів» про стягнення 21 627,86 грн. неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 01.01.2021 по 26.10.2021 у зв`язку з несвоєчасним поверненням приміщення після закінчення строку договору оренди нежитлового приміщення від 21.10.2004 № 503/ж/7. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 21 627,86 грн неустойки та 2481 грн витрат зі сплати судового збору. Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що відповідач повернув позивачу приміщення загальною площею 35,7 кв. м, за адресою: м. Одеса вул.Базарна 29, за актом прийому-передачі 26.10.2021, тобто з порушенням вимог п. 4.7 договору оренди, тому позивач правомірно нарахував 21627,86 грн неустойки за час прострочення з 01.01.2021 по 26.10.2021. Аргументи учасників справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги відзив та заперечення Громадської організації «Одеське товариство пенсіонерів». Апелянт вказує, що суд першої інстанції не визначився саме відносно якого приміщення за адресою: вул. Базарна, 29, м. Одеса стягується неустойка в розмірі 21 627,86 грн, адже за даною адресою знаходиться п`ять приміщень різного розташування. Апелянт також зазначає, що Департамент намагається виселити з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 37,5 кв.м., за адресою: вул. Базарна, 29, м. Одеса, Соціальний центр допомоги біженцям та переселенцям під час дії воєнного стану у Державі, не маючи жодної правової підстави. Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у справі №916/2232/22 та ухвалити нове рішення у господарській справі №916/2232/22, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Короткий зміст письмових пояснень позивача. 17.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення позивача. Позивач вказав, що заяву про намір підписання акту приймання-передачі не можна ототожнювати з наміром здійснення фактично передачі об`єкта оренди орендарем на користь орендодавця. Крім того, апелянтом не направлявся на адресу Департаменту проект акту приймання-передачі, ключі від приміщення Департаменту не було передано до моменту підписання акту-приймання передачі від 26.10.2021. Позивач також зазначив, що з огляду на припинення між сторонами договірних орендних відносин, ГО «Одеське товариство пенсіонерів» своєчасно не повернуло Департаменту орендоване майно за відсутності будь-яких правових підстав для продовження володіння та користуванням вказаним майном, при цьому у матеріалах справи відсутні та до апеляційної скарги не додано жодного доказу на підтвердження відсутності своєї вини в несвоєчасному поверненні Департаменту спірного нерухомого майна комунальної форми власності. Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу Громадської організації «Одеське товариство пенсіонерів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у справі № 916/2232/22 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у справі № 916/2232/22 без змін. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2232/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2232/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2232/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2232/22. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 апеляційну скаргу Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22 - залишено без руху; встановлено Громадській організації "Одеське товариство пенсіонерів" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22 протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Громадській організації "Одеське товариство пенсіонерів", що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. До Південно-західного апеляційного господарського суду від ГО "Одеське товариство пенсіонерів" надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22, яке обґрунтовано тим, що апелянт отримав повний текст оскаржуваного рішення 05.07.2023. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 поновлено Громадській організації "Одеське товариство пенсіонерів" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22; розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.09.2023. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22. 08.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. (вх.№2289/23/Д1 від 08.09.2023) від розгляду апеляційної скарги Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22. Обґрунтовуючи дану заяву апелянт припускає можливість порушення порядку визначення суддів для розгляду справи №916/2232/22. Апелянт вказує, що до Південно-західного апеляційного господарського суду з січня 2023 рок, Громадською організацією "Одеське товариство пенсіонерів" було подано 5 апеляційних скарг, по справам: №916/2230/22, №916/2237/22, №916/2233/22, №916/2232/22, №916/2235/22, 4 апеляційні скарги розподіляють на одну і ту колегію судів, у складі суддів Богатир К.В., Поліщук Л.В., Таран С.В. Спірні відносини належать до однієї категорії справ між тими самими особами з одним і тим же предметом позову, тому однобока позиція зазначеної колегії суддів заздалегідь відома, яка склалася при розгляді справ: №916/2230/22, №916/2237/22. Апелянт також послався на те, що відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В.) визнано необґрунтованим заявлений Громадською організацією "Одеське товариство пенсіонерів" відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. від розгляду апеляційної скарги Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22; справу №916/2232/22 передано для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, з метою визначення судді для вирішення питання про відвід. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 для розгляду заявленого відводу визначено суддю Принцевську Н.М. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 (суддя Принцевська Н.М.) у задоволенні заяви Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. (вх.№2289/23/Д1 від 08.09.2023) по справі № 916/2232/22 - відмовлено. Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 28.08.2023, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/2232/22, направлялася на адресу сторін у справі засобами поштового зв`язку у встановленому законом порядку та була отримана позивачем 01.09.2023, відповідачем 04.09.2023. Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін. Фактичні обставини, встановлені судом. 21.10.2004 між Приморською райадміністрацією м. Одеси (орендодавець) та Громадською організацією "Одеське товариство пенсіонерів" (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №503/ж/7. За умовами п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення загальною площею 39,1 кв. м, за адресою: м. Одеса вул.Базарна 29, з метою розміщення центру активного довкілля. Строк договору відповідно до п. 1.2 договору з 21.10.2004 до 19.10.2005. Згідно з п. 2.2 договору, відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1,00 грн без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Згідно з п. 4.7 договору оренди від 21.10.2004, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди. Згідно з п. 7.7 договору, після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору. Відповідно до п. 7.9 договору оренди від 21.10.2004, дія цього договору припиняється зокрема внаслідок закінчення строку, на який було укладено. В подальшому сторонами укладались додаткові погодження до договору. Зокрема, додатковим погодженням до договору від 02.04.2007 змінено назву орендодавця на Представництво по Управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради- позивач у справі) та присвоєно новий номер договору - № 26/7. Додатковим договором № 6 від 11.03.2019 за згодою сторін зменшено площу об`єкта оренди до 35,7 кв.м. Строк договору неодноразово продовжувався шляхом укладення сторонами додаткових погоджень та додаткових договорів до договору оренди. Зокрема, додатковим договором № 8 від 11.03.2020, сторони продовжили строк договору оренди на 1 рік, а саме з 01.01.2020 до 31.12.2020. Крім того, пунктом 1.4. додаткового договору №8 від 11.03.2020 було викладено абз. 1 п. 2.2. розділу 2 договору викласти в наступній редакції: « 2.2. За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату наступним чином: - з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року в розмірі 1 грн. в рік за все приміщення (без урахування ПДВ та індексу інфляції); - з 01 січня 2021 року в розмірі 1 090,57 грн. в місяць (без урахування ПДВ та індексу інфляції), що розрахована на 01.01.2020 та є базовою ставкою орендної плати за місяць.» Відповідач повернув позивачу приміщення загальною площею 35,7 кв. м, за адресою: м. Одеса вул. Базарна 29, за актом прийому-передачі 26.10.2021.

Мотивувальна частина. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення часткову про відмову у задоволенні позову, виходячи з таких підстав. Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України). У відповідності до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором. Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України). На час укладення договору оренди від 21.10.2004 був чинний Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992. Відповідно до ч. 2 ч. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХП від 10.02.1992 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З 01.02.2020 введено в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019, який регулює: - правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; - майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019, договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. В матеріалах справи відсутні докази звернення орендаря (відповідача у справі) до позивача з заявою про продовження договору. Враховуючи вищевикладене, дія договору оренди від 21.10.2004 припинилась у зв`язку з закінченням 31.12.2020 строку, на який його було укладено. Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. Згідно з п. 4.7 договору оренди від 21.10.2004, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди. Таким чином, відповідач мав передати позивачу нежитлове приміщення у 15-денний термін після закінчення строку дії договору. Враховуючи те, що дія договору оренди від 21.10.2004 припинилась 31.12.2020, то відповідач мав передати позивачу приміщення загальною площею 35,7 кв. м, за адресою: м. Одеса вул. Базарна, 29 до 15.01.2021. Однак, відповідач повернув позивачу приміщення загальною площею 35,7 кв. м, за адресою: м. Одеса вул. Базарна, 29, за актом прийому-передачі 26.10.2021, тобто з порушенням вимог п. 4.7 договору оренди, ч. 1 ст. 785 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення неустойки за найм речі за час прострочення, тобто за період з 16.01.2021 (перший день прострочення повернення нерухомого майна) до 25.10.2021 (день, що передував дню повернення нерухомого майна). Таким чином, позивач та суд першої інстанції невірно визначили період, за який має нараховуватися неустойка. Розраховуючи суму неустойки, що підлягає стягненню, колегія суддів виходить з того, що базовою для її обрахунку є базова орендна ставка. Як було встановлено вище, пунктом 1.4. додаткового договору №8 від 11.03.2020 було визначено абз. 1 п. 2.2. розділу 2 договору викласти в наступній редакції: « 2.2. За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату наступним чином: - з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року в розмірі 1 грн. в рік за все приміщення (без урахування ПДВ та індексу інфляції); - з 01 січня 2021 року в розмірі 1 090,57 грн. в місяць (без урахування ПДВ та індексу інфляції), що розрахована на 01.01.2020 та є базовою ставкою орендної плати за місяць.» Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19 (пункт 9.11) сформувала правовий висновок про те, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов (неправомірне користування майном), у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам ЦК України та Господарського кодексу України. Такі висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду обґрунтовано тим, що зі закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін усіх його умов (пункт 9.7 постанови). Тобто під час розрахунку суми неустойки за неправомірне користування майном ми не можемо розраховувати орендну плату, яка б мала бути сплачена за цей же період, оскільки такий розрахунок відбувається на підставі договору, який не діє в період неправомірного користування майном. Для нарахування неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України слід використовувати розмір базової орендної ставки, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2019 по справі №916/1916/18. Як було встановлено вище, орендна плата у розмірі 1 090,57 грн. є базовою орендною платою за місяць і тому саме цю орендну плату слід враховувати при розрахунку неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди. Колегія суддів здійснила власний розрахунок неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, який наведено нижче. За період з 16.01.2021 до 31.01.2021 розмір неустойки складає 1 125,75 грн (1 090,57 / 31 день х 16 днів х 2 = 1 125,75 грн). За період з 01.02.2021 до 30.09.2021 розмір неустойки складає 17 449,12 грн (1 090,57 х 8 місяців х 2 = 17 449,12 грн). За період з 01.10.2021 до 25.10.2021 розмір неустойки складає 1 758,98 грн (1 090,57 / 31 день х 25 днів х 2 = 1 758,98 грн). Таким чином, загальна сума неустойки за період з 16.01.2021 по 25.10.2021 становить 20 333,85 грн. Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, станом на 01.01.2021 у позивача була наявна переплата у сумі 6 617,52 грн. та при розрахунку позовних вимог позивач враховував наявність такої передплати. З огляду на викладене вище, беручи до уваги наведений розрахунок та наявність у відповідача переплати зі сплати орендної плати, колегія суддів доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 13 716,33 грн (20 333,85 грн - 6 617,52 грн) неустойки за несвоєчасним поверненням приміщення після закінчення строку договору оренди. Посилання апелянта на те, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради відмовився від пропозиції Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" щодо складення акту приймання-передачі майна для повернення об`єкта оренди, колегією суддів оцінюються критично, адже вказані доводи скаржника не підтверджуються жодними доказами. Крім того, сама лише пропозиція повернути орендоване майно не свідчить про вчинення дій щодо повернення майна. Посилання Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на введення в Україні воєнного стану, запровадження карантинних обмежень та проведення ним у березні-квітні місяцях 2022 року капітального ремонту об`єкта оренди, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини жодним чином не свідчать про правомірність користування відповідачем нежитловим приміщенням загальною площею 35,7 кв.м, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 29, після закінчення строку дії договору №503/ж/7 від 21.10.2004 та не підтверджують відсутність вини останнього у несвоєчасному поверненні орендованого майна. З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку про необхідність стягнення з Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 13 716,33 грн неустойки за несвоєчасним поверненням приміщення після закінчення строку договору оренди. Висновки суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У даному випадку судом першої інстанції не було повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, наявна недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, крім того, судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям у даній частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи нове рішення по справі, колегія суддів задовольнила позов частково на 63,41%, тому 63,41% витрат позивача зі сплати судового збору за подачу позовної заяви підлягає покладенню на відповідача, тоді як 36,59 % таких витрат покладаються на позивача. Апеляційну скаргу відповідача було задоволено частково на 36,59%, тому 36,59% витрат відповідача зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає покладенню на позивача, тоді як 63,41% таких витрат покладаються на позивача. Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22 задовольнити частково. Рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 7 911,53 грн. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/2232/22 залишити без змін. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: « 1.Позовні вимоги задовольнити частково. 2.Стягнути з Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" (код 20986894, вул. Базарна, 29, м. Одеса, 65048) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код 26302595, вул.Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039) 13 716,33 грн неустойки та 1 573,20 грн витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви. 3.Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.» Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код 26302595, вул.Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039) на користь Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" (код 20986894, вул. Базарна, 29, м. Одеса, 65048) витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 361,69 грн. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу. Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу. Постанову складено та підписано 30.10.2023 у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Таран С.В. у відпустці у період з 23.10.2023 по 27.10.2023. Головуючий К.В. Богатир Судді: Л.В. Поліщук С.В. Таран