Постанова Західний апеляційний господарський суд № 921/505/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" жовтня 2023 р. Справа №921/505/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. Желіка М.Б., секретар судового засідання Костерева О.А. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» 04.07.2023 за №235 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.05.2023 (повний текст рішення складено 16.06.2023, суддя Боровець Я.Я.) у справі № 921/505/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат Тернопіль», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ», м. Дніпро про стягнення заборгованості у розмірі 873904,22 грн за участю представників: від позивача Миронов В.А. від відповідача не з`явились 14 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Агрокомбінат Тернопіль» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «РУШ» 873904,22 грн. заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, з покликанням на судові рішення у справах за № 921/353/19 та за № 921/59/21 та умови договору оренди, зазначає, що він є новим власником об`єкта оренди, відтак саме ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» є отримувачем орендної плати за користування спірними приміщеннями ТОВ «РУШ». Однак, ТОВ «РУШ» договірні зобов`язання щодо орендної плати за користування об`єктом оренди в період за березень, квітень та травень 2020 року не виконано , чим порушено умови договору оренди, внаслідок чого, в останнього перед ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» виникла заборгованість у розмірі 450000,00 грн (на момент звернення з даним позовом до суду). Водночас, у зв`язку з порушенням строків оплати, відповідно до умов договору, позивачем нараховано відповідачу 224453,42 грн. пені, 33744,00 грн. 3 % річних та 165706,80 грн. інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.05.2023 у справі № 921/505/22 позовні вимоги ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» задоволено частково; з ТОВ «РУШ» на користь позивача стягнуто 417070,00 грн. заборгованості, 29845,94 грн. 3 % річних, 161702,06 грн. інфляційних втрат та 9129,27 грн. судового збору; в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 224453,42 грн. пені провадження у справі закрито; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При ухваленні вказаного рішення місцевий господарський суд виходив з наступного: - факт наявності права власності за ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» на майно - нежитлове приміщення №38, загальною площею 176,6 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Кардинала Сліпого, 1, м. Тернопіль, встановлено судовими рішеннями та доказування не потребує, а згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №301709588, спірне майно зареєстроване за позивачем на праві приватної власності з 10.03.2020; - судовим рішенням у господарській справі за № 921/59/21, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями, з ПП «Афіша» на користь ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» стягнуто 3825197,89 грн. доходів, отриманих від орендної плати ТОВ «РУШ», за період з січня 2018 по лютий 2020. Водночас, вказаним судовим рішенням встановлено, що, у відповідності до п. 11.1 договору оренди, перехід права власності на об`єкт оренди третім особам не визнаються підставою для зміни або припинення чинності договору і вони зберігають свою чинність для нового власника об`єкта оренди; - враховуючи ту обставину, що ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» є новим власником приміщення, що є предметом договору оренди за №14-12/Е1653/2017 від 14.12.2017, орендну плату за користування приміщенням ТОВ «РУШ» (орендар) повинен сплачувати саме ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль»; - позивач нарахував відповідачу до сплати 450000,00 грн. орендних платежів за період березень-травень 2020р. Водночас, судом встановлено, що ТОВ «РУШ» здійснило часткову оплату орендних платежів за спірний період на загальну суму 32930,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень. Таким чином, з врахуванням норм ст. 629 ЦК України, яка встановлює обов`язковість виконання сторонами договору, позовні вимоги ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» задоволено в частині стягнення з відповідача 417070,00 грн. заборгованості з орендних платежів; - у зв`язку із неналежним виконанням умов договору оренди, позивачем нараховано відповідачу 33744,00 грн 3% річних, 165706,80 грн. інфляційних втрат та 224453,42 грн. пені. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 29845,94 грн. 3 % річних та 161702,06 грн. у розмірі. В частині стягнення 224453,42 грн. пені судом закрито провадження у справі , у зв`язку із відмовою позивача від позову у цій частині. З ухваленим судовим рішенням не погодилось ТОВ «РУШ», яке звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення та полягало в наступному: - відповідач зазначає, що інтереси позивача в суді першої інстанції представляв Миронов В.А., який подав та підписував процесуальні документи як директор товариства, а в судових засіданнях був зазначений, як в.о. директора товариства. Скаржник звертає увагу суду на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань директором ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» з 16.02.2023 є Спяк П.С., відтак, на переконання скаржника, Миронов В.А. не мав повноважень представляти інтереси позивача в судових засіданнях; - відповідач вважає, що місцевим господарським судом допущено порушення правил підсудності, оскільки відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду України у справі № 903/432/18 від 03.06.2019, до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються обєкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності. Отже, даний спір, за правилами ч. 1 ст. 27 ГПК України, мав би розглядатись за місцезнаходженням відповідача Господарським судом Дніпропетровської області; - при ухваленні рішення, місцевий господарський суд незаконно вказав про нікчемність додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення за № 14-12/Е1653/2017, відповідно до якої розмір орендної плати починаючи з 01.04.2020 визначено 100,00 грн. за місяць. Апелянт вважає, що додаткова угода від 15.01.2020, якою зменшено розмір орендної плати до 100,00 грн. за місяць є діючою, оскільки рішення про визнання такої додаткової угоди нікчемною/недійсною відсутнє. Підсумовуючи наведене, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.05.2023 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» відмовити повністю. Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта, покликаючись на таке: - позивач стверджує, що станом на 15.01.2020 ТОВ «РУШ» та ПП «Афіша» (яке виступало орендарем за спірним договором оренди) були обізнані про існування спору за позовом ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» про встановлення за ним права власності на об`єкти оренди, таким чином, сторони уклали додаткову угоду, якою свідомо зменшили розмір орендної плати зі 150000,00 грн. за місяць до 100,00 грн., однак не одразу, а починаючи лише з 01.04.2020, виключно для звільнення ТОВ «РУШ» від сплати орендних платежів товариству «Агрокомбінат-Тернопіль». На переконання позивача, вказана додаткова угода була сфальсифікована та укладена після реєстрації права власності на об`єкти оренди за ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль»; - пунктом 4.9 договору оренди від 14.12.2017 його сторони погодили, що зміна розміру орендної плати можлива не частіше ніж один раз на рік. В матеріалах справи наявна додаткова угода за № 3 від 01.09.2019 до договору оренди, якою сторони погодили зміну розміру орендної плати. З огляду на наведене, наступна зміна розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди могла відбутися лише не раніше ніж 01.09.2020; - позивач вважає хибними твердження відповідача про непідсудність даного спору Господарському суду Тернопільської області, оскільки виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України. Спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном, а саме стягнення орендної плати за користування цим майном, тому даний позов має розглядатися за правилами виключної підсудності. Водночас, позивач акцентує, що апелянт, вказуючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вказав яким чином такі порушення призвели до неправильного вирішення справи по суті. Відтак, позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «РУШ», а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. ТОВ «РУШ» 23.10.2023 подало на розгляд суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.05.2023 у даній справі. З огляду на приписи ч. 1 ст. 266 ГПК України, яка визначає, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, судова колегія відмовила в прийнятті вказаних доповнень до апеляційної скарги ТОВ «РУШ». Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду. В дане судове засідання прибув представник позивача, який підтримав свої доводи, міркування та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; відповідач участі уповноваженого представника не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваних рішень відсутні, з огляду на наступне: За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Зобов`язанням, у відповідності до ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України). Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 11 ЦК України та стаття 174 ГК України). Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 627, 628, 629 ЦК України). З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2017 між ПП «Афіша» (орендодавцем) та ТОВ «Руш» (орендарем) було укладено договір оренди за №14-12/Е1653/2017 нежитлового приміщення, за умовами п. 1.1 якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в строкове, платне користування нежитлове приміщення за №38 (об`єкт оренди) загальною площею 176,6 кв.м., що розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Кардинала Сліпого, буд.

1. Даний договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 13.11.2020 (п.7.3 договору). У п. 4.1 договору сторони погодили розмір орендної плати за весь об`єкт, яка становить 117000,00 грн. без ПДВ за місяць. За змістом п. 4.2. договору сума орендної плати сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця до 10-го числа поточного місяця за поточний. Відповідно до п. 4.9. договору з 01.04.2018 розмір орендної плати може бути змінений, надалі зміна розміру орендної плати можлива не частіше ніж один раз на рік, що оформляється додатковою угодою до цього договору. 01.09.2019 між ПП «Афіша» (орендодавцем) та ТОВ «РУШ» (орендарем) було укладено додаткову угоду за №3 до договору оренди за №14-12/Е1653/2017 нежитлового приміщення, якою сторони внесли зміни до договору в частині розміру орендної плати та визначили, що починаючи з 01 жовтня 2019 року орендна плата складає 150000,00 грн без ПДВ за весь об`єкт оренди. Водночас, слід зазначити, що в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/353/19 за позовом ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» до відповідачів ПП «Афіша», ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», ПАТ «Банк Форум», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ПП «ТДТ-Автопром», ТОВ «Галичина 2014», ТОВ «Облтрейдінг», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, Державного реєстратора Тернопільської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Чушенка Юрія Євгеновича, про скасування державної реєстрації прав власності і визнання договорів недійсними. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2019 у справі №921/353/19 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №921/353/19 апеляційну скаргу ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» задоволено; рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2019 у справі №921/353/19 скасовано; позов ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» до ПП «Афіша», ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Шевченко О.В., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ПП «ТДТ-Автопром», ТОВ «Галичина 2014», ТОВ «Облтрейдінг», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича та державного реєстратора Тернопільської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Чушенка Юрія Євгеновича задоволено; визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора, зокрема, про реєстрацію права власності ПП «Афіша» на нежитлові приміщення площами 13,4 кв.м та 163,2 кв.м за адресою м. Тернопіль, вул. Кардинала Сліпого, 1/38, а також рішення щодо нерухомого майна загальною площею 176,6 кв.м, яке поділене на об`єкти нерухомого майна площами 13,4 кв.м. та 163,2 кв.м., скасовано записи про право власності на вказані нежитлові приміщення, визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень на вказані об`єкти нерухомого майна за означеною адресою, скасовано запис про іпотеку за № 22753776 від 10.10.2017, скасовано запис про обтяження за № 22752469 від 10.10.2017, визнано недійсними договори про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 26.03.2008, укладені між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», а також ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» і ПП «Афіша». Вказана постанова Західного апеляційного господарського суду була оскаржена ПП «Афіша» в касаційному порядку. Постановою Верховного суду від 12.08.2020 у справі №921/353/19 касаційну скаргу ПП «Афіша» задоволено частково; змінено мотивувальну частину постанови Західного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2020 року у вказаній справі та викладено її в редакції постанови Верховного Суду. Зокрема, змінюючи постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020, Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі №921/353/19 дійшов висновку про: - правомірність набуття ПП «Афіша» прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.03.2008 щодо приміщень площею 13,4 кв. м. та 163,2 кв. м. по вул. Кардинала Сліпого, 1, м. Тернопіль; - порушення ПП «Афіша» вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на іпотечне майно шляхом визнання на нього права власності і як наслідок незаконну реєстрацію за ПП «Афіша» права власності на об`єкти нерухомості. Попри зміну мотивувальної та резолютивної частин постанови апеляційної інстанції у справі №921/353/19 постановою касаційної інстанції від 12.08.2020, незмінними залишились два результати розгляду позовних вимог, які стосувались задоволення позову ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль»: - щодо скасування запису про право власності №22761298 від 10.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений державним реєстратором Тернопільської філії комунального підприємства «Центр реєстрації права» Корецької районної ради Рівненської області Чушенком Юрієм Євгеновичем на підставі рішення індексний номер 37506518 від 10.10.2017 про реєстрацію права власності Приватного підприємства «Афіша» на нежитлове приміщення, загальною площею 13,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кардинала Сліпого, 1, приміщення 38, реєстраційний номер 577189561101, - щодо скасування запису про право власності №22761415 від 10.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинений Державним реєстратором Тернопільської філії комунального підприємства «Центр реєстрації права» Корецької районної ради Рівненської області Чушенком Юрієм Євгеновичем на підставі рішення індексний номер 37506655 від 10.10.2017 про реєстрацію права власності Приватного підприємства «Афіша» на нежитлове приміщення, загальною площею 163,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кардинала Сліпого, 1, приміщення 38, реєстраційний номер 568984161101. Таким чином, в постановах Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 та Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №921/353/19 судами встановлено факт незаконності набуття та реєстрації за ПП «Афіша» права власності на нежитлове приміщення №38, загальною площею 176,6 кв. м. (13,4 кв. м. + 163,2 кв м), що знаходиться за адресою: вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 1, м. Тернопіль, шляхом скасування відповідних записів про це в реєстрі 10.10.2017. Після винесення Верховним Судом постанови від 12.08.2020 у справі №921/353/19 ПП «Афіша» не вчинялись повторні дії щодо набуття права власності на приміщення по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 1 у м. Тернопіль. Судові рішення, що набрали законної сили, відповідно до ст. 326 ГПК України, є обов`язковими на всій території України. В силу вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на те, що судами вже встановлено право власності за ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль» на нежитлове приміщення №38, загальною площею 176,6 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Кардинала Сліпого, 1, м. Тернопіль, відтак такий факт не потребує доказування. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №301709588, яка сформована 30.05.2022, вбачається, що майно, нежитлове приміщення №38, загальною площею 176,6 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Кардинала Сліпого 1, м. Тернопіль, зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» з 10.03.2020. Крім цього, в лютому 2021 року ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП «Афіша», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «РУШ» про стягнення 3839871,58 грн., з яких: 3825197,89 грн отриманих ПП «Афіша» доходів, 4973,92 грн. - 3% річних та 9699,77 грн - інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.06.2021 у справі №921/59/21 (яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями) позовні вимоги ТОВ «Агрофірма-Тернопіль» задоволено; з ПП «Афіша» на користь позивача стягнуто 3825197,89 грн. безпідставно набутих коштів, 4973,92 гр. 3 % річних, 9699,77 грн. інфляційних втрат та 57598,07 грн. судового збору. Під час розгляду справи №921/59/21, судами встановлено, що протягом строку дії договору оренди від 14.12.2017, на виконання його умов, третьою особою - ТОВ «РУШ» на рахунок ПП «Афіша», починаючи з 30.01.2018 до 06.03.2020, було перераховано оренду плату на загальну суму 3825197,89 грн, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями на означену суму. За змістом п. 11.1 договору оренди перехід права власності на об`єкт оренди третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності договору і умови договору зберігають свою чинність для нового власника об`єкта оренди. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що законним власником спірних приміщень на вул. Кардинала Сліпого, 1 у м. Тернополі є ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль», відтак, з врахуванням п. 11.1 договору оренди, позивач є новим власником об`єкта оренди за договором № 14-12/Е1653/2017. Отже, правовідносини, що склалися між сторонами, випливають із договору, який за своєю правовою природою є договором оренди та підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України). Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України). Стаття 762 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, з наведеного слідує, що права орендодавця за договором оренди №14-12/Е1653/2017 від 14.12.2017, як до законного власника, приміщення на вулиці Кардинала Сліпого, 1/38 в місті Тернополі перейшли до ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль», відтак, ТОВ «РУШ», як орендар, зобов`язане сплачувати орендну плату за користування об`єктом оренди ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль». Як вбачається з матеріалів справи, орендна плата за користування об`єктом оренди, у відповідності до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.09.2019), становила 150000,00 грн. за місяць. Відтак, в період за березень, квітень та травень 2020 року позивачем нараховано відповідачу до сплати 450000,00 грн. орендних платежів. Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, останнім було здійснено часткову оплату орендних платежів за користування об`єктом оренди, а саме за березень 2020 року у розмірі 32730,00 грн (стягнуто на користь позивача за рішенням у справі № 921/59/21 відповідно до платіжного доручення №4748 від 06.03.2020), за квітень та травень 2020 року відповідачем перераховано на рахунок ТОВ «Агрокомбінат - Тернопіль» по 100,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 171116 від 23.06.2020 (а.с. 173, 174 т. 1). З наведеного слідує, що основний борг відповідача перед позивачем станом на дату подання позову та прийняття рішення становив 417070,00 грн. (450000,00 32930,00=417070,00 грн.). З огляду на те, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наявної заборгованості, а також не довів відсутності його обов`язку сплачувати орендні платежі ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність стягнення з відповідача на користь позивача 417070,00 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, а в задоволенні стягнення 32930,00 грн. правомірно відмовлено місцевим судом. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного та належного здійснення орендних платежів, позивач, задля захисту свого майнового права, нарахував відповідачу 33744,00 грн. 3% річних та 165706,80 грн. інфляційних втрат. За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних, з врахуванням належної до стягнення суми основного боргу, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 29845,94 грн. 3% річних та 161702,06 грн. інфляційних втрат. Разом з тим, в частині стягнення 224453,42 грн. пені провадження у справі правомірно закрито, у зв`язку із відмовою позивача від позову в цій частині. З огляду на наведене, судова колегія не вбачає порушення норм матеріального чи процесуального права місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, відтак, підстави для скасування означеного рішення відсутні, а доводи апеляційної скарги відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне: 1) щодо підсудності даного спору Господарському суду Тернопільської області варто зазначити, що ст. 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду. Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ», яке зареєстровано за адресою: вул. Володимира Антоновича, 6, м. Дніпро. За приписами ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Водночас, відповідно до ч.1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України. Оскільки правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном, розташованим у місті Тернополі, відтак спір у даній справі правомірно розглянутий Господарським судом Тернопільської області, у відповідності до положень частини третьої статті 30 ГПК України; 2) щодо неналежності представника Миронова В.А., суд апеляційної інстанції зазначає, що такий станом на час подання позовної заяви був директором ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», отже був наділений належними повноваженнями на підписання позовної заяви та представлення інтересів товариства в суді в порядку самопредставництва. В ході розгляду даної справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 був звільнений з посади директора та призначений заступником директора товариства і представляв інтереси ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» в порядку самопредставництва на підставі наказу № 3/04/2-23 (а.с. 200, т. 2); 3) щодо додаткової угоди від 15.01.2020, підписаної ПП «Афіша» та ТОВ «РУШ», якою сторони зменшили розмір орендної плати до 100,00 грн. на місяць, починаючи з 01.04.2020, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про нікчемність такої, з огляду на те, що на момент її підписання ПП «Афіша» та ТОВ «РУШ» були обізнані щодо існування спору за позовом ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» про встановлення за ним факту права власності на об`єкт оренди. Водночас, суд звертає увагу на положення п. 4.9 договору, відповідно до якого зміна розміру орендної плати можлива не частіше ніж один раз на рік, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Афіша» та ТОВ «РУШ» 01.09.2019 було укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди, якою змінено розмір орендної плати до 150000,00 грн. на місяць за ввесь об`єкт оренди. Отже, з врахування п. 4.9 договору, наступна зміна розміру орендної плати за договором оренди можлива не раніше 01.09.2020. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.05.2023 у даній справі, оскільки таке ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» відмовити. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.05.2023 у справі №921/505/22 залишити без змін. Судові витрати покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області. Головуюча суддя Г.В. Орищин суддя Н.А. Галушко суддя М.Б. Желік