Постанова 4855 № 640/18993/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18993/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лапій С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І..; за участю секретаря: Чорної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду 23 червня 2023 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом заяву Державної служби геології та надр України про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач, Держгеонадра), в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 04.09.2019 р. №175-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління відповідача з дати звільнення; стягнути з відповідача на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 04.09.2019 №175-к «Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019. Стягнуто з Держгеонадр на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 61663,42 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019 та допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Держгеонадр на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за один місяць в сумі 11400,00 грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 залишено без змін. Відповідачем подано заяву про роз`яснення судового рішення, у якій він просить суд роз`яснити: чи зобов`язана Державна служба геології та надр України вносити зміні до чинного штатного розпису в частинні введення посади начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України. На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 23 червня 2023 року у задоволенні заяви Державної служби геології та надр України про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 в адміністративній справі №640/18993/19 відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про надання роз`яснень з підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Відовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для подання заяви про роз`яснення судового рішення можливо в тому випадку, якщо воно є невиконаним. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про роз`яснення рішення проте зазначає, що судом першої інстанції помилково не досліджено в повному обсязі питання щодо виконання судового рішення. Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено. Оскільки рішення у справі №640/18993/19 ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз`яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження. Як встановлено матеріалами, а саме заявою відповідача про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 у справі №640/18993/19, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для її задоволення, виходячи із наступного. Колегія суддів зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Також вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання. Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання. Колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти). Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України. Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства. Колегія суддів також зазначає, що підставою для подання заяви про роз`яснення судового рішення можливо в тому випадку, якщо воно є невиконаним. З матеріалів справи слідує, що на виконання судового рішення Держгеонадрами видано наказ від 17.03.2020 №86-К про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року та виплачено середній заробіток за один місяць у розмірі 11 400,00 грн., тобто, судове рішення в частині поновлення на роботі відповідачем виконано в добровільному порядку, що підтверджується матеріалами справи. Проте, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання виконання рішення суду від 24 лютого 2020 року у справі №640/18993/19. Так, процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені Розділом IV КАС України . Питання виконання судового рішення є окремою процесуальною дією та розглядається в рамках справи щодо виконання рішення суду керуючись ст. 372 КАС України. Виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення, проте змінює рішення в мотивувальній частині щодо посилання виконання рішення суду від 24 лютого 2020 року у справі №640/18993/19. Щодо посилання заявника на те, що рішення суду першої інстанції не виконано, оскільки не внесено відповідні зміни до штатного розпису та не поновлено позивача на рівнозначній посаді, колегія суддів зазначає наступне. Так зазначені вище вимоги є необґрунтованими оскільки, відповідно до рішення суду першої інстанції позивача поновлено не на новій або рівнозначній посаді, а «Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019.». Суд першої інстанції поновив позивача з посади з якої її звільнено, а не зобов`язав поновити на новій або рівнозначній посаді. Таким чином, з урахуванням раціональності зазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2020 необхідно відмовити. На думку суду, рішення суду є чітким та зрозумілим та не потребує роз`яснення. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови у роз`ясненні судового рішення. Доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються вище викладеним та є такими, що не відповідають обставинам справи. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви щодо роз`яснення судового рішення, проте помилково не дослідив в повному обсязі питання про виконання судового рішення. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, але помилкове застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ст. 317 КАС України. Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому ухвалу Київського окружного адміністративного суду 23 червня 2023 року підлягає зміні. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково. Змінити ухвалу Київського окружного адміністративного суду 23 червня 2023 року виключивши з мотивувальної частини рішення посилання про виконання рішення суду від 24 лютого 2020 року у справі №640/18993/19. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. (Повний текст виготовлено - 26 жовтня 2023 року) Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль