Постанова 4854 № 420/2934/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2934/22 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: В лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі 20246-20487/С-02/8-1500/21 від 01.11.2021 року про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ТВБВ №10015/0538 м. Одеса; - визнати дії відповідача по невиплаті пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними; - визнати бездіяльності відповідача щодо не виплати пенсії позивачу за період з 09.2019 року протиправною та дискримінаційною; - зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 09.2019 року на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 та виплатити всі не отримані пенсійні кошти позивача з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТВБВ №10015/0538 м. Одеса. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2019 року на визначений банківський рахунок № НОМЕР_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. 10 липня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду. У вказаній заяві представник позивача просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Рішення від 28.02.2023, а саме - а. відповідач в розрахунку пенсії позивачу та в розрахунку боргу за період з 01.10.2019 року на момент нарахування/фактичної виплати пенсії на 20.06.2023 протиправно зробив позивачу розрахунок пенсії та боргу з 01.10.2019 р. по теперішній час не на дату нарахування до виплати - 20.06.2023 р., а на дату, з якої поновлена пенсія 01.10.2019 р. та не врахував автоматично масові перерахунки пенсії відповідно до п. 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - «Постанова КМУ №168»); б. відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно нараховану до виплати пенсію Позивачу за період з 01.10.2019 року по момент фактичної виплати; в. відповідач протиправно не виплачує пенсію на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» МФО банку 328845, код ЄДРПОУ банку 09328601; 2) згідно до положень ч. 1-3 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов`язати відповідача - а. здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 р. по дату нарахування/фактичної виплати пенсії з урахуванням автоматично масових перерахунків пенсії відповідно до п. 7 та 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; б. здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну пенсію Позивача за період з 01.10.2019 по момент фактичної виплати; в. здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.10.2019 р. на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» МФО банку 328845, код ЄДРПОУ банку 09328601, на який раніше надходила пенсія відповідача; 3) зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання Рішення від 28.02.2023 р. у адміністративній справі №420/2934/22. Зазначену заяву обґрунтовано тим, що відповідач протиправно зробив позивачу розрахунок пенсії та боргу з 01.10.2019 р. по теперішній час не на дату нарахування до виплати - 20.06.2023 р., а на дату, з якої поновлена пенсія 01.10.2019 р., та не врахував автоматично масові перерахунки пенсії відповідно до п. 7,8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» внаслідок чого позивачу нарахована пенсія в значно меншим розміру ніж пенсія відповідно до закону та усунувся від нарахування компенсації втрати частини доходів. З приводу протиправного розрахунку пенсії громадян України, які проживають в Ізраїлі суд вже напрацював однозначну судову практику проти Відповідача, яка вимірюється десятками рішень, котрі полягають у тому, що такі дії та бездіяльність визнаються протиправними. Крім цього, відповідач ухиляється щодо перерахування пенсійних виплат на визначений Позивачем особистий банківський рахунок. Вищезазначена протиправна бездіяльність відповідача спрямована на обмеження права позивача на пенсію, як представника групи громадян України, які постійно проживають за кордоном. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду - відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду. Доводами апеляційної скарги зазначено, що аби відмовити у задоволенні заяви в порядку ст. 383 КАС України, суд має встановити, що бездіяльності немає або, що вона не є протиправною. Апелянт вказує, що відповідач протиправно не здійснив розрахунок компенсації втрати частини доходів з пенсії за період з 01.10.2019 р. по 20.06.2023 р. з урахуванням її індексації на момент її виплати на 20.06.2023 р. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції зазначив, що зобов`язання суб1єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватись у виключних випадках. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів, що підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням рішення. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем фактично виконано рішення суду, поновлено виплату позивачу пенсії з 01.10.2019 року на визначений банківський рахунок та передбачено проведення виплати в липні 2023 року доплати за період з 01.10.2019 р. по 30.06.2023 р. Суд першої інстанції також зазначив, що питання автоматичного перерахунку пенсії відповідно до п. 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» не було предметом судового розгляду у справі 420/2934/22 та не стосується виконання судового рішення у цій справі, а тому такі вимоги можуть розглядатись виключно у окремому позовному провадженні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом. Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Відповідно до ч.2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Згідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Апеляційний суд наголошує, що положення ст.383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на якого покладений обов`язок щодо його виконання. Аналізуючи вищезазначені норми права, колегія зазначає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 29.06.2023 року було повідомлено представника позивача, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року по справі №420/2934/22, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 31.03.2023 року, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2019 на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 , виконано, а сума доплати на виконання зазначеного рішення суду за період з 01.10.2019 року по 30.06.2023 року у розмірі 87222,00 грн. нарахована на липень поточного року разом з пенсійною виплатою за липень 2023 року на банківській рахунок АТ «ОЩАДБАНК», дата виплати 24 число, що також підтверджується протоколом індивідуального перерахунку пенсії позивача. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідачем фактично виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року, оскільки ним фактично поновлено виплату позивачу пенсії з 01.10.2019 року на визначений банківський рахунок та передбачено проведення виплати в липні 2023 року доплати за період з 01.10.2019 року по 30.06.2023 року (місяць проведення розрахунку). При цьому, заявник не надав до суду жодного доказу щодо невиконання пенсійним органом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року, що набрало законної сили, в частині зобов`язання поновити виплату пенсії з 01.10.2019 року на визначений банківський рахунок. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі. За таких обставин в даний час відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою звернення із вказаною заявою стало, на думку заявника, також те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року, що набрало законної сили 08.06.2023 року, пенсійний орган не здійснив автоматичні перерахунки пенсії відповідно до п. 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та повинен здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну пенсію за період з 01.10.2019 року по момент фактичної виплати. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані питання не були предметом судового розгляду справи №420/2934/22 та не стосуються саме виконання судового рішення в даній справі, отже можуть розглядатися виключно в окремому позовному провадженні. Таким чином, представник ОСОБА_1 у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 28.02.2023 року у справі №420/2934/22, або порушення прав позивача, підтверджених цим рішенням суду. В даному випадку ОСОБА_1 у разі незгоди, на його думку, з розміром поновленої пенсії з 01.10.2019 року та порядком її виплати на виконання рішення суду у справі №420/2934/22, має право звернутися до адміністративного суду з позовом в передбаченому КАС України порядку. Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик