Ухвала КЦС ВС № 759/10915/19

Ухвала 16 жовтня 2023 року м. Київ справа № 759/10915/19 провадження № 61-13988ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості», про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості», про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги та договором про відступлення права вимоги у розмірі 18 922,88 грн та судові витрати. Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 кошти у розмірі 18 922,88 грн та судові витрати у розмірі 15 050,00 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено. Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року доповнено рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. У решті вимог заяви відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року залишено без змін. Також вказаною постановою апеляційний суд, враховуючи положення пункт 1 частини шостої статті 19, частини третьої статті 389 ЦПК України, визнав справу малозначною. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року залишено без задоволення. Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року залишено без змін. Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. В задоволенні інших вимог заяви відмовлено. 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пунктів 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості. При цьому позовна вимога про стягнення заборгованості є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі. Тобто ціна позову у загальному розмірі становить 18 922,88 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року). Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних і окремого визнання її такою не потребує. При цьому Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості», про стягнення заборгованості, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк С. О. Карпенко І. М. Фаловська