Постанова 4854 № 420/9655/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/9655/22 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді: Шевчук О.А., суддів: Зуєвої Л.Є., Коваля М.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: В липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі № 6405-6310/Ю-04/8-2100/21 від 07.09.2021 року про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ Ощадбанк; - визнати бездіяльність відповідача по невиплаті пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок - протиправною та дискримінаційною; - визнати дії відповідача стосовно відмови у виплаті пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними; - зобов`язати відповідача призначити виплату пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ Ощадбанк, та виплатити всі неотримані пенсійні кошти з перерахунком на момент виплати та з компенсацією втрати частини доходів. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк IBAN № НОМЕР_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк IBAN № НОМЕР_1 , з виплатою компенсації втрати частини доходів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн. 30.03.2023 року було видано виконавчі листи про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн. та про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_1 , з виплатою компенсації втрати частини доходів. 30.05.2023 року представник позивача подав до Одеського окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить суд відповідно до ст. ст. 382, 383 КАС України: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання рішення від 21.12.2022 року, а саме: - відповідач в розрахунку пенсії позивачу та в розрахунку боргу за період з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік на момент нарахування/фактичної виплати пенсії на 21.04.2023 рік протиправно: - не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі - «Закон 1058-ГУ») та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 (Далі - «Постанова КМУ № 251») та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Далі - «Постанова КМУ № 124»), в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 21.04.2023 рік року; - не включив позивача в коло осіб яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року (Далі - «Протокол/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року») в графі «особливості» що пенсія позивача буцімто «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»; - відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивача за період з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік по момент фактичної виплати; - відповідач протиправно не врахував довідки про заробітну плату, а саме: довідку № 06 від 25.02.2018 р.; довідку № 06/1 від 25.02.2018 р.; 2) згідно до положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов`язати відповідача: - скасувати в пенсійній справі позивача графі «особливості» в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року позначку «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» та включити позивача в коло осіб яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до Закону; - здійснити розрахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі - «Закон 1058-ГУ») та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 (Далі - «Постанова КМУ № 251») та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Далі - «Постанова КМУ № 124»), в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу за винятком сплачених сум; - здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну пенсію позивача, з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік; - здійснити розрахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату, а саме: довідки № 06 від 25.02.2018р.; довідки № 06/1 від 25.02.2018 р.; 3) зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 21.12.2022 року у адміністративній справі № 420/9655/22. Представник ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви зазначає, що 21.03.2023 року він звернувся до відповідача листом з вимогою про добровільне виконання рішення від 21.12.2022 року. 18.05.2023 року отримав лист відповідача № 2100-03-8/13551 від 10.05.2023 року (далі - «Лист відповідача від 10.05.2023 року»), в якому відповідач повідомив, що на виконання рішення гр. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 02.11.2018 (протокол призначення пенсії додається). Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 420/9655/22 (набрало законної сили 16.03.2023) виконано, за графіком виплат, 25.05.2023, на вищевказаний рахунок гр. ОСОБА_1 буде перераховано борг за період з 02.11.2018 по 30.04.2023 в сумі 77442,17 грн. та поточну пенсію в розмірі 1435,00 грн. 29.05.2023 року Позивач був змушений звернутися до державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконавчим листом від 30.03.2023 року. З листа відповідача від 10.05.2023 року та доданого до нього протоколу/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року слідувало, що Відповідач хоче ввести в оману, адже протоколі/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року з електронного кабінету ПФУ позивача виявилось, що відповідач приховав в графі «особливості» що пенсія позивачу буцімто «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» на виконання рішення від 21.12.2022 року, чим вчинив протиправну бездіяльність, а саме - не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі - «Закон 1058-ГУ») та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 (Далі - «Постанова КМУ № 251») та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - «Постанова КМУ № 124»), в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 21.04.2023 рік року; - не включив позивача в коло осіб яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року (Далі - «Протокол/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року») в графі «особливості» що пенсія позивачу буцімто «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»; - відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивача за період з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік по момент фактичної виплати; - відповідач протиправно не врахував довідки про заробітну плату, а саме: довідку № 06 від 25.02.2018 р.; довідку № 06/1 від 25.02.2018 р. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (вхідний №17506/23 від 30.05.2023 року) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, поданої в порядку ст. 383 КАС України у справі № 420/9655/22, відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції; заяву задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що пенсія позивача повинна бути нарахована та виплачена у розмірі, визначеному відповідно до діючого законодавства, з урахуванням діючих норм, в тому числі з урахуванням автоматичних перерахунків пенсії. Суд першої інстанції помилково прийняв ухвалу від 07.06.2023 року на підставі помилкового/безпідставного/протиправного висновку, що вимоги позивача повинні бути реалізовані у суді шляхом подання відповідної позовної заяви та, що буцімто звернення позивача із заявою до суду в порядку ст.383 КАС України є неналежно обраним способом захисту. Коли позивач дізнався про порушення його прав відповідачем допущених на виконання судового рішення від 21.12.2022 року, він звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю. В даній справі суд зобов`язав відповідача поновити пенсію. Відповідач поновив виплату, але при цьому допустив безліч інших порушень, які не були предметом розгляду в першій справі, але є протиправними і допущені відповідачем на виконання судового рішення. Станом на день подачі цієї заяви рішення від 21.12.2022 року належним чином і в повному обсязі не виконано, а саме - не здійснено належного розрахунку пенсії позивача з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу. Пенсія позивача повинна бути нарахована та виплачена у розмірі, визначеному відповідно до діючого законодавства, з урахуванням діючих норм, в тому числі з урахуванням автоматичних перерахунків пенсії. Відповідач протиправно не здійснив розрахунок компенсації втрати частини доходів з пенсії за період з [ 02.11.2018 по 21.04.2023 рік з урахуванням її індексації на момент її виплати - на 21.04.2023 рік. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що питання, зазначені у заяві не були предметом судового розгляду справи №420/9655/22 та не стосуються саме виконання судового рішення в даній справі, отже можуть розглядатися виключно в окремому позовному провадженні. Також, суд зазначив, що заявник у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 21.12.2022 року у справі № 420/9655/22. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом. Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Відповідно до ч.2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Згідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Апеляційний суд наголошує, що положення ст.383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на якого покладений обов`язок щодо його виконання. Аналізуючи вищезазначені норми права, колегія зазначає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від 10.05.2023 р. № 2100-03-8/13551 було повідомлено представника позивача, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, що набрало законної сили 16.03.2023 року, за графіком виплат 25.05.2023 року на вказаний в рішенні суду рахунок ОСОБА_1 буде перераховано борг за період з 02.11.2018 року по 30.04.2023 року в сумі 77442,17 грн. та поточну пенсію в розмірі 1435,00 грн. Після здійснення виплати заборгованості за рішенням суду буде здійснено нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів (а.с. 86-87). При цьому, заявник не надав до суду жодного доказу щодо невиконання пенсійним органом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року в частині зобов`язання здійснити виплату призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_1 , з виплатою компенсації втрати частини доходів. Підставою звернення із вказаною заявою стало те, що, на думку заявника, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, що набрало законної сили 16.03.2023 року, пенсійний орган не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251, та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції чинній на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 21.04.2023 рік, не включив позивача в коло осіб, яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, вказав в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року в графі «особливості» що пенсія позивачу «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі», не врахував довідки про заробітну плату, а саме: довідку № 06 від 25.02.2018 р.; довідку № 06/1 від 25.02.2018 року. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вказані питання не були предметом судового розгляду справи №420/9655/22 та не стосуються саме виконання судового рішення в даній справі, отже можуть розглядатися виключно в окремому позовному провадженні. Таким чином, представник ОСОБА_1 у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 21.12.2022 року у справі № 420/9655/22. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі. За таких обставин в даний час відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що в даному випадку ОСОБА_1 у разі незгоди, на його думку, з розміром пенсії, виплаченої з 02.11.2018 року на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок на виконання рішення суду у справі № 420/9655/22, має право звернутися до адміністративного суду з позовом в передбаченому КАС України порядку. Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль