Постанова 4813 № 512/528/23

Номер провадження: 33/813/1919/23 Номер справи місцевого суду: 512/528/23 Головуючий у першій інстанції БРОСТОВСЬКА Н. О. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.10.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Воронової Є.Р., прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Семенюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Савранського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду керівника апарату Любашівського районного суду Одеської області, й зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7; ч.2 ст.172-7 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення: за ч.1 ст.172-7 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн.; за ч.2 ст.172-7 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) грн. На підставі ст.36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) грн. Крім того на користь держави стягнутий судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок. Обставини справи встановлені судом першої інстанції Постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника апарату Любашівського районного суду Одеської області, всупереч вимогам п.п.2), 3) ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв`язку з: - укладенням із ОСОБА_2 цивільно-правових договорів щодо виконання роботи з доставки поштової кореспонденції та підписанням актів прийому робіт (послуг) до цивільно-правових договорів; - оцінюванням результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_3 у 2021 та 2022 роках; - преміюванням ОСОБА_3 відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи. Крім того, ОСОБА_1 діяв та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів при підписанні: - цивільно-правових договорів та актів прийому робіт (послуг) з ОСОБА_2 ; - результатів виконання завдань державним службовцем ОСОБА_3 , який займає посаду державної служби категорії «В», у 2021 та 2022 роках; - наказів Любашівського районного суду Одеської області про преміювання ОСОБА_3 відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи. При цьому, ОСОБА_2 перебуває на посаді кур`єра Любашівського районного суду Одеської області та є рідним братом ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 перебуває на посаді судового розпорядника цього суду та є дядьком ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що 07 червня 2023 року ОСОБА_1 надав заяву на ім`я голови Любашівського районного суду Одеської області, в якій повідомив про працюючих в суді підпорядкованих йому близьких осіб. Тобто ОСОБА_1 повідомив Голову суду про потенційний конфлікт інтересів ще до того моменту, коли працівником НАЗК був складений протокол про адміністративне правопорушення №37-03/26. Крім того, зазначив, що з ОСОБА_3 - судовим розпорядником та ОСОБА_2 - кур`єром Любашівського районного суду Одеської він не перебуває у сімейних (родинних) стосунках, на які в протоколі посилається Національне агентство з питань запобігання корупції. Кур`єр Любашівського районного суду Одеської області являється позаштатним працівником суду, який протягом всього періоду перебування на посаді отримував мінімальну заробітну плату, яка встановлюється Верховною Радою України, без премій, надбавок та інших додаткових виплат. Той факт, що ОСОБА_2 отримував мінімальну заробітну плату без будь-яких додаткових грошових виплат, мінімізує ризик утворення конфлікту інтересів. Судовому розпоряднику Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_3 за результатами виконаних завдань та за результатами щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця, з 2010 року по теперішній час не встановлювалась премія, що свідчить про неупередженість у прийнятті ОСОБА_2 рішень та відсутності приватного інтересу. Накази Любашівського районного суду Одеської області про преміювання ОСОБА_3 відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи виносились на однаковому рівні та у рівномірному співвідношенні до посадових окладів між у усіма працівниками апарату Любашівського районного суду Одеської області. Скарги від працівників апарату суду стосовно розміру нарахованих премій судовому розпоряднику не надходили, а заробітна плата, та інші виплати нараховувались в межах затвердженого фонду оплати праці. ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 15 годину 30 хвилин 25 жовтня 2023 року не з`явився, проте надіслав заяву, які просив розглянути апеляційну скаргу без його участі та підтримав свої вимоги в повному обсязі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Позиції учасників апеляційного розгляду Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури Семенюк А.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити оскаржену постанову без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Диспозиціями ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - Відповідно до п.2 примітки до ст.172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватними інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП слід брати до уваги ту обставину, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП полягає у вчиненні особою дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів та в неповідомленні про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень за таких умов. Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року та примітки до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Тобто конфліктом інтересів є не вчинення особою якогось порушення взагалі, а суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, яка впливає на об`єктивність прийняття рішень під час виконання наданих їй службових повноважень. З цього випливає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення. При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення. Апеляційним судом встановлено, що наказом територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 14.12.2010 року за №197-ос/к ОСОБА_1 з 21.12.2010 року призначено на посаду керівника апарату Любашівського районного суду Одеської області та присвоєно 9 ранг державного службовця (том 1, а.с.69). Наказом територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 30.07.2019 року за №38-ос/к ОСОБА_1 з 05.08.2019 року присвоєно 4 ранг державного службовця (том 1, а.с.160). В розумінні ч.2 ст.1 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 є державним службовцем та особою, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема вимоги ст.28 цього Закону, у зв`язку з чим він є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст.172-7 і ч.2 ст.172-7 КУпАП. Пунктами 2) та 3) ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти, на яких поширюється дія цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 10 лютого 2022 року керівником апарату Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 було затверджено посадову інструкцію кур`єра цього суду (том 1, а.с.163). У листі голови Любашівського районного суду Одеської області від 21 березня 2023 року за №1/87/2023 зазначено, що посада кур`єра відноситься до категорії технічних працівників, обрання на посаду за цивільно-правовим договором яких, відбувається без особистого погодження з керівником апарату суду, а прийняття працівників, як на посади державної служби так і інших працівників здійснює комісія зі складу працівників суду, до якої не входить керівник апарату суду. Склад комісії затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 02 березня 2017 року за №275. У вказаному листі також зазначено, що контроль за виконанням роботи кур`єра Любашівського районного суду Одеської області здійснюється кожного місяця керівником апарату суду, згідно погодженим актам робіт (а.с.28). Разом з цим, в матеріалах справи відсутні рішення комісії щодо прийняття ОСОБА_2 на посаду кур`єра Любашівського районного суду Одеської області. З викладеного вбачається, що керівник апарату Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1, знаючи, що ОСОБА_2 є його рідним братом, одноособово, без участі комісії, прийняв його на роботу кур`єром, укладаючи з ним цивільно-правові договори щодо виконання робіт (надання послуг), та здійснював контроль за його роботою, підписуючи акти прийому робіт (послуг) до вказаних договорів. Також, в матеріалах справи є копії наказів керівника апарату Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 від 03.11.2021р. №30 к-ОС та від 02.11.2022р. №36 к-ОС про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Любашівського районного суду Одеської області, зокрема, судового розпорядника цього суду ОСОБА_3 , який отримав оцінки «позитивна» (том 2, а.с.67-70). Крім того, керівником апарату Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 були підписані результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2021 та 2022 роки, згідно яких судовий розпорядник ОСОБА_3 отримав середній бал 3,4 за кожен рік окремо, який вважається позитивною оцінкою (том 1, а.с.266-267, том 2, а.с.71). Окрім цього, Національне агентство з питань запобігання корупції надало до суду копії наказів керівника апарату Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1, яким судового розпорядника ОСОБА_3 було неодноразово премійовано (а.с.72-83). Пунктом 12 розділу 3 Посадової інструкції судового розпорядника, затвердженої 10.02.2022 року керівником апарату Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1, передбачено, що судовий розпорядник виконує доручення голови суду, керівника апарату суду, старшого судового розпорядника щодо організації роботи служби судових розпорядників (том 1, а.с.192-193). Таким чином, керівник апарату Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1, знаючи, що ОСОБА_3 є його дядьком, підписав накази про затвердження висновків щодо оцінювання результатів його службової діяльності, результати виконання ним завдань, які мали позитивну оцінку, а також накази про його преміювання. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час виконання службових повноважень у ОСОБА_1 , як суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», виник реальний конфлікт інтересів, тобто суперечність між приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками із ОСОБА_2 , який є його рідним братом та ОСОБА_3 , який є його дядьком, і наявним майновим інтересом у вигляді бажання надати та надання їм можливості отримувати додаткові грошові кошти у вигляді заробітної плати та премій, а також його службовими повноваженнями, вираженими у одноособовій можливості приймати на роботу на посаду кур`єра суду свого рідного брата ОСОБА_2 у вигляді укладання з ним цивільно-правових договорів щодо виконання робіт (надання послуг) та здійснювати контроль за його роботою, а також у можливості шляхом підписання наказів про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності свого дядька ОСОБА_3 , результатів виконання ним завдань, сприяти успішному проходженню ним державної служби, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що з судовим розпорядником ОСОБА_3 та кур`єром Любашівського районного суду Одеської ОСОБА_2 - він не перебуває у сімейних (родинних) стосунках і вони не є його близькими родичами апеляційний суд визнає голослівними, оскільки вони суперечать положенням Закону України «Про запобігання корупції». Так, за змістом ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» близькими особами суб`єкта, на якого поширюється дія цього Закону, є члени його сім`ї, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Та обставина, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 є дядьком останнього, підтверджуються інформацією, наданою листом Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 16.03.2023р. №225/24.22-19, листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 29.03.2023р. №5100.4.1-3451/51.2-23 (том 2, а.с.37-40, 43-46), а також заявою ОСОБА_1 від 07.06.2023р. на ім`я голови Любашівського районного суду Одеської області ( том 2, а.с.181). Крім того необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що положення абзаців 1 та 2 ч.1 ст.27 Закону України «Про запобігання корупції» щодо обмеження спільної роботи близьких осіб не поширюються на осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами). Положення пунктів 2) та 3) ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не позбавляють суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, обов`язку повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Також, слід зазначити, що ст.32 Закону України «Про запобігання корупції», з метою уникнення прийняття відповідним керівником рішень в умовах реального конфлікту інтересів, визначено порядок урегулювання питання щодо праці відповідного керівника і підлеглої особи, які є близькими родичами та які працюють в сільській або гірській місцевості, а саме закріплено можливість наділення керівником відповідними повноваженнями іншого працівника в частині прийняття рішень щодо близьких йому осіб. Доводи про те, що накази про преміювання виносились на однаковому рівні та у рівномірному співвідношенні до посадових окладів між у усіма працівниками апарату суду, а тому відсутній реальний конфлікт інтересів, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки накази про преміювання підписував безпосередньо сам ОСОБА_1 , як керівник апарату Любашівського районного суду Одеської області. При цьому ОСОБА_1 є суб`єктом Закону України «Про запобігання корупції» та був обізнаний про обмеження, передбачені цим Законом. Слід зазначити про те, що суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП виражається як у формі умислу та і у формі необережності. ОСОБА_1 мав дискреційні повноваження та міг на власний розсуд визначати вид і зміст свого управлінського рішення. Доводи ОСОБА_1 про те, що 07 червня 2023 року він надав заяву на ім`я голови Любашівського районного суду Одеської області, в якій повідомив про працюючих в суді підпорядкованих йому близьких осіб, а тому в його діях відсутній склад інкримінованих йому правопорушень, апеляційний суд визнає неспроможними. Так, ОСОБА_1 зробив відповідне повідомлення вже після направлення до Любашівського районного суду Одеської області запиту керівника Департаменту запобігання конфлікту інтересів НАЗК Шульги О. від 10.11.2022, в якому останній просив надати інформацію про те, чи повідомляв ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів в порядку ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» за період з дати призначення на посаду по теперішній час, та чи вживалися заходи щодо врегулювання реального/потенційного конфлікту інтересів, з наданням копій відповідних підтвердних документів (том.1, а.с.12-13). Враховуючи вищевикладене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо незаконності постанови суду першої інстанції є необґрунтованими та, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинені корупційні правопорушення. При цьому апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41). Одним з основоположних принципів судочинства у справах про адміністративні правопорушення є принцип диспозитивності, відповідно до якого учасники адміністративно-юрисдикційного провадження за власним розсудом можуть розпоряджатися своїми правами: звертатися чи не звертатися зі скаргами в органи адміністративної юстиції, знайомитися чи не знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, користатися послугами перекладача, оскаржити постанови по справах про адміністративні правопорушення. Проте ОСОБА_1 не з`явившись в судове засідання апеляційного суду, не скористався своїм правом надати суду апеляційної інстанції нові докази на підтвердження доводів про те, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 33, 36 КУпАП в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.172-7 КУпАП. Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Савранського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7; ч.2 ст.172-7 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко