Ухвала КАС ВС № 240/2094/23

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 26 жовтня 2023 року м. Київ справа №240/2094/23 провадження №К/990/35430/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №240/2094/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 22.12.2022 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати відповідача з 22.12.2022 нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених на 01 січня календарного року щомісяця. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, позов задоволено частково, внаслідок чого: - визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті з 22.12.2022 підвищення до пенсії позивачці як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язано відповідача здійснити з 22.12.2022 нарахування та виплату позивачці, підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року; - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти постанову про задоволення позову у повному обсязі. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. У поданій касаційній скарзі, позивачкою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі перевищує 5 відсотків її річного доходу за попередній календарний 2022 рік. На підтвердження указаного додано довідку про доходи №0997969556850911 від 28.09.2023 видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за 2022 рік. Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно до частини другої статті 8 Закону України від 01.11.2011 №3674-VI «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. З наведеного вбачається, що скаржниця є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, звільнення або розстрочення його сплати, оскільки скаржник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у сумі, що перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Згідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Колегія суддів вважає поважними причини пропуску строку та вважає за можливе поновити скаржникові строк на касаційне оскарження у цій справі. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 КАС України та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що у ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Колегією суддів встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження згідно до частин четвертої та п`ятої статті 328 КАС України. Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими у судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі. Також, позивачка у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини першої статті 291 КАС України та вказує на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не визнали цю справу типовою та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №240/4937/18. Одночасно скаржниця у касаційній скарзі наводить й інші факти неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За правилами частини п`ятої статті 291 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи. Також Суд звертає увагу на те, що позивачка у цій справі не зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Згідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду у паперовій формі у порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Суд інформує, що з 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку із запровадженням в України воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв`язком вкрай обмежені. Враховуючи наведене, Суд рекомендує позивачці зареєструватися у підсистемі «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись ст. 328 - 331, 334, 338 КАС України, Суд у х в а л и в:

1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №240/2094/23.

2. Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №240/2094/23.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №240/2094/23.

4. Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/2094/23.

5. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

6. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

7. Рекомендувати ОСОБА_1 зареєструватися у системі «Електронний суд». Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб