Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/4435/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2242/23 Справа № 243/4435/23 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року м.Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши в режимі відеоконференції за участю: секретаря судового засідання Чумаченко С.О., захисника Мартовицького К.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу захисника Мартовицького К.В. на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 на посаді командира мінометного відділення у військовому звані сержант, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень в дохід держави; судовий збір на користь держави в сумі 536,80 грн., - В С Т А Н О В И В: Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2023 року встановлено, що 17 серпня 2023 року о 18 годині 40 хвилин, сержант ОСОБА_1 , перебував на території тимчасового розташування підрозділу Військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, однак відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Не погодившись з вказаною постановою місцевого суду, захисник Мартовицький К.В. подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2023 року відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду відносно ОСОБА_1 вказує, що справу було розглянуто без належного повідомлення ОСОБА_1 та йому не надіслано копію постанови суду. Можливість дистанційного ознайомлення з матеріалами справи за заявою було надано лише 13 вересня 2023 року. В апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом 1-ї інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Вважає, що суд допустив неправильні висновки, не врахував всіх обставин справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно їх не дослідив. В судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Мартовицький К.В., кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити, провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважаю, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду 1-ї інстанції скасувати та постановити нову постанову, виходячи з наступного. Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 04 вересня 2023 року за відсутності ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була подана через підсистему «Електронний суд» 17 вересня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 копія оскаржуваної постанови не отримана, матеріали справи не містять належного підтвердження про вручення оскарженого судового рішення, а також ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника Мартовицького К.В. та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , в матеріалах справи не міститься жодних відомостей про будь-яке його повідомлення про час та місце розгляду справи щодо нього. Таким чином, суд 1-ї інстанції в порушення зазначених вимог закону не забезпечив право ОСОБА_1 скористатися своїми процесуальними та конституційними правами на доступ до правосуддя, реалізувати в суді свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, тобто фактично був позбавлений права на захист, а в решті й на справедливий суд, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин доводи апеляційної скарги в цій частині про скасування постанови судді внаслідок істотного порушення процесуальних норм є слушними та такими, що підлягають задоволенню. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту, тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Так, згідно ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Тобто, ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає такі окремі кваліфікуючі ознаки: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 4) проходження військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Разом з цим, наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 року № 515 затверджено Інструкцію про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Інструкція). У пункті 3 підпункт 7 розділу VІІІ Інструкції визначено процедуру огляду військовослужбовця на стан сп`яніння, зокрема: за наявності ознак алкогольного сп`яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні). Перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За результатами проведення огляду на стан сп`яніння посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складається акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 15), який підписується посадовою особою, яка проводила огляд, та двома свідками. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається порушнику, а другий підшивається до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), зазначаються у відповідних графах протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання. У разі незгоди порушника на проведення огляду уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у супроводі посадової особи, визначеної начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), організовує направлення затриманого до закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров`я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 16), здійснюється оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) на підставі письмового звернення начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні). З метою забезпечення достовірності результатів огляду затриманих посадова особа Служби правопорядку забезпечує доставлення таких осіб до закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров`я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Огляд для встановлення стану сп`яніння затриманого, який вчинив адміністративне правопорушення, здійснюється в закладах охорони здоров`я, яким надано право на проведення такого огляду, лікарями, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп`яніння та за лабораторними дослідженнями встановлюється ступінь сп`яніння, який вноситься до акта медичного огляду. Огляд у закладі охорони здоров`я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності посадової особи Служби правопорядку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи в трьох примірниках (перший примірник видається під підпис посадовій особі Служби правопорядку, яка доставила особу на огляд, другий - оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я). Після проведення огляду посадова особа Служби правопорядку доставляє затриманого до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні). Результати огляду на стан сп`яніння затриманого зазначаються уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), якій надано право складати протоколи, у відповідних графах протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання, а висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння підшивається до протоколу про адміністративне правопорушення. Аналіз зазначених приписів дозволяє зробити висновок, що встановлення факту знаходження військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння (в даному випадку) можливе лише з додержанням спеціальної процедури та виконання чітких і послідовних дій, результати яких лише і можуть бути належними та допустимими доказами, не входить до компетенції та дискреційних повноважень інших осіб, в тому числі й суду. З протоколу про військове адміністративне правопорушення ДНКХ-2 № 6305 від 17.08.2023 року сержант ОСОБА_1 , 17.08.2023 року о 18 годині 40 хвилин, перебував на території тимчасового розташування підрозділу Військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, однак відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Водночас, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимим доказами не є беззаперечним доказом на доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. До матеріалів справи долучено: - Акт відмови від огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у присутності двох свідків; - копію військового квитка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 , з якого вбачається, що він зарахований 04.07.1997 року до ВЧ НОМЕР_4 . З протоколу ДНК-2 № 6305 від 17.08.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається що ОСОБА_1 відмовився від підпису. Із доданих до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів, не вбачається чи знаходився саме в той проміжок часу ОСОБА_1 при виконанні службових обов`язків. Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є елементом суб`єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25). Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції не встановлено фактичні обставини правопорушення, а суд послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та обґрунтував вину лише на письмових документах, тобто не виконав свої безпосередні функції щодо повного, всебічного, і об`єктивного з`ясування обставин справи, що є неприпустимим. Враховуючи, що до складеного щодо ОСОБА_1 протоколу за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не надано достатніх доказів вчинення адміністративного правопорушення, зазначені порушення слід визнати істотними, які унеможливлюють встановлення у його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначені порушення, що допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , є суттєвими, що унеможливлює розгляд такого протоколу по суті. За наведеного, зважаючи на суттєві протиріччя, що містить протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , з огляду на те, що суддя місцевого суду взагалі не перевірив обставини, які зазначені у протоколі, є обґрунтовані сумніви у доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, і ці сумніви, які виникли при розгляді справи, відповідно до положень частини 3 статті 62 Конституції України, тлумачаться судом на користь ОСОБА_1 . Таким чином, вважаю необхідним постанову судді 1-ї інстанції скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На підставівикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику Мартовицькому К.В. строк на апеляційне оскарження постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Апеляційну скаргу захисника Мартовицького К.В. задовольнити. Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, скасувати. Постановити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України: у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин