Постанова 4821 № 711/2741/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року м. Черкаси Справа № 711/2741/20 Провадження № 22-ц/821/1604/23 Категорія: скарга на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Василенко Л.І., Бородійчука В.Г. за участю секретаря: Мунтян К.С. учасники справи: скаржник ( стягувач) : ОСОБА_1 , представник скаржника : адвокат Ковальов Віктор Михайлович боржник : ОСОБА_2 особа, яка подає апеляційну скаргу: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2023року (постановлену під головуванням судді Булгакової Г.В. в приміщенні Придніпровського районного суд м. Черкаси, повний текст ухвали складено 08 лютого 2023 року) за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 711/2741/20 за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Ковальова Віктора Михайловича на постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни про закінчення виконавчого провадження, боржник: ОСОБА_2 , - в с т а н о в и в : 02 грудня 2022 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_3 , яка діє через свого представника адвоката Ковальова В.М. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на постанову державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. про закінчення виконавчого провадження. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2023 року скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. про закінчення виконавчого провадження - задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 69893230 від 22.11.2022, винесену головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. Зобов`язано головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. здійснити примусове виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом, виданим 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/2741/20. Виконавчий лист № 711/2741/20, виданий 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси - повернуто до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси для продовження його виконання після набрання цією ухвалою законної сили. 12 січня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Ковальов В.М. через засоби поштового зв`язку подав до Придніпровського районного суду м. Черкаси заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу, яку мотивував тим, що ним згідно договору про надання правової допомоги від 11.08.2022, який укладений між ним та ОСОБА_1 , фактично здійснювалося представництво інтересів заявника у даній справі; з моменту укладення договору адвокатом надано такі послуги: здійснено правовий аналіз документів у спірних правовідносинах та надано консультаційні послуги з аналізом судової практики щодо оскарження постанов державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження; підготовлено і подано до суду скаргу на постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження № 69893230; направлено до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; прийнято участь у судовому засіданні під час розгляду скарги 11.01.2023. Загальна вартість вказаних послуг разом з гонораром згідно договору становить 15 000 грн. Вважає дані витрати скаржниці ОСОБА_1 обгрунтованими, пов`язаними саме з даною справою, а також співвмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, часом, витраченим адвокатом на їх надання. Просив суд здійснити розподіл судових витрат шляхом прийняття додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 15 000 грн. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Київ). Додатковою ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2023 року заяву адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни про закінчення виконавчого провадження задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн. В іншій частині заяви - відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що при розгляді справи № 711/2741/20 за скаргою ОСОБА_1 , питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось, проте, у відповідності до вимог частини 8 статті 141 ЦПК України представником заявника було заявлено про орієнтований розмір витрат на правову допомогу та зазначено про те, що докази фактично понесених витрат будуть надані додатково. Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано також позицію Верховного Суду, який неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18). Судом зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, значення спору для сторони, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 № 211/3113/16-ц, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18, від 12.05.2021 у справі № 873/79/20 та від 23.01.2023 у справі № 755/2587/17). Врахувавши незначну складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, прийнявши до уваги критерій реальності та розумності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви адвоката Ковальова В.М. в інтересах скаржниці ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та визначив вказані витрати у розмірі 7 500,00 грн. В апеляційній скарзі, поданій 01 вересня 2023 року через засоби поштового зв`язку, Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) із посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати додаткову ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Ковальова В.М. про ухвалення додаткового рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 137 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Вважає, що з урахуванням співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, розумності витрат, суду першої інстанції необхідно було відмовити ОСОБА_1 у покладанні судових витрат на професійну правничу допомогу з мотивів їх неспіврозмірності із сумою заявленого відшкодування. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 22 вересня 2023 року, представник ОСОБА_1 адвокат Ковальов В.В., вважає, що додаткова ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2023 року є законною, обґрунтованою, прийнятою з врахуванням правових позицій Верховного Суду, у зв`язку із чим вважає апеляційну скаргу безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення. В обгрунтування відзиву вказує, шо апеляційна скарга містить лише цитати ст. 137 ЦПК України та рішень Європейського суду з прав людини, жодного обгрунтування, вимоги по суті справи, жодного порушення норм процесуального права апелянтом не наведено. Зазначає, що, не дивлячись на відсутність заперечень з боку виконавчої служби щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд врахував неспівмірність заявленого відшкодування. Крім того, до апеляційної скарги не надано жодного доказу , що витрати на правничу допомогу є завищеними або неспівмірними зі складністю справи. Звертає увагу апеляційного суду, що в апеляційній скарзі вказано, що вона підписана начальником відділу В.Горох, проте, підпис на апеляційній скарзі належить невідомій особи. Вказує, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу під час розгляду справи стягувач зазначив у своїй скарзі до суду першої інстанції, а крім того, зазначив, що докази фактично понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, будуть надані додатково. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Постановляючи додаткову ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що при розгляді справи № 711/2741/20 за скаргою ОСОБА_1 , питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось; приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд врахував незначну складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, критерій реальності та розумності розміру адвокатських послуг, у зв`язку із чим дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та відшкодування на користь заявника ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 грн. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). У частині першій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до вимог ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року N 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року N 6-рп/2013). Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року). Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За умовами ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у скарзі на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, представником скаржника адвокатом Ковальовим В.М. було зазначено, що скаржник надає орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу під час розгляду скарги та докази фактично понесених судових витрат будуть подані додатково відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України. В межах строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником скаржника адвокатом Ковальовим В.М. подано до суду заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи, представником заявника надано Договір про надання правової допомоги від 11.08.2022, укладений між ОСОБА_1 та АО «Агенція правового захисту» в особі старшого партнера, адвоката Ковальова В.М., предметом якого є надання правової допомоги (адвокатських послуг) щодо захисту та представництва інтересів замовника у судових органах всіх інстанцій, органах ДВС, приватних виконавців, банківських установах, правоохоронних і контролюючих органах та в будь яких інших установах, підприємствах і організаціях з питань, які випливають зі стягнення позики, підтвердженої розпискою ОСОБА_2 від 22.04.2017, Звіт про виконання договору щодо надання правової допомоги ( детальний опис правничої допомоги), Акт прийому-передачі наданих послуг від 12.01.2023, рахунок від 12.01.2023 за договором про надання правової допомоги від 11.08.2022. Крім того, долучено до заяви про розподіл судових витрат, докази про направлення даної заяви іншим учасникам справи. Відповідно до Звіту про виконання договору щодо надання правової допомоги (детальний опис правничої допомоги) від 12.01.2023 та Акту прийому-передачі наданих послуг від 12.01.2023, на виконання умов вищевказаного договору, адвокатом Ковальовим В.М. були надані послуги щодо захисту прав та інтересів ОСОБА_1 як стягувача, а саме: здійснено правовий аналіз документів у спірних правовідносинах та надано консультаційні послуги з аналізу судової практики щодо оскарження постанов державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження; підготовлено і подано до Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргу від 01.12.2022 на постанову державного виконавця Петренко С.В. від 22.11.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП № 69893230; направлено у Придніпровський районний суд м. Черкаси клопотання від 12.12.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду; прийнято участь у судовому засіданні у Придніпровському районному суді м. Черкаси під час розгляду скарги, яке відбулося 11.01.2023 о 14.30. Загальна вартість вказаних послуг разом з гонораром адвоката згідно договору становить 15 000 грн. Згідно пункту 3 Акту прийому-передачі наданих послуг від 12.01.2023, за домовленістю сторін оплата здійснюється шляхом видачі готівкових грошових коштів або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця (адвоката) після надання відповідних послуг, але не раніше ніж через 90 днів після набрання ухвалою суду від 11.01.2023 у справі № 711/2741/20 законної сили та фактичного стягнення присудженої суми заборгованості. Надані адвокатом Ковальовим В.М. документи відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даній справі. При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц). Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України). Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі N 143/173/19 (провадження N 61-16088св19). Відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не скористався своїм процесуальним правом та не надав до суду заперечень щодо заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених нею на правничу допомогу. Колегія суддів вважає вірними врахування судом першої інстанції позицій Верховного Суду, який неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), у зв`язку із чим суд дійшов вірного висновку про стягнення витрат на правову допомогу, зменшивши їх розмір, який підлягає до стягнення з Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 до 7 500 грн, та зазначив, що саме такий розмір буде відповідати критеріям реальності та розумності розміру адвокатських витрат з урахуванням незначної складності справи та характеру виконаної адвокатом роботи. Доводи апеляційної скарги наведених вище висновків суду першої інстанціїне спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлена у справі ухвала є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами, не вбачає. Згідно з пунктом першим частини першої статті 374 та статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення. Додаткову ухвалу Придніпровського районного суд м. Черкаси від 08 лютого 2023 року за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 711/2741/20 за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Ковальова Віктора Михайловича на постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни про закінчення виконавчого провадження, боржник: ОСОБА_2 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л.І. Василенко /повний текст постанови суду виготовлено 30 жовтня 2023 року/