Постанова 4813 № 496/2294/23

Номер провадження: 33/813/1076/23 Номер справи місцевого суду: 496/2294/23 Головуючий у першій інстанції Драніков С. М. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.07.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Воронової Є.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Щербіни Н.М., захисника Яківця М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 18 травня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7; ч.2 ст.172-7 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП на неї накладено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень. Обставини справи встановлені судом першої інстанції Постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді секретаря Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, яка відповідно до підпункту 3 пункту 6 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2 (із змінами, внесеними згідно наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.11.2019 № 142/19) віднесена до посад з високим та підвищеним корупційним ризиком, посадовою особою місцевого самоврядування V категорії, являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Усатівську сільську раду Одеського району Одеської області в особі голови про наявність у неї реального конфлікту інтересів та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання подання на голову Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області №289 від 02.03.2022 року про преміювання до Міжнародного жіночого дня працівників адміністрації Усатівської сільської ради, в тому числі себе особисто в розмірі 1000 гривень, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 , будучи тимчасово виконуючою обов`язки голови Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у неї реального конфлікту інтересів та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання розпорядження Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області №570/2022-ОС/к від 31.10.2022 року «Про преміювання апарату», відповідно до якого встановлено премію у жовтні 2022 року працівникам апарату, в тому числі їй особисто у розмірі 4000 гривень, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції захисник Яківець М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1) ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що ні протоколи про адміністративні правопорушення пов`язані з корупцією, ні оскаржувана постанова суду, не містять доказів на обґрунтування наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення інкримінованих їй адміністративних правопорушень. Позиції учасників апеляційного розгляду В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Яківець М.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури Щербіна Н.М. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити оскаржену постанову без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Диспозиціями ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - Відповідно до п.2 примітки до ст.172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватними інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст.172-7 КУпАП слід брати до уваги ту обставину, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП полягає у вчиненні особою дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів та в неповідомленні про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень за таких умов. Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року та примітки до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Тобто конфліктом інтересів є не вчинення особою якогось порушення взагалі, а суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, яка впливає на об`єктивність прийняття рішень під час виконання наданих їй службових повноважень. З цього випливає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення. При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення. Відповідно до роз`яснень Національного агентства з питань запобігання корупції № 11 від 13.06.2022 року «Щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів під час реалізації повноважень з окремих питань оплати праці», одним з випадків наявності конфлікту інтересів у керівника, який приймає рішення про встановлення собі стимулюючих виплат є подання останнім пропозиції (у формі письмового подання чи іншим чином) щодо розміру стимулюючих виплат, а безпосередньо рішення про встановлення стимулюючих виплат приймає керівник вищого рівня. У цьому випадку особа не приймає рішення про встановлення стимулюючих виплат, а ініціює таке питання перед особою, яка уповноважена на прийняття такого рішення. Так, матеріальному заохоченню працівника передує здійснення оцінки його роботи на предмет своєчасності, повноти та сумлінності виконання посадових обов`язків, ініціативності у роботі, дотримання трудової та виконавчої дисципліни. Керівник органу, установи, організації, видаючи наказ про встановлення стимулюючої виплати, об`єктивно не здатен оцінити роботу кожного із підлеглих працівників, у зв`язку з чим такий обов`язок покладається на безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу. Рішення про преміювання чи встановлення надбавок приймається відповідно до пропозиції безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу. Таким чином, приватний інтерес у реалізації цього повноваження стосовно себе пов`язаний з можливістю впливу та прийняття остаточного рішення про встановлення додаткових стимулюючих виплат. Оскільки особа не може об`єктивно оцінити власну роботу при внесенні пропозицій щодо розміру премій чи надбавки для себе, між її приватним інтересом, що полягає у бажанні отримати стимулюючу виплату у вищому розмірі, та службовими повноваженнями виникає суперечність, яка впливає на її об`єктивність при вчиненні зазначених дій, що є реальним конфліктом інтересів. Апеляційним судом встановлено, що 02 березня 2022 року секретарем Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 було підписано та направлено на ім`я голови Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області подання в якому остання просила, у зв`язку зі святом Міжнародного жіночого дня 8-го березня преміювати працівників адміністрації Усатівської сільської ради у розмірі 1000 гривень, в тому числі себе особисто. На підставі даного подання було видано Розпорядження Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області №71/2022-ОС\к\ від 02 березня 2022 року «Про преміювання працівників адміністрації Усатівської сільської ради» у розмірі 1000 гривень, як зазначено в поданні, в тому числі ОСОБА_1 , тобто останньою було ініційовано прийняття такого рішення уповноваженою особою, тобто сільським головою. Також, 31.10.2022 року т.в.о. голови Устатівської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 було видано розпорядження №570/2022-ОС/к/ від 31.10.2022 року «Про преміювання апарату». Згідно Розпорядження Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області №570/2022-ОС/к/ від 31.10.2022 року «Про преміювання апарату» встановлено премії у жовтні 2022 року працівників апарату та виконавчого органу Усатівської сільської ради, в т.ч. ОСОБА_1 (розмір преміювання склав 4000 гривень). Згідно Розрахункового листка за жовтень 2022 року ОСОБА_1 було виплачено вищезазначену премію. Таким чином, під час виконання повноважень секретаря Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом, зумовленим наявністю майнового інтересу у вигляді отримання нею додаткових грошових коштів, та її службовими повноваженнями, вираженими у можливості ініціювати прийняття рішення про преміювання уповноваженою особою, тобто сільським головою, як секретарем Усатівської сільської ради, в тому числі собі особисто, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення. Крім того, під час виконання повноважень т.в.о. голови Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом, зумовленим наявністю майнового інтересу у вигляді отримання нею додаткових грошових коштів, та її службовими повноваженнями, вираженими у одноосібній службовій можливості ОСОБА_1 здійснювати преміювання, як т.в.о. голови Усатівської сільської ради, та встановлювати додаткові виплати працівникам, в тому числі собі особисто, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення. У питанні 2.4. Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» №5 від 02.04.2021 року визначено, що навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно до листа голови Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області №453 від 01.03.2023 встановлено, що під час підписання подання № 289 від 02.03.2022 від ОСОБА_1 повідомлень про виникнення у неї реального конфлікту інтересів не надходило. Як вбачається з листа керівника Департаменту запобігання конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції №30-13/4921-23 від 09.03.2023 року, від ОСОБА_1 в період з 01.01.2021 по 01.01.2023 заяв (повідомлень) з приводу наявності у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів до Національного агентства не надходили. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7; ч.2 ст.172-7 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення, пов`язаними з корупцією від 27.03.2023 року за №812/2023, №813/2023, №814/2023, №815/2023; поданням голові Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області №289 від 02.03.2022 року про преміювання до Міжнародного жіночого дня працівників адміністрації Усатівської сільської ради; розпорядженням сільського голови Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області №71/2022-ОС\к\ від 02.02.2023 року «Про преміювання працівників адміністрації Усатівської сільської ради»; рішенням Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області №05-VІІІ від 01.12.2020 року; довідками Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області від 31.01.2023 року № 239, №240; розрахунковими листками за березень 2022 року та жовтень 2022 року; рапортами старшого оперуповноваженого ОВС Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України капітана поліції Іщук Б.М.; розпорядженням т.в.о. голови Устатівської сільської ради Одеського району Одеської області Драгомарецької Л.А. №570/2022-ОС/к/ від 31.10.2022 року «Про преміювання апарату»; листом керівника Департаменту запобігання конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції №30-13/4921-23 від 09.03.2023 року. Доводи захисника про те, що преміювалась не тільки ОСОБА_1 , а всі працівники жіночої статі, а тому відсутній реальний конфлікт інтересів, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки подання на преміювання підписувала сама ОСОБА_1 , як секретар Усатівської сільської ради. При цьому ОСОБА_1 є суб`єктом Закону України «Про запобігання корупції» та була обізнана про обмеження, передбачені цим Законом. Слід зазначити про те, що суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП виражається як у формі умислу та і у формі необережності. ОСОБА_1 мала дискреційні повноваження та могла на власний розсуд визначати вид і зміст свого управлінського рішення (як підписувати подання так і не підписувати його). Таким чином, доводи, які викладені в апеляційній скарзі захисника Яківця М.В. щодо незаконності постанови суду першої інстанції є необґрунтованими та, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 33, 36 КУпАП в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.172-7 КУпАП. Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Яківця М.В. залишити без задоволення. Постанову Біляївського районного суду Одеської області, якою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7; ч.2 ст.172-7 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко