Постанова Полтавський апеляційний суд № 539/1640/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/1640/20 Номер провадження 22-ц/814/2439/23Головуючий у 1-й інстанції Даценко В.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Чумак О.В. суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І. за участю секретаря Галушко А.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року, ухвалене суддею Даценко В.М., повний текст рішення складено 26.09.2022, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, в с т а н о в и л а: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк, в якому з урахуванням поданих уточнень просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором №108-ЛМ від 08.05.2008 року, починаючи з моменту укладання кредитного договору до пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, з урахуванням сплачених позичальником грошових коштів на підставі висновку експерта №13/04/2020. Позов мотивований тим, що 08.05.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитну угоду № 108-ЛМ та надано кредит в сумі 80 000 дол. США. Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 31.05.2016 року, з урахуванням рішення Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2016 року, задоволено позов банку про стягнення з ОСОБА_1 1 457 339, 94 грн. Вказане рішення судом ухвалено передчасно, без врахування доводів позивача. Докази, на яких ґрунтувалося рішення суду, є недостатніми та протирічать висновку експерта № 13/04/2020 від 29.07.2020 року. Крім того 29.08.2019 року відповідачем позивачу надіслано вимогу про стягнення заборгованості в сумі 249 988,35 дол. США. З цього вбачається, що позивач продовжує протиправно нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом. Враховуючи викладене позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням висновку експерта № 13/04/2020 від 29.07.2020 року. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості, відмовлено. На вказане рішення суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення його позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що станом на 16.03.2015, день подачі банком позову до суду про стягнення з нього та ОСОБА_3 заборгованості у сумі 1457339,94 грн., що еквівалентно 66942,58 доларів США, сума боргу за вказаним кредитним договором за тілом кредиту та відсотками була сплачена в повному обсязі, що підтверджується квитанціями та висновком економічної експертизи від 29.07.2020 р., проведеної на замовлення позивача, згідно якої загальна сума сплачених грошових коштів в погашення боргу за вказаним кредитним договором складає 145 244,18 доларів США. Зазначає, що банк безпідставно користувався сумою грошових коштів у розмірі 42600,00 доларів США та не зарахував її в погашення заборгованості за кредитним договором. Вважає, що існують підстави для здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором № 108-ЛМ від 08.05.2008 з урахуванням строку пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, квитанцій, які підтверджують сплату коштів, та висновку експерта. Потреба у такому перерахунку виникла після пред`явлення банком повторної вимоги від 29.08.2019 р., згідно якої Банк наполягає на поверненні заборгованості за кредитним договором у розмірі 249988,35 доларів США. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Пугач С.В., який представляє третю особу ОСОБА_2 , просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає законним і обґрунтованим. У судове засідання до апеляційного суду з`явився представник третьої особи адвокат Пугач С.В. Позивач ОСОБА_1 до апеляційного суду не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином на електронну адресу, що відповідає приписам ч.5, 6, п.2 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Представник позивача адвокат Бабка Г.Г. не вийшла на відеоконференцзв`язок із апеляційним судом, хоча копія ухвали суду від 06.07.2023 про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції о 13:40 17.10.2023 доставлена на її електронну адресу 07.07.2023 13:11:59. Клопотань про відкладення розгляду справи від вказаних осіб не надходило. Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» до суду апеляційної інстанції також не з`явився, надав письмові пояснення та просив розглядати справу у відсутність представника. Неявка осіб, належним чином повідомлених про день, час і місце розгляду справи не перешкоджає її розгляду, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи адвоката Пугача С.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції встановив, що 08.05.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитну угоду № 108-ЛМ, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав від банку кредитні кошти у сумі 80 000 дол. США на умовах, передбачених вказаним договором. Також 08.05.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки № 108-ЛМ, за яким забезпечено виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 , що випливають з кредитної угоди № 108-ЛМ від 08.05.2008 року. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 надав в іпотеку майно, що є його спільною сумісною власністю з дружиною ОСОБА_4 , а саме: нежиле приміщення загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того за договором поруки від 08.05.2008 року № 108/2-ЛМ ОСОБА_5 виступила поручителем перед ПАТ КБ «Приватбанк» за виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за кредитною угодою № 108-ЛМ від 08.05.2008 року. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31.05.2016 року у справі № 539/1298/15-ц, зміненим Апеляційним судом Полтавської області від 14.09.2016 року, та яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 1457339,94 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Банку про визнання угод недійсними відмовлено. Постановою державного виконавця ЛМВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 18.04.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56208448 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 1457339,94 грн., яке постановою від 20.11.2018 року передано до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2019 року, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 13.11.2019 р., у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Кінаш Дарії Ігорівни щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні відмовлено. 10.02.2020 року ДП «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки: нежитлового приміщення, загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що входило до складу лоту №401979. Згідно протоколу від 10.02.2020 року ДП «Сетам» №465240 переможцем зазначених електронних торгів з реалізації вищевказаного нерухомого майна визнано ОСОБА_2 з ціновою пропозицією 559 040,00 грн. Листом від 12.02.2020 року № 1350/17-14-20 ДП «Сетам» надіслало ОСОБА_1 копію протоколу №465240. Державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.І., на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, проведено державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 лютого 2020 року у справі № 539/382/19, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Лубенського міського нотаріального округу Ставицька Л.Г. про визнання кредитної угоди, договору іпотеки, договорів поруки та договору про видачу траншу недійсними, - відмовлено. Вказане рішення було предметом апеляційного розгляду та постановою Полтавського апеляційного суду від 16.06.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вказане рішення місцевого суду залишено без змін. Позивач не погодився з правильністю нарахування йому заборгованості та замовив висновок експерта. Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведеної економічної експертизи №13/04/2020 від 29.07.2020 року встановлено, що грошові кошти в погашення заборгованості за кредитним договором № 108-ЛМ від 08.05.2008 року за період з 17.06.2009 року по 10.04.2014 року в розмірі 42 600 дол. США не відображені у виписці банку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 08.05.2008 року по 26.08.2016 року та не зараховані в погашення заборгованості за кредитним договором. Визначено, що розмір передплати позичальника станом на 16.03.2015 року складає 14906,9 дол. США. Звертаючись з цим позовом про , позивач посилається на те, що наведеним висновком експерта виявлені протиправні дії відповідача щодо розрахунків заборгованості, різниця складає 14906,9 дол. США. Наведені рішення судів були ухвалені без врахування таких обставин. Проте відповідач продовжує протиправно нараховувати заборгованість, про що свідчить рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2021 року, яким визнано протиправним виконавчий напис нотаріуса від 11.10.2019 року, яким за заявою відповідача звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок заборгованості за кредитним договором № 108-ЛМ від 08.05.2008 року. У зв`язку з чим позивач просить відновити порушене право шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за весь період дії кредитного договору № 108-ЛМ від 08.05.2008 року. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України). Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у способи, визначені частиною другою цієї статті. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках . Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, і з цим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що спір між сторонами щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 108-ЛМ від 08.05.2008 року було вирішено Лубенським міськрайонним судом Полтавської області у справі № 539/1298/15-ц, яке набрало законної сили. Тоді як звернувшись до суду з цим позовом про перерахунок заборгованості за весь період дії кредитного договору № 108-ЛМ від 08.05.2008 року на підставі вищевказаного висновку судового експерта позивач фактично просить повторно переглянути спір між сторонами з цього ж питання, що є порушенням принципу res judicat та неприпустимим. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Отже питання правомірності нарахування відсотків банком, порядок сплати заборгованості по кредиту ОСОБА_1 та залишок боргу перед банком за кредитним договором № 108-ЛМ від 08.05.2008 року було предметом розгляду у справі №539/1298/15-ц. Саме при розгляді вказаної справи ОСОБА_1 , в разі не згоди з наданими банком розрахунками щодо розміру заборгованості, мав право заявити відповідне клопотання про проведення судової економічної експертизи, проте не скористався таким процесуальним правом. Посилання позивача на те, що банк продовжує неправомірне нарахування відсотків за вказаним кредитним договором, не можуть бути підставами для задоволення позову ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості, а є підставою для звернення з вимогою про оскарження дій банку. Тоді як ОСОБА_1 не заявив такої вимоги в рамках цієї справи. При цьому суд першої інстанції правильно зауважив, що при розгляді справи №539/1298/15-ц судом задоволено вимогу відповідача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості станом на 16.03.2015 року. Наступний захист порушеного права відповідача може бути реалізовано шляхом звернення з позовом про стягнення коштів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які переважно дублюють обґрунтування позовних вимог, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, тому до уваги колегії суддів не приймаються. Рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено. Отже апеляційна скарга залишається апеляційним судом без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно, відсутні підстави для здійснення розподілу витрат, понесених сторонами в суді першої інстанції. Керуючись статтями 368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 30.10.2023. Головуюча суддя О.В.Чумак Судді Ю.В.Дряниця Л.І.Пилипчук