Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/5743/23

Справа № 991/5743/23 Провадження №11-сс/991/522/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2023 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , власника майна ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року в межах кримінального провадження №52022000000000169 від 07 липня 2022 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 , накладено арешт із забороною розпоряджатися на майно, зареєстроване на праві власності за підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , його дітьми: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , матір`ю ОСОБА_12 , кошти на рахунках ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11» (далі АТ «ЗНВКІФ» «11:11»), всі корпоративні права якого належать ОСОБА_8 . Своє рішення слідчий суддя обґрунтував можливістю накладення арешту на зазначене в клопотанні майно з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання та застосування спеціальної конфіскації. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник власників майна, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна. Клопотання про поновлення строку на оскарження обґрунтовує тим, що розгляд клопотання детектива відбувався у закритому судовому засіданні і про наявність рішення слідчого судді про арешт майна стороні захисту стало відомо лише 18 липня 2023 року. Вважає, що строк пропущений з поважних причин. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання детектива, навів в ухвалі фактично лише зміст такого клопотання та посилання на положення процесуальних норм, що регулюють питання арешту майна, однак не обґрунтував, які обставини, зазначені у клопотанні детектива, свідчать про те, що на майно може бути накладено арешт з метою його спеціальної конфіскації чи конфіскації як виду покарання. Також слідчим суддею не враховано, що нерухоме майно, на яке детектив просив накласти арешт, придбано задовго до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до єдиного реєстру досудових розслідувань, а отже висновки слідчого судді про те, що вказане майно придбано за кошти, здобуті злочинним шляхом, не відповідають обставинам справи та не гуртуються на належних доказах. Повідомлена у встановленому порядку про час та місце судового засідання власник майна ОСОБА_12 до суду не з`явилася, її інтереси та інтереси неповнолітніх ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 представлені їх батьками ОСОБА_14 , а також представником, що не перешкоджає апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України. Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 , власника майна ОСОБА_7 , їх захисників та представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку. Згідно з положеннями п.3 ч.2, ч.3 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення. Оскільки ухвалу постановлено слідчим суддею 05 липня 2023 року у закритому судовому засіданні без виклику власників майна, перебіг строку на її апеляційне оскарження для сторони захисту розпочався з дня наступного після отримання копії вказаного рішення, а саме 19 липня 2023 року, та мав закінчитись 23 липня 2023 року. Вказаний день був вихідним, і захисник звернувся до апеляційного суду на наступний день - 24 липня 2023 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді відсутні. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону. Як вбачається з матеріалів провадження і встановлено слідчим суддею, слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169, за підозрою, зокрема, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_15 , будучи першим заступником виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та іншими невстановленими слідством особами у період з листопада-грудня 2021 року розробили та запровадили механізм систематичного одержання неправомірної вигоди службовою особою філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за вчинення нею дій з використанням наданого їй службового становища в інтересах представників та службових осіб постачальників товарної продукції для АТ «Укрзалізниця» з метою особистого збагачення і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Безпосередньо ОСОБА_8 підозрюється у тому, що разом із ОСОБА_16 , не пізніше січня 2022 року, запропонували першому заступнику виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_15 використати його службове становище для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію, що забезпечувало б отримання від них грошової винагороди - частину предмета заволодіння ОСОБА_8 та ОСОБА_16 у розмірі від 5 до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію, на що ОСОБА_15 не пізніше січня 2022 року погодився та спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії сприяв у серпні 2022 року забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з якими ОСОБА_16 та ОСОБА_8 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану та одержали у невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників названих суб?єктів господарювання не пізніше кінця січня 2023 року гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115, що також обумовлювалось наданням неправомірної вигоди ОСОБА_15 . Загалом, вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис доларів до 200 тис доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн. У період з 01 березня 2023 року по 02 березня 2023 року ОСОБА_8 з відома та за згодою ОСОБА_16 запропонував ОСОБА_15 надати йому неправомірну вигоду передану, зокрема, але не виключно, представниками вказаних суб?єктів господарювання, у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі ОСОБА_15 , на що останній дав згоду на отримання нового легкового автомобіля Toyota Camry. Поряд з цим, для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_15 погодив із ОСОБА_8 , що його за договором купівлі-продажу придбає останній, зареєструвавши право власності за собою та в подальшому фактично передасть його у володіння та користування ОСОБА_15 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно, що ОСОБА_8 і зробив. Зокрема, 02 березня 2023 року уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн, після чого 07 березня 2023 року ТОВ «Автосаміт ЛТД» здійснило державну реєстрацію автомобіля Toyota Camry, придбаного за названим договором купівлі-продажу, 08 березня 2023 року ОСОБА_8 оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн, а всього у сумі 1 550 089,00 грн, та до 25 квітня 2023 року за домовленістю із ОСОБА_15 здійснював періодичне користування цим транспортним засобом, створюючи видимість відсутності причетності останнього як фактичного його власника, а в період з 25 квітня 2023 року по 01 травня 2023 року, ОСОБА_8 на виконання їх спільного умислу із ОСОБА_16 та за домовленістю із ОСОБА_15 надав останньому у фактичне володіння та користування вищезазначений транспортний засіб, а отже надав ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн, за вчинення ОСОБА_15 з використанням наданого йому службового становища першого заступника виконавчого директора Філії в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників суб`єктів господарювання, зокрема, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України. Окрім того, згідно з підозрою ОСОБА_8 , накопичуючи свою частину грошової винагороди - грошей одержаних злочинним шляхом від представників суб`єктів господарювання, вирішив їх легалізувати, а саме, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошей у розмірі 1 850 000 грн використав їх для придбання транспортного засобу HYNDAI IONIQ 5, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який 22 липня 2022 року зареєстрував за дружиною та, за таких обставин, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України. Також, згідно з підозрою ОСОБА_8 , діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 3 879 928 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_1 , шляхом організації укладення ОСОБА_7 в інтересах доньки - ОСОБА_9 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 29 серпня 2022 року з ОСОБА_17 , набувши таким чином можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном, і таким чином повторно легалізував майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом, а також, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошей у розмірі 732 900 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_3 , шляхом укладення та підписання договору купівлі-продажу квартири реєстраційний № 154 від 13 лютого 2023 року з ОСОБА_18 , набувши можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном та повторно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КК України. Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри колегією судів відхиляються. Обставини кримінального провадження, які розслідуються детективами НАБУ, свідчать про причетність ОСОБА_8 до злочинів, які розслідуються в кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368, ч. 3, 4 ст. 369 КК України. За версією слідства, заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» відбувається шляхом попереднього (до проведення процедури визначення переможця) погодження переможців торгів, визначення вартості їх цінових пропозицій та узгодження розміру неправомірної вигоди за перемогу в торгах для учасників організованої групи. Така неправомірна вигода надавалася учасникам організованої групи представниками постачальників після оплати АТ «Укрзалізниця» поставленого товару, наданих послуг та/або виконаних робіт. Зокрема, вказане вбачається із зафіксованих у протоколах НСРД даних, відповідно до яких встановлено спілкування ОСОБА_8 з підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_16 та ОСОБА_15 щодо забезпечення функціонування раніш розробленої схеми неправомірного заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» під час проведення публічних торгів із закупівлі товарів і послуг. Крім того, матеріалами НСРД підтверджується і те, що з метою маскування та приховування факту перебування у власності об`єктів нерухомого та рухомого майна, підозрюваний ОСОБА_8 спеціально реєстрував їх на своїх неповнолітніх дітей, матір та ОСОБА_7 , що було предметом розгляду й оцінки в ухвалі слідчого судді від 31.05.23 та суду апеляційної інстанції в ухвалі від 03 липня 2023 року. Зокрема, протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо контроль особи від 08 травня 2023 року, зафіксовано розмову підозрюваних ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , в автомобілі «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_3 (зареєстрованого за ОСОБА_7 , однак яким користувався підозрюваний), в якій останній повідомляє, що все його майно «на матері, на дітях, на Свєткє. Зараз буде ще налічка, буду ще казать, щоб хлопці платили на Свєтку на ЧП, … щоб легалізувати» ( т.1 а.с. 47). За практикою ЄСПЛ, зокрема в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності останнього до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Колегія з таким висновком слідчого судді погоджується і, відхиляючі доводи сторони захисту, зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування даними, зокрема: протоколами про результати оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано відомості, викладені у підозрі (т. 1 а.с.27-30, 31-38, 39-43, 44-105, 106-123, а.с.163-175); договорами поставки № ЦЗВ-02-03122-01 від 20 вересня 2022 року, № ЦЗВ-02-03022-01 від 20 вересня 2022 року, № ЦЗВ-02-03322-01 від 23 вересня 2022 року, № ЦЗВ-02-03422-01 від 23 вересня 2022 року, укладеним Філією від імені ОСОБА_15 із ТОВ «ВП Фарбпром», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», ТОВ «8с Груп», ТОВ «Форум Трейд Логістік» щодо емалі ПФ-115 на суми 11 489 616 грн з ПДВ, 11 558 742 грн, 11 682 156 грн з ПДВ, 10 849 999 грн з ПДВ (т.1 а.с.139-162); договором купівлі-продажу № ДП-0000200 від 02.03.2023, укладеного між ТОВ «Автосаміт ЛТД» та ОСОБА_8 щодо купівлі останнім автомобіля Toyota Camry Hybrid, 2022 р.в., червоного кольору за ціною 1 550 089 грн (т.1, а.с.130-133); протоколом обшуку домоволодіння від 23 травня 2023 року, де у присутності ОСОБА_19 - колишньої дружини ОСОБА_15 , на території домоволодіння відшукано автомобіль Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 (т.1 а.с. 138-141). Даючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо безпідставності арешту майна колегія зазначає. 28 червня 2023 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива про арешт майна підозрюваного ОСОБА_8 та членів його сім`ї, за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість та наклав арешт на відповідне майно та кошти на рахунках. За висновком слідчого судді ОСОБА_8 є підозрюваним у скоєнні ряду умисних тяжких корупційних злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна. Придбанні та у подальшому зареєстровані підозрюваним ОСОБА_8 на членів його сім`ї об`єкти нерухомого майна використовувалися ним з відома та за участі цивільної дружини ОСОБА_7 як засоби для вчинення легалізації коштів одержаних злочинним шляхом. Кошти на рахунках ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та АТ «ЗНВКІФ» «11:11», всі корпоративні права якого належать ОСОБА_8 , є грошовими коштами одержаними ОСОБА_8 злочинним шляхом та у подальшому легалізовані останнім шляхом зарахування їх через невстановлених на даний час осіб на свої банківські рахунки, а також банківські рахунки ОСОБА_7 та АТ «ЗНВКІФ» «11:11». Отже, на думку слідчого судді, обґрунтованим є накладення арешту на зазначене в клопотанні майно яким фактично володіє, розпоряджається та користується підозрюваний ОСОБА_8 з метою забезпечення спецконфіскації та конфіскації його майна як виду покарання. Однак такі висновки слідчого судді не в повному обсязі ґрунтуються на матеріалах провадження. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. У відповідності до ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна є додатковим видом покарання. Згідно з ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Закон про кримінальну відповідальність передбачає можливість конфіскації майна у випадку засудження особи за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 209 КК України, а тому наявні достатні підстави вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Даючи оцінку висновкам слідчого судді колегія суддів вважає, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, а його висновки щодо частини майна не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Так, слідчим суддею накладено арешт на житлові квартири та земельну ділянку, право власності на які зареєстровані за дітьми підозрюваного: ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та матір`ю ОСОБА_12 , обґрунтовуючи своє рішення можливістю застосування до нижченаведеного майна спеціальної конфіскації: - квартира АДРЕСА_4 , зареєстрована за донькою підозрюваного ОСОБА_11 на підставі договору дарування 22 липня 2015 року (т. 1 а.с. 188); - квартира АДРЕСА_5 , зареєстрована за сином підозрюваного ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу 10 вересня 2015 року (т.1 а.с. 189); - квартира АДРЕСА_6 , зареєстрована за сином підозрюваного ОСОБА_10 на підставі договору дарування 18 лютого 2013 року (т. 1 а.с. 190); - квартира АДРЕСА_7 , зареєстрована за донькою підозрюваного ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу 07 серпня 2015 року (т.1 а.с. 192); - квартира АДРЕСА_8 , зареєстрована за донькою підозрюваного ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу 31 липня 2015 року (а.с. т.1, а.с.193); - квартира АДРЕСА_9 , зареєстрована за матір`ю підозрюваного ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу 03 серпня 2022 року (.1 а.с. 194); - квартира АДРЕСА_10 , зареєстрована за матір`ю підозрюваного ОСОБА_12 на підставі договору дарування 18 червня 2008 року (т.1 а.с.195); - земельна ділянка площею 0,127 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0033, що знаходиться у АДРЕСА_11 , зареєстрована за матір`ю підозрюваного ОСОБА_12 на підставі договору дарування 30 березня 2015 року ( т.1 .с.196). Однак клопотання детектива НАБУ ОСОБА_13 про арешт нерухомого майна, зареєстрованого на праві власності за дітьми підозрюваного: ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та матір`ю ОСОБА_12 , вже було предметом розгляду слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Як зазначено вище, рішенням від 31 травня 2023 року у задоволенні частини клопотання детектива, що стосувалась накладення арешту на нерухоме майно вищевказаних осіб відмовлено. Прокурор зазначене рішення не оскаржував, після перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду за апеляційною скаргою захисту, воно набрало законної сили та підлягає виконанню. Звертаючись повторно до слідчого судді з аналогічним клопотанням, детектив фактично вдався до перегляду рішень слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року та рішення колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2023 року всупереч визначеному законом порядку апеляційного оскарження судових рішень, не наводячи в клопотанні додаткових в порівнянні з тими, що були предметом перевірки й оцінки слідчого судді, підстав для арешту майна. Вказане суперечить принципам верховенства права, правової визначеності та обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, оскільки перевірка законності та обґрунтованості судових рішень може здійснюватися лише вищим судом, що саме й відповідає усталений практиці ЄСПЛ. При цьому слідчий суддя не перевірив та не приділив уваги, що питання арешту такого майна було предметом перевірки як слідчого судді в ухвалі від 31.05.2023 так і колегії суду апеляційної інстанції в ухвалі від 03.07.23року. Ухваливши рішення та задовільнивши клопотання про арешт такого майна слідчий суддя, не посилаючись на підстави ухвалення такого рішення, які б були відмінні від тих, що перевірялись слідчим суддею в ухвалі від 31.05.23, що в установленому порядку набрала законної сили, допустив існування двох протилежних за змістом судових рішень всупереч статті 129-1 Конституції України, за якою судове рішення, що набрало законної сили є обов`язковим для виконання, контроль за чим здійснює суд. Так, за змістом пункту 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/39, правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду справи в суді. У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду йдеться про те, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (постанова від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, але й в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності - остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (постанова від 21 лютого 2020 року у справі № 813/2646/18). За таких обставин, з огляду на те, що в арешті такого майна слідчим суддею в ухвалі від 31 травня 2023 року, яка набрала законної сили, обґрунтовано відмовлено, оскаржена ухвала слідчого судді в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження за клопотанням детектива як такого, що було предметом розгляду слідчого судді. Водночас, слідчим суддею було задоволено клопотання детектива та арештовано для забезпечення спецконфіскації квартиру АДРЕСА_12 , зареєстровану за сином підозрюваного ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 01 лютого 2012 року. При ухваленні такого рішення слідчий суддя не обґрунтував підставу арешту цього майна з огляду на те, що кримінальне провадження зареєстровано 06 липня 2022 року, згідно клопотання детектива механізм систематичного одержання неправомірної вигоди було розроблено та запроваджено лише з листопада-грудня 2021 року, жодного зв`язку майна - квартири АДРЕСА_13 , зареєстрованої за сином підозрюваного 01 лютого 2012 року з обставинами, що є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні, які б вказували на можливу незаконність джерел набуття такого майна, в клопотанні детективом не наведено. Таким чином, колегія не вбачає достатніх підстав для арешту цієї квартири і рішення слідчого судді в цій частині підлягає скасуванню з відмовою детективу в задоволенні клопотання щодо такої квартири. Квартира АДРЕСА_9 , хоча і зареєстрована за ОСОБА_12 у 2022 році, втім підстави її арешту були предметом перевірки слідчого судді в ухвалі від 31травня 2023 року, якою в арешті було відмовлено у зв`язку з відсутністю в повідомленні про підозру посилання на таке майно як на набуте злочинним шляхом для цілей його легалізації. Дане рішення слідчого судді не було оскаржене прокурором, набрало законної сили, а отже підстав для арешту такого майна з огляду на відсутність доводів клопотання, які б не були предметом оцінки слідчого судді в ухвалі від 31 травня 2023, колегія не вбачає, а оскаржена ухвала в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження за клопотанням детектива в цій частині. Крім того, власником рахунків ОСОБА_7 на підтвердження правомірності наявних на її рахунках коштів надано договори оренди нерухомого майна, виписки по рахункам, податкові декларації щодо отриманих доходів, журнал обліку доходів та видатків. Колегія суддів, перевіривши надані документи зазначає, що вони підтверджують рух коштів по рахунку ОСОБА_7 в АТ «Комерційний банк «Приватбанк» № НОМЕР_6 і не містять відомостей про зарахування на нього коштів від осіб, які, за версією сторони обвинувачення, причетні до діянь за підозрою ОСОБА_8 . Тому колегія дійшла висновку про необґрунтованість доводів клопотання щодо можливості спецконфіскації коштів на такому рахунку як таких, що належним чином не підтверджені, а отже рішення слідчого судді в цій частині необхідно скасувати та в задоволенні клопотання в частині арешту коштів на рахунку в АТ «Комерційний банк «Приватбанк» № НОМЕР_6 слід відмовити. Відомостей про рух коштів на інших належних останній рахунках суду не надано, а отже підстави для скасування рішення слідчого суддів щодо таких рахунків відсутні, що не позбавляє власника майна звертатись до слідчого судді в порядку ст.174 КПК України. Враховуючи встановлені судом обставини, оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню з постановленням у скасованій частині нової відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України. В іншій частині ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою. Так, слідчий суддя у встановленому порядку встановив й оцінив належність підозрюваному ОСОБА_8 човна, банківських рахунків та 100% акцій в АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11», а отже дійшов правильного висновку про їх арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. Доводи апеляційної скарги захисту в цій частині правильності висновків слідчого судді не спростовують, що є підставою для відмови в скасуванні арешту з цього майна. З огляду на вказане, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 слід задовольнити частково. Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року про арешт у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року майна, а саме: -житлової квартири АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), -житлової квартири АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ), -житлової квартири АДРЕСА_6 ,яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ), -житлової квартири АДРЕСА_7 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ), -житлової квартири АДРЕСА_8 ,яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ), -житлової квартири АДРЕСА_9 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_10 ), -житлової квартири АДРЕСА_10 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_10 ), -земельної ділянки площею 0,127 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0033, що знаходиться у АДРЕСА_11 , зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_10 ), скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою провадження у справі за клопотанням детектива від 26 червня 2023 року про арешт такого майна закрити. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року про арешт у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року майна - квартири АДРЕСА_12 , зареєстрованої за сином підозрюваного ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 01.02.2012 року, скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання детектива в цій частині відмовити. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року про арешт у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року коштів на рахунку ОСОБА_7 , відкритому в АТ «Комерційний банк «Приватбанк» (МФО 305299, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д,) № НОМЕР_6 скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання детектива в цій частині відмовити. В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3