Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/1874/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1874/23 пров. № А/857/8790/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у м. Луцьку суддею Мачульським В. В.) у справі № 140/1874/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В : У лютому 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила визнати протиправним і скасувати прийняте Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/000017/2 від 08.02.2023. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи не містили розбіжностей, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена і були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору. Натомість, повідомлення митного органу про витребування у неї додаткових документів не містили посилань на підстави, визначені статтею 53 Митного Кодексу України (далі - МК України), вказівок на конкретні документи, які викликали сумніви, і які повинні бути надані для їх усунення. Отже, була відсутня імперативна передумова для вчинення митницею дій по визначенню митної вартості, які передбачені частинами третьою - четвертою статті 53 МК України, а відтак не було підстав для застосування частини шостої статті 54 МК України та відмови у митному оформленні, як і підстав для застосування частини першої статті 55 МК України та коригування митної вартості. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року позов задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Волинська митниця, яка вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, були недоведеними належними та допустимими доказами, внаслідок чого вказане рішення повинно бути скасоване. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у спірних правовідносинах митний орган діяв правомірно, з огляду на недоліки та неповноту наданих до митного оформлення документів товару. Суд першої інстанції не врахував виявлені митним органом розбіжності під час митного оформлення та які були зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів. Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. Проте декларант надав заяву про відсутність можливості надати додаткові документи. Оскільки позивач не надала додаткові документи на спростування встановлених митницею розбіжностей, відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 08.02.2023 № UA205030/2023/000017/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. ФОП ОСОБА_1 подала відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що така є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому покликається на те, що митницею ігноруються надані нею документи чим вводить суд апеляційної інстанції в оману. Крім того, митниця не зазначає, які саме документи нею не були подані. Наведене свідчить про навмисне перешкоджання митницею у здійсненні нею підприємницької діяльності. Відтак, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, 17.11.2020 між фірмою AVISO LOGISTICS sp.z.o.o (Республіка Польща), як продавець, та ФОП ОСОБА_1 , як покупець, укладено Контракт № К2020-1 (а. с.14 - 15), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується продавати, а покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були у використанні (товар), в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в Додатках, специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується покупцем відповідно до інвойсів, що виставляються продавцем на кожну партію товару (п. 1.2 цього Контракту). Згідно з пунктами 2.1, 2.4, 3.1 Контракту ціна товару, що продається за цим Контрактом, встановлюється в ЄВРО і вказується в специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору; кількість товару за цим Контрактом 1 200 000 шт., 10 000 тон; умови поставки товару за цим Контрактом FCA-Люблін, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (Incoterms 2000). Поставка здійснюється з наданням наступних супроводжуючих документів: CMR, експортний інвойс (п. 3.5 Контракту). 17.11.2020 додатком № 1 до Контракту № К2020-1 від 17.11.2020 сторони визначили специфікацію (а. с. 16), додатком № 2 від 10.05.2021 внесли зміни до даного Контракту: пункт 2.4 набув змісту: кількість товару за цим Контрактом 800 000 шт., а п. 2.5 виключено, та специфікація набула іншого вигляду (а. с. 17). Крім того, були укладені додатки № 3 від 11.08.2021, № 4 від 20.09.2021, № 5 від 14.01.2022, № 6 від 29.08.2022 до Контракту (а. с. 18 - 21), якими вносилися певні зміни у Контракт, зокрема, додатком № 4 пункт 3.1. Контракту викладено в такій редакції: умови поставки товару за даним Контрактом FCA-Wurzburg, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (Incoterms 2000). 07.02.2023 для митного оформлення ввезеного на територію України товару: шини пневматичні гумові, що використовувалися, зі зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1595 штук. Вага нетто 12 300 кг. Призначені виключно для відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання цих шин за призначенням в наявному стані є небезпечним в зв`язку з надмірним зносом, нерівномірним зносом, різним періодом виготовлення та неоднаковим малюнком протектора шин. Торгівельна марка відсутня. Виробник: немає даних. Країна походження: EU), ФОП ОСОБА_1 подала відповідачу МД №23UA205030001579U0, за якою, відповідно до графи 42 ціна товару становить 797,5 євро, а згідно граф 12, 43 митна вартість товару визначена за першим (основним) методом у сумі 70 829,59 грн, до якої також було включено витрати на транспортування товару до кордону України (а. с. 12). До митної декларації від 07.02.2023 № 23UA205030001579U0 додано: Рахунок-фактура (інвойс) № 3/02/2023 від 02.02.2023; автотранспортна накладна б/н від 02.02.2023; декларація про походження товару № 3/02/2023 від 02.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № NJBKLN26070KUUB від 06.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжна інструкція № 62JBKLN2 від 06.02.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № FV 2/02/2023 від 02.02.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуги №NJBKLN26070NHOZ від 06.02.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - платіжна інструкція № 63JBKLN2 від 06.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 8 від 02.02.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок експерта № 21/1/209 від 14.05.2021; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок експерта № В-574 від 27.05.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №К2020-1 від 17.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 10.05.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 11.08.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 20.09.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 14.01.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 29.08.2022; договір про надання послуг митного брокера № 05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення № 1 від 22.11.2021; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів, не підпадають під дію пунктів 6 - 33 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/ видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120 (зі змінами) № 14/14- 03/732-22 від 18.04.2022; інші некласифіковані документи - № 22AES-KUS0256 від 06.02.2023; інші некласифіковані документи - заявка № 8 від 02.02.2023; копія митної декларації країни відправлення №22PL301010E0147579 від 06.02.2023. Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронних повідомленнях декларанту митницею запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. При цьому, направлення зазначених вимог щодо надання додаткових документів відповідач мотивував тим, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено такі розбіжності: - у рахунку-фактурі від 02.02.2023 № 3/02/2023 вартість товару вказана 737,5 євро або 3740,2 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту № 23PL301010Е0147579 від 06.02.2023 вартість товару становить 3756 польських злотих; - згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є 20-481 Lublin, ul. Karola Olszewskiego 11, Польща, що відрізняється від місця завантаження FCA Wurzburg, зазначеного в товаротранспортній накладній від 02.02.2023 № б/н. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA Wurzburg. На електронні повідомлення митниці декларант подав заяву від 08.02.2023 № 1, в якій просив випустити товар у вільний обіг за поданими нею документами не враховуючи десятиденний термін … митному органу будуть надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, відповідно до вимог п. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів (а. с. 74). Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 № UA205030/2023/00001/2 (а. с. 11). У графі 33 оскаржуваних рішень зазначено, зокрема, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Декларанту запропоновано в 10-денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та наведено їх перелік. Декларантом до митного оформлення було подано документи не в повній мірі, а також надано лист про відсутність можливості надати додаткові документи. У зв`язку з викладеним, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VIІ ГАТТ 1994 року, МК України, а також вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МКУ) та методу 2б (статті 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МКУ) та методу 2г (статті 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 на рівні 9,3 євро/шт. за МД № UA209170/2023/008929 від 06.02.2023. Одночасно з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2023 №UA205030/2023/000048 (а. с. 10). Товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA205030001613U6 від 08.02.2023 (а. с. 13). Не погодившись з прийнятим рішенням від 08.02.2023 № UA205030/2023/00001/2, підприємець звернулася з позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що до митного оформлення, так і до суду позивач надала передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, тому вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Зазначив, що відповідно до рахунку-фактуру від 02.02.2023 № 3/02/2023 обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA-Wurzburg покладено на продавця, тому така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/розвантаження у цьому випадку не потребує додаткового підтвердження. Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в польських злотих, зазначеній в рахунках-фактури та у деклараціях країни експорту, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту від 17.11.2020 № К2020-1 та додатків до нього ціна товару встановлюється в євро та у інвойсах (фактурах) від 02.02.2023 № 3/02/2023 чітко зазначено, що підлягає оплаті 797,50 євро та саме цією валютою (євро) здійснювалась оплата, про що свідчать платіжне доручення від 06.02.2023 № 62JBKLN2. При цьому, той факт, що у вказаному рахунку-фактурі зазначено, що залишилось оплатити 797,50 євро/3740.20 польських злотих не свідчить, що сторонами погоджено оплату у польських злотих. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України). Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують. А стаття 53 МК України регулює перелік та порядок подачі документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідно до приписів цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей. Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових. Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів. Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно зі статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. За приписами статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Так, відповідно до приписів частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод. У частині третій статті 55 МК України встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Як зазначено вище, митна вартість товару, згідно з поданою митною декларацією, визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту), на підтвердження чого позивач надала відповідні документи. А підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 № UA205030/2023/000017/2 слугувало те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з тим, що документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару та містять розбіжності. З приводу покликань позивача про відсутність у відповідача правових підстав надіслання вимоги про надання додаткових документів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з покликаннями на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, в тому, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Проте, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Наведене зобов`язує митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. А відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Також, у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно із якою витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. На переконання колегії суддів, підстави, зазначені у повідомленні для витребування у декларанта додаткових документів та оскаржуваному Рішенні, не є обґрунтованими та такими, що призвели до виникнення сумнівів у визначеній декларантом митній вартості товарів. Також митний орган може витребовувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару. А ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи, у повній мірі відображали та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, а тому у митного органу були відсутні будь-які правові підстави для зобов`язання декларанта надати додаткові документи. Так, у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 № UA205030/2023/000017/2 зазначено, що згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є 20-481 Lublin, ul. Karola Olszewskiego 11, Польща, що відрізняється від місця завантаження FCA Wurzburg, зазначеного в товаротранспортній накладній від 02.02.2023 № б/н. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA Wurzburg. Згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Варто зауважити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в цьому місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Зі змісту зазначеного терміну видно, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника. Додатком № 4 до Контракту від 17.11.2020 К2020-1 (а. с. 19) визначено, що умови поставки товару за даним контрактом FCA-Wurzburg згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів. Отже, оскільки відповідно до рахунку-фактуру від 02.02.2023 № 3/02/2023 обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA-Wurzburg покладено на продавця, тому така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/розвантаження у цьому випадку не потребує додаткового підтвердження. Крім того, у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 № UA205030/2023/000017/2 зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, зокрема, у рахунку-фактурі від 02.02.2023 № 3/02/2023 вартість товару вказана 737,5 євро або 3740,2 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту № 23PL301010Е0147579 від 06.02.2023 вартість товару становить 3756 польських злотих; Разом з тим, колегія суддів вважає, що твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в польських злотих, зазначеній в рахунках-фактури та у деклараціях країни експорту, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту від 17.11.2020 № К2020-1 та додатків до нього ціна товару встановлюється в євро та у інвойсах (фактурах) від 02.02.2023 № 3/02/2023 чітко зазначено, що підлягає оплаті 797,50 євро та саме цією валютою (євро) здійснювалась оплата, про що свідчать платіжне доручення від 06.02.2023 № 62JBKLN2. А той факт, що у вказаному рахунку-фактурі зазначено, що залишилось оплатити 797,50 євро/3740.20 польських злотих не свідчить, що сторонами погоджено оплату у польських злотих. Також, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. Водночас, як слідує з експортної декларації 23AES-KUSO256, у них зазначено статистичну вартість у євро (797,50 євро) так і в польських злотих. З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року в справі № 140/1874/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин