LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857460/28065/23

від 16.09.2024 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/28065/23 пров. № А/857/6215/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Рівне суддею Зозуля Д.П.) у справі № 460/28065/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В : У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (далі ТзОВ «Даліс Аутомотів Груп») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 № UA205050/2023/000259/1. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що за наявності усіх необхідних документів позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 № UA205050/2023/000259/1. Стягнуто на користь ТзОВ «Даліс Аутомотів Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Волинська митниця, яка вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: декларантом зазначено в графі 44 МД зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.11.2022 № BE24112022, який фактично не було надано; надано рахунок на оплату транспортних послуг та довідку щодо вартості перевезення від «ASSA Sp. z.o.o.», при цьому, відповідно до графи 16 CMR, перевізником товару була фірма «PE YAROSLAVA SAVCHUK»; в рахунку на оплату транспортних послуг вказано договір міжнародного перевезення вантажів від 19.06.2020 № 19/06/20, який фактично не було надано; продавець товарів відповідно до інвойсів - VAN WEZEL AUTOPARTS, а відповідно до графи 1 CMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.o.o. Також зазначає, що рахунок на оплату транспортних послуг (рахунокфактура) №0018/06/23/FVW від 07.06.2023 містить посилання на договір № 19/06/20 від 19.06.2020 року, проте вказаного договору не було надано під час митного оформлення. Тим самим уповноважені особи митного органу були позбавлені можливості ідентифікації рахунку на оплату транспортних послуг (рахункуфактури) № 0018/06/23/FVW від 07.06.2023 з послугами, які були надані ASSA Sp. z.o.o., позаяк невідомо, які саме послуги та в якій кількості повинні були бути надані ТзОВ «Даліс Аутомотів Груп» за договором № 19/06/20 від 19.06.2020. Лише на вимогу митного органу декларант додатково подав договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 19/06/20 від 19.06.2020 між «ASSA Sp. z.o.o.» та ТОВ «ДАГ». Також зазначає, що під час перевірки додатково поданих документів було встановлено, що в інвойсі від 30.05.2023 № 1409247 вказана знижка на товари. Проте, підтверджуючих документів щодо умов формування даної знижки не надано. В умовах контракту та товаросупровідних документах не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості. Згідно зі ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. П. 8.2 Контракту передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов`язання за цим договором третім особам без попередньої письмової на це згоди іншої сторони. Відправник товарів, відповідно до графи 1 CMR, третя особа - Sukces Sp.z.o.o Тобто, підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення розбіжностей, які унеможливлювали визнання заявленої декларантом за першим методом митної вартості, а також не усунення надалі вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ. Звертає увагу, що в цьому випадку розбіжності були виявлені в рахункуфактурі (інвойсі) та транспортних (перевізних) документах, які відповідно до ст. 53 МК України є документами, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості, що ставить під сумнів достовірність заявленої митної вартості Також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару на час здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта. А митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, що подані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи недостатньо відомостей до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи, які б спростовували розбіжності. Стверджує, що у прийнятому рішенні чітко вказано про використання раніше визнаних (визначених) митних вартостей шляхом зазначення номера та дати митних декларацій. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, 24.11.2022 між позивачем (Покупець) та компанією «Van Wezel Autoparts», зареєстрованою в Королівстві Бельгія (Продавець) укладено контракт №ВЕ24112022 від 24.11.2022 (далі - контракт). Відповідно до пункту 1.1 контракту предметом цього договору є продаж та поставка автомобільних запасних частин (далі - товар) продавцем, а також придбання та приймання цього товару покупцем. На виконання умов контракту продавець «Van Wezel Autoparts» поставив ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» партію товару за інвойсом № 1409246 від 30.05.2023 на суму 554,70 Євро на умовах FCA Хелм. Загальна сума поставки за контрактом становить 28 122,29 Євро. На виконання умов поставки, продавець поставив товар на митний склад SUKCES SP.Z.O.O.O (Хелм, Польща). Експедитор, «ASSA Sp. z.o.o.» на виконання умов договору автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023 забезпечив транспортування придбаного позивачем товару на митну територію України. 08.06.2023 з метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Волинської митниці митну декларацію № 23UA205050040153U7. Відповідно до графи 31 митної декларації заявленим товаром є запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, що становлять 18 товарних позицій торгівельної марки «Van Wezel», виробник «Van Wezel». У поданій митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товару в розмірі 1 137 241,35 грн (1 101 974,76 грн. - 28 122,29 Євро по курсу 39,1851), складських витрат у розмірі 400,00 Євро (15 674,04 грн по курсу 39,1851) та витрат на транспортування товару у розмірі 500,00 Євро (19 592,55 грн по курсу 39,1851) відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до статей 57, 58 МК України. Виконуючи приписи частини 2 статі 53 МК України, позивач при поданні митної декларації № 23UA205050040153U7 надав відповідачу такі документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів: інвойс №1409246 від 30.05.2023; інвойс №1409247 від 30.05.2023; автотранспортна накладна (CMR) № 0706/2023/VAN від 07.06.2023; зовнішньоекономічний договір - контракт № ВЕ24112022 від 24.11.2022; декларація про походження товару - інвойс № 1409246 від 30.05.2023; декларація про походження товару - інвойс №1409247 від 30.05.2023; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером - інвойс № 1409246 від 30.05.2023; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером - інвойс № 1409247 від 30.05.2023; договір автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 0018/06/23/FVW від 07.06.2023; довідка ASSA Sp. z.o.o. про транспортні витрати від 07.06.2023; рахунок-фактура № 0006/06/23/ FVW/А від 07.06.2023 про вартість складських витрат; договір доручення на декларування та митне оформлення товарів № 557 від 25.04.2018. Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні від 08.06.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) виписку з бухгалтерської документації; 9) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів. 09.06.2023 позивачем додатково було надано відповідачу такі документи: контракт від 24.11.2022 № BE24112022, видаткові накладні, копію митної декларації країни відправлення від 30.05.2023 № 23BEE0000032821758, прайс-лист від 30.05.2023 б/н, лист від отримувача товарів від 09.06.2023 № 403, договір перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 19.06.2020 № 19/06/20, договір складського зберігання від 01.08.2022 № 01/08, договір перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 02.01.2023 № 2.01.2023-1, договір перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 02.01.2023, лист-пояснення ТОВ «ДАГ» на повідомлення від митниці № 403 від 09.06.2023. 09.06.2023 митним брокером позивача було надано заяву № 1/1 до митного органу про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів. 09.06.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000259/1, у графі 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а саме: декларантом зазначено в графі 44 МД зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.11.2022 № BE24112022, який фактично не було надано; надано рахунок на оплату транспортних послуг та довідку щодо вартості перевезення від «ASSA Sp. z.o.o.», проте, відповідно до графи 16 CMR, перевізником товару була фірма «PE YAROSLAVA SAVCHUK»; в рахунку на оплату транспортних послуг вказано договір міжнародного перевезення вантажів від 19.06.2020 № 19/06/20, який фактично не було надано; продавець товарів відповідно до інвойсів - VAN WEZEL AUTOPARTS, а відповідно до графи 1 CMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.o.o. На вимогу митного органу надано: контракт від 24.11.2022 № BE24112022, видаткові накладні, копію митної декларації країни відправлення від 30.05.2023 № 23BEE0000032821758, прайс-лист від 30.05.2023 б/н, лист від отримувача товарів від 09.06.2023 № 403, договір перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 19.06.2020 № 19/06/20, договір складського зберігання від 01.08.2022 № 01/08, договір перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 02.01.2023 № 2.01.2023- 1, договір перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 02.01.2023, лист-пояснення ТОВ «ДАГ» на повідомлення від митниці № 403 від 09.06.2023. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 09.06.2023 №1/1. В інвойсі від 30.05.2023 № 1409247 вказана знижка на товари. Проте, підтверджуючих документів щодо умов формування даної знижки не надано. В умовах контракту та товаросупровідних документах не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості. Згідно зі ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Пунктом 8.2 Контракту передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов`язання за цим договором третім особам без попередньої письмової на це згоди іншої сторони. Відправник товарів, відповідно до графи 1 CMR, третя особа - Sukces Sp.z.o.o.. У зв`язку з викладеним, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч. 6 ст.54 МК України, якими передбачено, що у зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості товару № 16 11,314 євро за кг (МД від 23.03.2023 № UA205050/2023/022379). Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032744. Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД № 23UA205050040500U6 від 09.06.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України. Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України). Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують. А стаття 53 МК України регулює перелік та порядок подачі документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідно до приписів цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей. Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових. Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів. Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно зі статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. За приписами статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Тобто, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Цей спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості. Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України. Як вірно зазначив суд першої інстанції, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості товару за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, інвойси визначаю - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД від 08.06.2023 № 23UA205050040153U7 ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсах та становить 554,70 Євро та 27567,59 Євро відповідно. У контракті № ВЕ24112022 від 24.11.2022, а саме у «Преамбулі» та в розділі XII «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» зазначено місцезнаходження позивача: Україна, 35500, Рівненська обл., місто Радивилів, вул. І. Франка,

296. Згідно з п. 1.2 контракту проданий і придбаний товар постачається партіями (надалі також - поставка) на протязі терміну дії цього договору. Асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, терміни відвантаження визначаються Сторонами в інвойсах на кожну поставку за даним Договором. Ціни на однакові найменування можуть відрізнятися в зв`язку із наданням знижок за об`єми, спеціальних пропозицій, сезонних знижок та інше. Всі ціни на товар включають також вартість пакування та маркування (п. 2.3 контракту). У рамках цього договору, у випадку якщо інше не обумовлене відповідним інвойсом, всі питання, що стосуються валют, регулюються і розраховуються в Євро. Особливо це стосується цін на товар, його замовлення і поставки (п. 2.2 контракту). Валютою оплати являється Євро (п. 4.3 контракту). По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідних інвойсах на основі правил «Інкотермс 2020». Умови даної поставки Товару - FCA Хелм (Польща) - за умови повного завантаження сідлового автопоїзда, якщо інше не вказано в інвойсі (п. 3.1 контракту). Згідно з п. 4.1 контракту оплата вартості товарів, відповідно до заявки на кожну партію Товару здійснюється Покупцем одним з наступних способів: 1) 100 % передоплата у термін 30 днів з дати виставлення проформи-інвойса; 2) відстрочення платежу на термін 60 днів з дня виставлення інвойсу. Спосіб оплати вказується в інвойсі. Інвойс може передбачати інші терміни та порядок оплати, ніж ті що вказані в цьому пункті. Відповідно до п. 10.1 контракту всі додаткові витрати, пов`язані з виконанням цього договору і окремо не обумовлені в даному договорі, на території продавця несе продавець, на території покупця - покупець. Згідно інвойсу № 1409246 від 30.05.2023 Продавцем та Покупцем були узгоджені найменування, артикул, ціна, кількість кожної одиниці товару (запасні частини для легкових автомобілів) та умови оплати - відстрочення платежу на 30 днів з дня виставлення інвойсу, до 30.06.2023. Загальна вартість товару згідно інвойсу за умовами поставки ОСОБА_1 , Польща - 554,70 Євро. Як зазначено в інвойсі № 1409247 від 30.05.2023 Продавцем та Покупцем були узгоджені найменування, артикул, ціна, кількість кожної одиниці товару (запасні частини для легкових автомобілів) та умови оплати - відстрочення платежу на 30 днів з дня виставлення інвойсу, до 30.06.2023. Загальна вартість товару згідно інвойсу за умовами поставки ОСОБА_1 , Польща - 27 567,59 Євро. Згідно правил Інкотермс 2020 умови поставки FCA «франко-перевізник» (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі. Поставка вважається здійсненою, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем. Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності до зазначених умов. Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Продавець та Покупець не мають зобов`язань щодо укладання договору страхування. Відповідно до умов поставки ОСОБА_1 , Польща продавець поставив товар згідно вищевказаних інвойсів на митний склад SUKCES SP.Z.O.O., м. Хелм, Польща. Згідно рахунку-фактури SUKCES SP.Z.O.O. №0006/06/23/FVW/A від 07.06.2023 вартість складських послуг за товар «Van Wezel» становить 400,00 Євро. За договором автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023 між ТОВ «ДАТ» та експедитором, «ASSA Sp. z.o.o.» було узгоджено перевезення товарів «Van Wezel Autoparts» з митного складу SUKCES SP.Z.O.O., м. Хелм, Польща на митну територію України (до м. Луцьк) транспортним засобом АС3829СН/AC7496XF. Перевезення товарів «Van Wezel Autoparts» за інвойсами № 1409246 від 30.05.2023 та № 1409247 від 30.05.2023 з митного складу SUKCES SP.Z.O.O., м. Хелм, Польща на митну територію України здійснено за автотранспортною накладною CMR № 0706/2023/VAN від 07.06.2023 т. з. НОМЕР_1 /AC7496XF, що підтверджується відомостями CMR. Згідно рахунку-фактури № 0018/06/23/FVW від 07.06.2023 транспортні витрати т. з. НОМЕР_1 /AC7496XF по товарах «Van Wezel» за маршрутом Хелм - Дорогуськ (пункт митного пропуску) (до місця ввезення на митну територію України) становлять 500,00 Євро. Відповідно до довідки ASSA Sp. z.o.o. про транспортні витрати Б/Н від 07.06.2023 до рахунку № 0018/06/23/FVW від 07.06.2023 вантаж не був застрахований. Митну вартість товарів згідно з митною декларацією № 23UA205050040153U7 від 08.06.2023 Позивачем визначено за першим методом - за ціною договору (вартість операції) у відповідності до ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України. У поданій митній декларації Позивачем була заявлена митна вартість товару в сумі 1137241,35 грн, що складається з вартості товару 28 122,29 Євро (1 101 974,76 грн по курсу 39,1851), складських витрат у розмірі 400,00 Євро (15 674,04 грн по курсу 39,1851) та витрат на транспортування товару у розмірі 500,00 Євро (19 592,55 грн по курсу 39,1851), що підтверджується відомостями граф 12, 45 митної декларації. Надані до митного оформлення інвойси № 1409246 від 30.05.2023 та № 1409247 від 30.05.2023, контракт № ВЕ24112022 від 24.11.2022, CMR № 0706/2023/V AN від 07.06.2023, договір автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023, рахунок-фактура ASSA Sp. z.o.o. про надання транспортно-експедиційних послуг № 0018/06/23/FVW від 07.06.2023, довідка ASSA Sp. z.o.o. про транспортні витрати Б/Н від 07.06.2023, рахунок- фактура № 0006/06/23/FV W/A від 07.06.2023 про вартість складських витрат у розумінні статей 52, 53 МК України містять повні відомості про митну вартість товарів та числові значення її складових, що дає можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (вартість операції). Відтак, за поданою митною декларацією № 23UA205050040153U7 від 08.06.2023 позивачем було заявлено точні та повні відомості про митну вартість товарів, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Відповідно до наведеного, суд дійшов правильного висновку, що позивачем було надано всі документи необхідні та наявні для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів та її складових. Будь-яких вмотивованих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартість операції) митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено. Разом з тим, відповідно до розділу II «Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Заповнення граф митних декларацій» при внесенні до графи 44 «Додаткова інформація/Оформлені документи/сертифікати та авторизації» митних декларацій відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «т». Зі змісту графи 44 МД № 23UA205050040153U7 (референтний номер 69137) слідує, що контракт № ВЕ24112022 від 24.11.2022 наявний в переліку, наданих до митного оформлення документів за кодом 4104 із відповідним символом «т», а, отже митниця має в своєму розпорядженні вказаний договір, оскільки він надавався до раніше оформлених митних декларацій. Тобто, як вірно зазначено судом, твердження митного органу про ненадання декларантом вищевказаного контракту є безпідставним та таким, що спростовується відомостями, зазначеними в МД № 23UA205050040153U7. Крім того, позивачем було повторно надано митному органу контракт № ВЕ24112022 від 24.11.2022, що підтверджується інформацією з спеціалізованої систему обміну електронними повідомленнями щодо митного оформлення за МД № 23UA205050040153U7, оскаржуваним рішенням та карткою відмови № UA205050/2023/032744. Також, за договором автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023 між ТОВ «ДАТ» та експедитором, «ASSA Sp. z.o.o.» сторонами було погоджене перевезення товарів Van Wezel Autoparts з митного складу SUKCES SP.Z.O.O., м. Хелм, Польща на митну територію України (до м. Луцьк). Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Згідно п. 13 договору № 16 від 06.06.2023 якщо із замовлення на організацію перевезення або транспортування не випливає нічого іншого, експедитор може без необхідності отримання згоди Замовника делегувати виконання договору транспортного експедирування іншим експедиторам, як повністю (заміна експедитора), так і частково (субекспедитор), перевізникам, а також має повну свободу залучати будь-яких інших осіб, необхідних або корисних для надання транспортно-експедиційних послуг. За приписами ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. На виконання умов договору автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023, Виконавець, ASSA Sp. z.o.o. залучив до здійснення перевезення безпосереднього перевізника ФОП ОСОБА_2 . На підтвердження зазначеного на запит митного органу позивачем було надано митному органу договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 2.01.2023 від 02.01.2023 між «ASSA Sp. z.o.o» і ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується оскаржуваним рішенням та інформацією з спеціалізованої систему обміну електронними повідомленнями щодо митного оформлення за МД № 23UA205050040153U7. Судом також враховано, що між ТОВ «ДАТ» (Замовник) та ASSA Sp. z.o.o. (Виконавець) укладено договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 19/06/20 від 19.06.2020, за яким останній надає позивачу транспортно-експедиційні послуги. Згідно з п. 1.1 договору цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Виконавцем та Замовником при організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, а також порядок взаємовідносин при розрахунках за ці перевезення. Відповідно до п. 2.2 договору кількість перевезень, відомості про вантаж, терміни та вартість перевезення та інші умови одного безпосереднього перевезення та інші умови одного безпосереднього перевезення в межах цього договору визначаються в заявці. Сторонами було погоджене перевезення вантажу згідно інвойсів № 1409246 від 30.05.2023 та № 1409247 від 30.05.2023, про що сторонами було складено заявку у формі договору автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023. При поданні митної декларації № 23UA205050040153U7 від 08.06.2023 декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме витрат на транспортування товару було надано окрім рахунку-фактури ASSA Sp. z.o.o. про надання транспортно-експедиційних послуг № 0018/06/23/FVW від 07.06.2023, довідки ASSA Sp. z.o.o. про транспортні витрати Б/Н від 07.06.2023, CMR № 0706/2023/VAN від 07.06.2023 також договір автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023, укладеного із ASSA Sp. z.o.o. Так, відповідно до п. 2.3 договору перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020 у заявці, зокрема вказується: дата та точна адреса завантаження; відомості про вантаж; дата, місце доставки вантажу; необхідний для перевезення автомобіль; митниця на кордоні; контактні особи, інші відомості; вартість перевезення по кожному рейсу. Оскільки заявку на перевезення вантажу згідно вказаного інвойсу сторонами було складено у формі договору автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023, тому відповідний договір, який містить необхідні відомості про перевезення, у тому числі у тому числі вартість, відомості про вантаж, дата та адреса завантаження, дата та місце розвантаження (доставки), транспортні засоби, місце розмитнення, було надано митному органу, про що декларантом в графі 44 МД за кодом 4301 (договір про перевезення) вказано договір № 16 від 06.06.2023. Оскільки транспортно-експедиційні послуги для ТОВ «ДАТ» надаються ASSA Sp. z.o.o. за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 19/06/20 від 19.06.2020, тому зазначений договір вказано в рахунку на оплату транспортних послуг. На підтвердження зазначених обставин позивачем було надано до митного органу вказаний договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 19/06/20 від 19.06.2020, що підтверджується оскаржуваним рішенням, чим було спростовано можливі сумніви митного органу. Згідно ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни оцінюваних товарів додаються витрати, понесені покупцем на транспортування таких товарів до місця ввезення на митну територію України. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, як правильно зазначено судом, належними та достатніми документами, в частині складових витрат на транспортування в розумінні п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України за МД № 23UA205050040153U7 від 08.06.2023 є: CMR № 0706/2023/VAN від 07.06.2023, договір автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023, рахунок-фактура ASSA Sp. z.o.o. про надання транспортно-експедиційних послуг №0018/06/23/FVW від 07.06.2023, довідка ASSA Sp. z.o.o. про транспортні витрати Б/Н від 07.06.2023, які містять повні та достовірні відомості щодо витрат на транспортування та які були надані митному органу. З огляду на наведене позивач заявив повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджено документально належними та необхідними документами. Відтак, вірним є висновок суду, що зазначене спростовує доводи відповідача та вказує на формальний підхід митного органу до перевірки поданих декларантом документів на підтвердження складових митної вартості товарів, а водночас свідчить, що позивачем були заявлені повні та достовірні відомості, що стосується відповідних складових митної вартості товарів щодо витрат на їх транспортування, що підтверджується належними та достатніми документами, які надані митному органу. Отже, відповідач не мав обґрунтованих підстав вважати не підтвердженими числові значення складових митної вартості в частині транспортних витрат. Щодо тверджень відповідача, що Продавець товарів відповідно до інвойсів - VAN WEZEL AUTOPARTS, а відповідно до графи 1 CMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.o.o., то суд вірно зазначив наступне. Так, п. 8.2 Контракту передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов`язання за цим договором третім особам без попередньої письмової на це згоди іншої сторони. Відправник товарів, відповідно до графи 1 CMR, третя особа - Sukces Sp.z.o.o. Відповідно до інвойсу № 1409246 від 30.05.2023 та інвойсу №1409247 від 30.05.2023 умовами поставки є FCA Хелм, Польща. Відповідно до правил Інкотермс 2020 умови поставки FCA «франко-перевізник» (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі. Поставка вважається здійсненою, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем. Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності до зазначених умов. Згідно умов поставки Продавець виконав свої зобов`язання з поставки товарів, поставивши (доставивши) його на митний склад SUKCES SP.Z.O.O. (Хелм, Польща). Між TOB «ДАТ» та компанією SUKCES SP.Z.O.O. укладено договір складського зберігання № 01/08 від 01.08.2022, за яким остання надає Позивачу послуги з приймання, зберігання та видачі товарів з митного складу. Тобто, передача прав та обов`язків за контрактом не здійснювалась, оскільки товар надано у розпорядження особи, призначеної покупцем в названому місці, яке перебуває за межами площ продавця. Надалі товари було видано з митного складу SUKCES SP.Z.O.O. перевізнику, який доставив їх на митну територію України відповідно до укладеного договору автомобільного транспортного експедирування № 16 від 06.06.2023 тa CMR № 0706/2023/VAN від 07.06.2023. У зв`язку із вищенаведеним, оскільки видача (відправлення) товару зі складу здійснювалась SUKCES SP.Z.O.O., тому, відповідно, відправником товару зазначено SUKCES SP.Z.O.O. (Хелм). Таким чином SUKCES SP.Z.O.O. була відправником товарів за договором складського зберігання №01/08 від 01.08.2022, а не за контрактом № ВЕ24112022 від 24.11.2022. На підтвердження зазначених обставин декларантом було надано митному органу договір складського зберігання № 01/08 від 01.08.2022 із SUKCES SP.Z.O.O. та рахунок- фактуру № 0006/06/23/FVW/A від 07.06.2023 про вартість складських витрат, що підтверджується матеріалами справи. Щодо твердження відповідача, що в інвойсі від 30.05.2023 № 1409247 вказана знижка на товари; підтверджуючих документів щодо умов формування даної знижки не надано; в умовах контракту та товаросупровідних документах не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості, то суд також вірно зазначив таке. Так, відповідно до п.1.2 контракту № ВЕ24112022 від 24.11.2022 проданий і придбаний товар постачається партіями (в подальшому також «поставка») на протязі терміну дії цього договору. Асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, терміни відвантаження визначаються Сторонами в інвойсах на кожну поставку за даним Договором. Ціни на однакові найменування можуть відрізнятися в зв`язку із наданням знижок за об`єми, спеціальних пропозицій, сезонних знижок та інше. Згідно інвойсу № 1409246 від 30.05.2023 сторонами була погоджена поставка партії товарів - запасних частин для легкових автомобілів в асортименті на загальну вартість товарів - 554,70 Євро. Відповідно до інвойсу № 1409247 від 30.05.2023 сторонами було погоджена поставка партії товарів - запасних частин для легкових автомобілів в асортименті на загальну вартість товарів - 27 567,59 Євро (з встановленою знижкою 852,61 євро). В інвойсі № 1409247 від 30.05.2023 встановлена знижка на загальний обсяг товарів - 852,61 євро, що з урахуванням загальної вартості товарів 28 420,20 євро складає 3%. Зважаючи на об`єм партії товарів за цим інвойсом, сторонами було погоджено знижку на цей товар у розмірі 852,61 Євро. Умови формування знижок передбачені пунктом 1.2 Контракту № ВЕ24112022 від 24.11.2022 відповідно до якого розмір знижок визначається сторонами в інвойсі. Таким чином контрактом чітко встановлено, що погоджена сторонами знижка вказується в інвойсі, а, відтак, формування знижки не передбачає наявність будь-якого іншого документального оформлення, ніж як встановлення її в інвойсі. Тобто визначена в інвойсі № 1409247 від 30.05.2023 вартість товару з встановленою знижкою в розмірі 852,61 Євро є належною та достатньою підставою для визначення митної вартості за фактурною вартістю товару згідно інвойсу. Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару. Суд також правильно наголосив, що відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях. Отже, визначена у митній декларації № 23UA205050040153U7 від 08.06.2023 митна вартість товару в сумі 1137241,35 грн, що складається з вартості товару 28 122,29 Євро (1101974,76 грн по курсу 39,1851), складських витрат у розмірі 400,00 Євро (15674,04 грн по курсу 39,1851) та витрат на транспортування товару у розмірі 500,00 Євро (19592,55 грн по курсу 39,1851), підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митних деклараціях. Як правильно зазначено судом, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі. Разом з тим, відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону. Отже, відповідно до наявних у справі доказів, відповідач не мав передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів. Тобто, Волинська митниця не довела існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73). Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року в справі № 460/28065/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»