Ухвала КАС ВС № 240/15611/21

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 27 березня 2023 року м. Київ справа №240/15611/21 провадження №К/990/9032/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №240/15611/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 22.12.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 22.12.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: - визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду у даній справі. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 11.03.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 11.03.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Колегією суддів встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України. Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі. Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі №240/4937/18. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас частина друга статті 329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 23.01.2023, а касаційна скарга подана 09.03.2023. У заяві, доданій до касаційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що отримав постанову суду апеляційної інстанції 09.02.2023, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку. За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення. Також у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Розглядаючи клопотання скаржника, колегія суддів бере до уваги, що за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Також положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. До того ж, стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона. Скаржник у своєму клопотанні вказує, що він є інвалідом ІІІ групи, на цей час не працює, пенсія є єдиним джерелом його існування. Також своє клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 мотивує тим, що розмір судового збору за звернення з цією касаційною скаргою перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження зазначеної обставини скаржник надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 календарний рік (за період з першого кварталу 2022 року по четвертий квартал 2022 року) та довідку про доходи позивача, видану Овруцьким об`єднаним управлінням ПФУ в Житомирській області за період з 01.01.2022 по 31.12.2022. Зі змісту заявленого скаржником клопотання та наданих на його підтвердження доказів вбачається, що розмір судового збору за подання даної касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. З огляду на викладене, колегія доходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору належить задовольнити та звільнити заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №240/15611/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Також Суд звертає увагу на те, що учасником справи є ОСОБА_1 , який не зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Суд інформує, що з 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку із запровадженням в України воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв`язком вкрай обмежені. Враховуючи наведене, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua. Керуючись положеннями пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №240/15611/21.

2. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №240/15611/21.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №240/15611/21.

4. Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/15611/21.

5. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

6. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

7. Рекомендувати ОСОБА_1 зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб